11 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 905/1041/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Кушніра І.В., Погребняка В.Я.
учасники справи:
позивач - Національний банк України,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк",
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників судового процесу касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2018
у складі колегії суддів: Барбашова С.В. (головуючий), Медуниця О.Є., Пелипенко Н.М.
у справі за позовом Національного банку України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк",
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
1. У провадженні Східного апеляційного господарського суду перебувала справа № 905/1041/18 за апеляційними скаргами Національного банку України (далі - НБУ) (вх. № 627 Д/3 від 26.10.2018) та Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ "КБ "Приватбанк") (вх. № 630 Д/3 від 26.10.2018) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 про призначення судової оціночно-будівельної експертизи та зупинення провадження у справі № 905/1041/18, сумісний розгляд яких було призначено на 15.11.2018 об 11 год. 15 хв.
2. 07.11.2018 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (далі - ТОВ "Приватофис"), в якій скаржник просив змінити ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 про призначення судової оціночно-будівельної експертизи та зупинення провадження у справі № 905/1041/18 шляхом зміни її мотивувальної частини.
3. 09.11.2018 ухвалою Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Приватофис" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 про призначення судової оціночно-будівельної експертизи та зупинення провадження у справі № 905/1041/18 було залишено без руху. ТОВ "Приватофис" встановлено строк - впродовж 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду:
- докази в підтвердження повноважень особи, що підписала апеляційну скаргу, із зазначенням її прізвища та ініціалів, посади тощо;
- докази сплати судового збору в сумі 1 762 грн у встановленому порядку;
- докази надіслання копії апеляційної скарги всім учасникам справи у відповідності до вимог статті 259 Господарського процесуального кодексу України;
- уточнення вимог апеляційної скарги (конкретизувати, яке саме рішення скаржник просить прийняти суд апеляційної інстанції);
- вказати інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали.
ТОВ "Приватофис" роз'яснено, що у разі невиконання вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявникові.
4. 15.11.2018 ТОВ "Приватофис" звернулось до суду апеляційної інстанції із заявою про усунення недоліків (вх. № 1126). На виконання ухвали суду від 09.11.2018 скаржник надав до заяви: докази направлення апеляційної скарги позивачу та третій особі у справі; докази в підтвердження повноважень особи, що підписала апеляційну скаргу, із зазначенням її прізвища та ініціалів, посади (витяг щодо ТОВ "Приватофис").
5. Також ТОВ "Приватофис" пояснило, що згідно вимог апеляційної скарги відповідач просить змінити мотивувальну частину ухвали Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 по справі № 905/1041/18 шляхом доповнення її наступним змістом: "Господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги позицію Постанови Верховного Суду від 21.03.2018 в рамках справи № 235/3619/15-ц (провадження № 14-11цс18), якою досліджувалося питання обов'язковості зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні з огляду на наступне. За результатами розгляду цієї справи Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що у спорах цієї категорії, лише не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення, та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень. Суд першої інстанції не прийняв до уваги зазначену постанову з огляду на те, що Позивачем вже було визначено у позовних вимогах початкову вартість предметів іпотеки. На думку ТОВ "Приватофис", судом першої інстанції також мало бути зазначено про наступне. У першій інстанції по даній справі взагалі було винесено заочне рішення, тобто справа про примусове позбавлення права власності розглядалась за відсутності Відповідача (власника нерухомого майна). Спору про вартість іпотечного майна у суді першої інстанції між учасниками даної справи не було, на відміну від даної справи. У позовних вимогах по даній справі не було конкретної початкової ціни для реалізації предмета іпотеки, а було визначено вартість Позивачем наступним чином: в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку" за ціною, встановленою за згодою сторін або на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни за цей вид майна. Крім того, звернення стягнення на предмет іпотеки у справі № 14-11цс-18 здійснювалось іншим способом: шляхом продажу вищевказаного нерухомого майна ПАТ "Укрсоцбанк" від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку". Рішення Великої Палати Верхового Суду від 21.03.2018 № 14-11цс18 не замінює та не скасовує статтю 39 Закону України "Про іпотеку", в ньому лише зазначається про те, що не встановлення даної початкової ціни для реалізації предметів іпотеки у резолютивній частині рішення судом (якщо і Позивачем вона не була визначена у позовних вимогах) не є обов'язковою умовою для скасування рішення суду".
6. Поряд із цим, до заяви про усунення недоліків ТОВ "Приватофис" надало заяву, в якій просило звільнити його від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 про призначення судової оціночно-будівельної експертизи та зупинення провадження у справі № 905/1041/18.
7. В обґрунтування поданої заяви про звільнення від сплати судового збору відповідач посилався на понесення ТОВ "Приватофис" великих фінансових витрат, пов'язаних з розглядом 56 судових справ за позовом НБУ (№№ 910/7027/18; 910/7020/18; 910/6942/18; 910/7016/18; 910/7034/18; 910/7017/18; 910/7026/18; 910/7018/18; 910/7022/18; 911/1186/18; 911/1154/18; 911/1155/18; 911/1187/18; 911/1168/18; 915/506/18; 915/512/18; 915/513/18; 915/514/18; 923/498/18; 923/500/18; 923/499/18; 916/1096/18; 914/1035/18; 914/1033/18; 903/381/18; 903/380/18; 903/382/18; 903/383/18; 903/384/18; 918/361/18; 909/477/18; 909/476/18; 909/474/18; 917/633/18; 917/634/18; 917/631/18; 917/632/18; 917/630/18; 906/451/18; 902/283/18; 904/2387/18; 904/2371/18; 904/2383/18; 905/1057/18; 905/1041/18; 905/1069/18; 905/1058/18; 905/1026/18; 905/1054/18; 905/1038/18; 922/1486/18; 922/1485/18; 922/1452/18; 922/1451/18; 912/1398/18; 920/416/18), предметом яких є звернення стягнення на предмет іпотеки, а також 14 судових справ за позовом ТОВ "Приватофис" (№№ 910/11041/18; 910/11038/18; 910/11036/18; 910/11042/18; 910/11049/18; 910/11048/18; 910/11050/18; 910/11052/18; 910/11045/18; 910/11043/18; 910/12747/18; 910/12749/18; 910/11053/18; 910/11047/18), предметом яких є визнання недійсним договорів іпотеки, а також інші судові справи пов'язані із захистом прав ТОВ "Приватофис" від НБУ, у тому числі про розірвання іпотечних договорів, визнання дій протиправними. Вказані обставини погіршили матеріальне становище відповідача, а тому ТОВ "Приватофис" не має можливості на даний час сплатити судовий збір в розмірі 1 762 грн за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 про призначення судової оціночно-будівельної експертизи та зупинення провадження у справі № 905/1041/18.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
8. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 повернуто апеляційну скаргу ТОВ "Приватофис" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 про призначення судової оціночно-будівельної експертизи та зупинення провадження у справі № 905/1041/18.
9. Вказану ухвалу суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що відповідач у визначені судом строки не усунув недоліки, встановлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2018, зокрема: скаржником не було додано доказів сплати судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому останній посилався на тяжкі фінансові проблеми. Крім того, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що Відповідачем не було вказано інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 10.09.2018.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. 27.11.2018 ТОВ "Приватофис" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2018, направити справу № 905/1041/18 для подальшого апеляційного розгляду до Східного апеляційного господарського суду.
11. Скаржником вказано, що враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини щодо доступу до правосуддя, положення частини другої статті 119, статей 260, 174 Господарського процесуального кодексу України, а також із врахуванням того, що ТОВ "Приватофис" звертаючись із заявою про звільнення від сплати судового збору очевидно очікувало на задоволення судом такої заяви, Суд повинен надати реальну можливість усунути недоліки апеляційної скарги з урахуванням рішення апеляційного суду з питання судового збору, шляхом прийняття рішення про продовження строку для усунення недоліків.
12. Натомість, на думку скаржника, апеляційним судом застосовано надмірний формалізм внаслідок чого в порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлено ТОВ "Приватофис"права на апеляційне оскарження судового рішення.
13. Таким чином скаржник вважає, що ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги з урахуванням обставин конкретної справи постановлена з порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статей 119, 260, 174 Господарського процесуального кодексу України.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
14. 21.02.2019 до Верховного Суду АТ "КБ "Приватбанк" поштою направлено відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що доводи викладені ТОВ "Приватофис" в касаційній скарзі є надуманими, судова практика - не релевантною, а тому АТ "КБ "Приватбанк" вважає касаційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, а оскаржувану ухвалу вмотивованою та постановленою з додержанням норм матеріального та процесуального права.
15. Крім того, АТ "КБ "Приватбанк" просить Суд визнати подання ТОВ "Приватофис" касаційної скарги на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 у справі № 905/1041/18 зловживанням процесуальними правами та повернути касаційну скаргу заявнику, а також застосувати до представника ТОВ "Приватофис" заходи відповідальності.
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
17. Оцінивши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
18. Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
19. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI.
20. Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", які набрали чинності з 15.12.2017.
21. З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2018 про залишення апеляційної скарги ТОВ "Приватофис" без руху, скаржником не було додано доказів сплати судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому останній посилався на тяжкі фінансові проблеми.
22. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
23. Редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності викладених вище умов, а не тільки виходячи з майнового стану сторони.
24. Однак з матеріалів справи вбачається, що заявником не наведено передбачених частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" умов, за яких суд враховуючи майновий стан сторони може відстрочити сплату судового збору.
25. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача та звільнення його від сплати судового збору в розмірі 1 762 грн за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.09.2018 про призначення судової оціночно-будівельної експертизи та зупинення провадження у справі № 905/1041/18, з огляду на те, що скаржником не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов, передбачених частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір".
26. Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
27. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
28. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2018 про залишення апеляційної скарги ТОВ "Приватофис" без руху, відповідачем не було вказано інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали.
29. За приписами частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо заявник не усунув недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику.
30. У відповідності до частини восьмої статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
31. Відповідно до частини шостої статті 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
32. Враховуючи те, що відповідачем не усунуто недоліки, встановлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2018, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги заявникові.
33. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.
Б. Висновки щодо застосування норми права
34. Оскільки відповідачем у визначені судом строки не усунуто недоліків, встановлених ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2018 у справі № 905/1041/18, то суд апеляційної інстанції за приписами частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України обґрунтовано визнав апеляційну скаргу ТОВ "Приватофис" неподаною та повернув її заявнику.
В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
35. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала у справі прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
36. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі ухвала Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 - залишенню без змін.
Г. Розподіл судових витрат
37. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2018 у справі № 905/1041/18 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді І. Кушнір
В. Погребняк