13 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/10222/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К .М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 (суддя - Бєлік В. Г.) і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2019 (головуючий - Березкіна О. В., судді Дармін М. О., Іванов О. Г.) у справі
за позовом заступника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації,
до 1) Юр'ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан"
про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання договорів оренди недійсними та повернення земельних ділянок,
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 року у справі № 904/10222/17, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2019 зупинено провадження у справі № 904/10222/17 за позовом заступника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Юр'ївської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання договорів оренди недійсними та повернення земельних ділянок до вирішення питання про відвід.
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 і постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі № 904/10222/17, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАН" подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
07.03.2019 зазначена касаційна скарга разом із матеріалами справи № 904/10222/17 надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 904/10222/17, зазначаючи про таке.
За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Тобто вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечення сталості судової практики, а не можливості проведення "розгляду заради розгляду".
За змістом частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу.
У пункті 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку. Зокрема, до таких належать ухвали, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу.
Ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі (пункт 12 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України) після її перегляду в апеляційному порядку не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі № 904/10222/17.
Керуючись статтями 233, 234, 235, 287, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2019 у справі № 904/10222/17.
2. Матеріали касаційної скарги на 21 (двадцяти одному) аркуші, у тому числі оригінал квитанції від 14.02.2019 повернути скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді: Т. Б. Дроботова
К. М. Пільков