ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
11 березня 2019 року Справа № 913/958/16
Провадження №30/913/958/16
Судова колегія господарського суду Луганської області у складі головуючого Ворожцова А.Г., суддів Зюбанової Н.М., Косенко Т.В.,
при секретарі судового засідання Медуниці Р.І.,
розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
на дії органу державної виконавчої служби
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртарсгаз", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"
про стягнення 320 643 905 грн. 96 коп.
орган виконання судових рішень - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ
в присутності представників сторін:
від стягувача - ОСОБА_1, дов. № 1-305 від 29.12.2018,
від боржника - ОСОБА_2, дов. № 8 від 26.12.2018,
від ВДВС - ОСОБА_3, дов. № 13334/20.3/22-18 від 19.12.18
1 березня 2019 року до господарського суду Луганської області звернувся відповідач (боржник) у справі, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" (далі - ПАТ "Луганськгаз"), зі скаргою № 01-02-43/515 від 27.02.2019 на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС), в якій викладено вимоги:
1. Визнати незаконними дії заступника ДВС за виконавчим провадженням ВП № 57547683 щодо арешту рахунків ПАТ "Луганськгаз" та його філій, відкритих у АТ "Ощадбанк" та його філіях.
2. Скасувати постанову заступника Департаменту ДВС за виконавчим провадженням ВП № 57547683 від 14.02.2019 про арешт коштів боржника щодо арешту рахунків ПАТ "Луганськгаз" та його філій, відкритих у АТ Ощадбанк та його філіях.
3. Звільнити з-під арешту грошові кошти ПАТ "Луганськгаз", що знаходяться на рахунках зі спеціальним режимом користування.
4. Зняти арешт з поточних рахунків ПАТ "Луганськгаз" та його філій, відкритих у АТ "Ощадбанк" та його філіях за № 26005300104183, № 26049300000362, № 26004300104184, № 2600730529237, № 26001300021174.
5. Звільнити з-під арешту грошові кошти ПАТ "Луганськгаз" та його філій, що знаходяться на поточних рахунках № 26005300104183, № 26049300000362, № 26004300104184, № 2600730529237, № 26001300021174 АТ "Ощадбанк" та його філій.
Представник стягувача, АТ "Укртансгаз", у судовому засіданні з вимогами скарги не погодився, оскільки вважає, що скаржник не надав виконавчому органу доказів того, що рахунки, які визначені скаржником, є рахунками зі спеціальним режимом використання.
Орган виконання, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, також не погодився з доводами скаржника, про що виклав у відзиві на скаргу, у якій зазначив, що відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) він мав вжити заходів щодо примусового виконання судового рішення.
Боржник, звертаючись до виконавчої служби з клопотанням про скасування постанови про арешт коштів, що оскаржується, не надав доказів того, що кошти, на які було накладено арешт, знаходились на рахунках зі спеціальним режимом використання.
Дослідивши матеріали скарги, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 12.12.2016 позов Публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” про стягнення 333144619 грн. 06 коп. задоволено частково, стягнуто з відповідача, на користь позивача борг за надані послуги з балансування в сумі 265995884 грн. 24 коп., пеню в сумі 37634654 грн. 47 коп., 3% річних в сумі 3110432 грн. 38 коп., інфляційні втрати в сумі 8340086 грн. 06 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 195492 грн. 44 коп., у задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Апеляційна та касаційна інстанції залишили рішення господарського суду Луганської області від 12.12.2016 без змін.
28.08.2018 на виконання рішення господарського суду Луганської області від 12.12.2016, яке набрало законної сили 16.07.2018, видано відповідний наказ про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” на користь Публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” боргу за надані послуги з балансування в сумі 265995884 грн. 24 коп., пені в сумі 37634654 грн. 47 коп., 3% річних в сумі 3110432 грн. 38 коп., інфляційних витрат в сумі 8340086 грн. 06 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 195492 грн. 44 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2018 виконавчим органом було відкрите виконавче провадження ВП № 57547683 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 14.06.2016 № 913/398/16 про стягнення з боржника на користь стягувача боргу, пені, 3% річних, інфляційних втрат та витрат зі сплати судового збору в загальній сумі 315 276 549,59 грн.14.02.2019 виконавчою службою було накладено арешт на кошти боржника, що знаходились на рахунках у банківських установах. Постанова про стягнення виконавчого збору від 29.10.2019, постанова про арешт коштів боржника від цієї ж дати, якою було заарештовано декілька рахунків боржника, були надіслані скаржнику.
21.02.2019 скаржник отримав постанову Департаменту ДВС про арешт коштів боржника, якою були заарештовані усі рахунки боржника, у т.ч. й рахунки його філій.
26.02.2019 боржник звернувся до виконавчої служби з клопотанням про скасування вказаної постанови та надав банківські довідки про те, що рахунки № 26005300104183, № 26049300000362, № 26004300104184, № 2600730529237, № 26001300021174 використовуються боржником у т.ч. для виплати заробітної плати, єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України, податку на додану вартість.
Оскільки виконавча служба не задовольнила вказане клопотання, боржник звернувся з цією скаргою до суду.
Суд погоджується з посиланням скаржника на норми ст.ст. 8, 9, 43 Конституції України, у відповідності до яких встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно із ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Згідно із ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
За ч. 6 ст. 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Згідно зі ст. 59 Закону державний виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.
Матеріали справи містять копії банківських довідок (Т. 6, а.с. 38, 49, 64, 72), які були направлені виконавчій службі та у яких зазначено, що за рахунками боржника № 26005300104183, № 26049300000362, № 26004300104184, № 2600730529237 № 26001300021174 здійснюється виплата заробітної плати, сплачуються податки та проводяться інші платежі, пов'язані з господарською діяльністю.
Вказані довідки свідчать про те, що вказані скаржником рахунки використовуються не лише для виплати заробітної плати, а й для платежів, пов'язаних з господарською діяльністю боржника, тому твердження представників виконавчої служби та стягувача про те, що скаржником не було доведено, що ці рахунки є рахунками зі спеціальним режимом використання, відповідають фактичним обставинам.
За таких обставин, суд вважає, що дії виконавчого органу з накладенням арешту на кошти скаржника за постановою ВП № 57547683 від 14.02.2019 відповідали вимогам закону та не порушували права та законні інтереси скаржника, а тому у задоволенні вимоги про визнання незаконними дії заступника ДВС за виконавчим провадженням ВП № 57547683 щодо арешту рахунків ПАТ "Луганськгаз" та його філій, відкритих у АТ "Ощадбанк" та його філіях слід відмовити.
Разом з тим, скаржник надав до матеріалів справи копії договорів банківських рахунків № 26005300104183, № 26049300000362, № 26004300104184, № 2600730529237, (Т. 6, а.с. 43 - 48, 50 - 55, 73 - 78, 100 - 105) згідно з якими вказані рахунки визначені як рахунки зі спеціальним режимом використання.
Ці документи підтверджують доводи скаржника про те, що на вказані вище рахунки не може бути накладено арешт у відповідності до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року.
За таких обставин вимога скаржника щодо скасування постанови заступника начальника Департаменту ДВС за виконавчим провадженням ВП № 57547683 від 14.02.2019 про арешт коштів боржника щодо арешту вказаних рахунків ПАТ "Луганськгаз" підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У п. 2 Наказу Міністерства доходів і зборів України № 453 від 09.09.2013 року "Про затвердження Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати" передбачено, що банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску. Суми, сплачені за цими документами, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.
Суд вважає, що за будь-яких обставин підприємство боржника має забезпечити конституційне право найманих працівників на отримання заробітної плати з банківських рахунків зі спеціальним режимом використання, відкритих підприємством у АТ "Ощадбанк".
Суд звертає увагу скаржника на те, що за вимогою про зняття арешту з поточних рахунків філій ПАТ "Луганськгаз", відкритих у АТ "Ощадбанк", ним не було надано до справи копій відповідних договорів, які б свідчили про спеціальний режим використання цих рахунків, тому у задоволенні вимог про скасування постанови заступника Департаменту ДВС за виконавчим провадженням ВП № 57547683 від 14.02.2019 про арешт коштів боржника щодо арешту рахунків філій ПАТ "Луганськгаз" слід відмовити.
Крім того, суд звертає увагу скаржника на те, що вимоги про звільнення з-під арешту грошових коштів ПАТ "Луганськгаз", що знаходяться на рахунках зі спеціальним режимом користування, зняття арешту з поточних рахунків ПАТ "Луганськгаз" та його філій, відкритих у АТ "Ощадбанк" та його філіях та звільнення з-під арешту грошових коштів ПАТ "Луганськгаз" та його філій, що знаходяться на визначених скаржником поточних рахунках є, по-перше, тотожними за своєю суттю, а, по-друге, лежать у сфері повноважень виконавчої служби, тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 234, 341, 342 ГПК України, суд
1. Скаргу ПАТ "Луганськгаз" задовольнити частково.
2. Скасувати постанову заступника Департаменту ДВС за виконавчим провадженням ВП № 57547683 від 14.02.2019 про арешт коштів боржника щодо арешту рахунків ПАТ "Луганськгаз" № 26005300104183, № 26049300000362, № 26004300104184, № 2600730529237, відкритих у АТ Ощадбанк.
3. У задоволенні вимоги про визнання незаконними дії заступника ДВС за виконавчим провадженням ВП № 57547683 щодо арешту рахунків ПАТ "Луганськгаз" та його філій, відкритих у АТ "Ощадбанк" та його філіях, відмовити.
4. У задоволенні решти скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення 11.03.2019 у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України.
Головуючий суддя А.Г.Ворожцов
Суддя Т.В.Косенко
Суддя Н.М.Зюбанова