Ухвала від 14.03.2019 по справі 911/5186/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" березня 2019 р. Справа № 911/5186/14

Господарський суд Київської області в особі судді Лопатіна А.В., розглянувши матеріали

позовної заяви Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Цивілізація”,

м. Дніпро

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Консоль ЛТД”, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь

2) Приватного підприємства “Віратек”, м. Київ

3) Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 Трейд”, м. Київ

4) Державного реєстратора комунального підприємства “Центр реєстрації та надання послуг” Нивотрудівської сільської ради ОСОБА_2, Дніпропетровська область, Апостолівський район, с. Нива Трудова

про визнання недійсним правочину та скасування рішення про державну реєстрацію права власності

в межах провадження в справі про банкрутство ТОВ Фірми “Консоль ЛТД”

встановив:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/5186/14 за заявою Комунального підприємства “Управління контролю за благоустроєм міста” про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Консоль ЛТД”, провадження в якій порушено ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2015 р.

Постановою господарського суду Київської області від 04.08.2016 р. визнано банкрутом ТОВ Фірми “Консоль ЛТД” та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_3.

11.03.2019 р. на адресу господарського суду Київської області від Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Цивілізація” (позивач) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Консоль ЛТД” (відповідач-1), Приватного підприємства “Віратек” (відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 Трейд” (відповідач-3) та Державного реєстратора комунального підприємства “Центр реєстрації та надання послуг” Нивотрудівської сільської ради ОСОБА_2 (відповідач-4) про визнання недійсним правочину та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, в якій позивач просить суд визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотеко держателя в порядку ст. 37 ЗУ “Про іпотеку”, що був укладений 04.11.2011 р. між ПП “Віратек” і ТОВ Фірма “Консоль ЛТД” та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з реєстрацією в нотаріальному реєстрі за № 1002; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 від 15.02.2019 р. з індексним номером 45557582 про державну реєстрацію прав і їх обтяжень (з відкриттям розділу), та внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 30323191, згідно якого за ТОВ “ОСОБА_1 Трейд” зареєстроване на праві приватної власності 99/100 об'єкту незавершеного будівництва загальною площею 18891,4 кв. м. за адресою: Дніпровська область, м. Дніпро, вул. Мечникова, 19 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1766898812101).

Звертаючись з вищенаведеною позовною заявою до господарського суду Київської області позивач посилається на те, що враховуючи приписи ст. 10 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та приписів ст.ст. 20, 30 ГПК України, вважає що наявний у нього спір щодо недійсності правочину, укладеного за участю визнаного банкрутом ТОВ Фірма “Консоль ЛТД” та здійсненої на підставі такого правочину державної реєстрації права власності підлягає вирішенню господарським судом Київської області.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, а у рішенні у справі "Занд проти Австрії" висловив думку про те, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів…".

Частиною статтею 12 ГПК України передбачено, що справи про банкрутство розглядаються господарськими судами у порядку, передбаченому цим кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Положеннями частини четвертої статті 10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до компетенції суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, віднесено вирішення усіх майнових спорів з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Статтею 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Частиною дев'ятою статті 30 ГПК України встановлено, що справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених з таким боржником віднесено до територіальної підсудності господарського суду за місцезнаходженням боржника, а, відтак, до юрисдикції місцевого суду, яким здійснюється провадження у справі про банкрутство боржника. В силу частини першої та частини другої статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Отже, розгляд спорів з майновими вимогами до суб'єкта господарювання, який перебуває в процедурі банкрутства, в тому числі у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів укладених з таким суб'єктом, якого визначено позивачем в статусі відповідача у такому спорі, законодавцем віднесено до підсудності господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, а таким судом є суддя, який розглядає справу про банкрутство, в межах провадження у справі про банкрутство.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 15.01.2019 р. у справі № 910/3860/18.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, судом встановлено, що позовна заява Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Цивілізація” (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Консоль ЛТД” (відповідач-1), Приватного підприємства “Віратек” (відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 Трейд” (відповідач-3) та Державного реєстратора комунального підприємства “Центр реєстрації та надання послуг” Нивотрудівської сільської ради ОСОБА_2 (відповідач-4) про визнання недійсним правочину та скасування рішення про державну реєстрацію права власності підлягає розгляду в межах провадження у справі № 911/5186/14 про банкрутство ТОВ Фірма “Консоль ЛТД”.

Разом з тим, проаналізувавши долучені до матеріалів позовної заяви Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Цивілізація” документи та проаналізувавши чинне законодавство, судом встановлено наступне:

Згідно з частиною першою статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 3 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору встановлено ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Так, відповідно до пп. 10 п. 2 частини другої статті 4 вказаного Закону за подання до господарського суду, зокрема заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство сплачується судовий збір - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік”, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 р. становить 1921,00 грн.

Таким чином, враховуючи встановлений Законом розмір судового збору, який має бути сплачено за подання заяви в межах провадження у справі про банкрутство та кількість заявлених вимог - 2 немайнового характеру, позивач мав би сплатити судовий збір у розмірі 7684,00 грн., проте, останнім сплачено лише 3842,00 грн., на підтвердження чого, долучено до позовної заяви квитанцію від 04.03.2019 р.

Відповідно до частини першої ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що позовну заяву Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Цивілізація” про визнання недійсним правочину та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, яка підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Консоль ЛТД” подано з недотриманням вимог статей 164, 172 ГПК України, так як, надано докази сплати судового збору в меншому розмірі ніж передбачено Законом, що відповідно до статті 174 ГПК України є підставою для залишення вказаної позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд

ухвалив:

1. Позовну заяву Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Цивілізація” з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Консоль ЛТД” (відповідач-1), Приватного підприємства “Віратек” (відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 Трейд” (відповідач-3) та Державного реєстратора комунального підприємства “Центр реєстрації та надання послуг” Нивотрудівської сільської ради ОСОБА_2 (відповідач-4) про визнання недійсним правочину та скасування рішення про державну реєстрацію права власності залишити без руху.

2. Запропонувати Обслуговуючому кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Цивілізація” в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду документів, які підтверджують здійснення доплати судового збору в розмірі 3842,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо відповідно ст. 254, 255 ГПК України.

Дата підписання 14.03.2019 р.

Суддя А.В. Лопатін