61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
13.03.2019р. Справа №905/504/19
за заявою від 04.03.2019р. №719 Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м.Маріуполь
до боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Електро Монтаж Сервіс", м.Маріуполь
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в сумі 4024,49 грн.
Суддя Левшина Г.В.
Комунальне підприємство «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м.Маріуполь, заявник, звернувся до господарського суду Донецької області із заявою від 04.03.2019р. №719 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з боржника, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Електро Монтаж Сервіс", м.Маріуполь, заборгованості в сумі 4024,49 грн.
Виходячи зі змісту заяви, в обгрунтування своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання боржником своїх зобов'язань за договором №4494 від 09.07.2012р. на відпуск питної води та прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2012р. в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг.
Дослідивши вищевказану заяву та додані до неї документи, судом встановлено наступне:
За змістом ч.1 ст.147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до ст.148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч.3-4 ст.150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, а також документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до чинного законодавства права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції оформлюються первинними документами відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
За змістом ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” накладні є первинними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності. Ці документи повинні конкретно ідентифікувати господарську проведену діяльність.
Тобто, письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції, є первинні документи, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні містити відомості щодо фактичного здійснення такої операції, мати як обов'язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції, зокрема, підставу для здійснення господарських операцій, дані про документ, що засвідчує особу -одержувача, номер документу, ідентифікаційний код підприємства тощо.
Як було зазначено вище, в обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неналежне виконання боржником своїх грошових зобов'язань за договором №4494 від 09.07.2012р. на відпуск питної води та прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2012р.
За умовами п.п.2.10-2.11 вказаного договору представником виконавця здійснюються знімання показань водолічильників, про що складається відповідник акт. Оформлений акт є обов'язковим до взаєморозрахунків.
Відповідно до п.п.4.5.-4.6 договору про об'єм поданої води та приймання стоків між виконавцем та абонентом щомісяця складається та підписується акт відповідно до п.2.10.п.2.11. На підставі акту абоненту виписується рахунок за надані послуги, що вручається упоноваженій особі абонента. Якщо під час вручення рахунку абонент (уповноважений представник абонента) відсутній, або ухиляється від прийому рахунку/рахунків, рахунок/рахунки може бути вручений будь-якому присутньому на об'єкті абонента працівнику. У реєстрі вручення рахунків представник виконавця робить запис із зазначенням ім'я особи, яка отримала рахунок та дату вручення. Вручений таким чином рахунок/рахунки є дійсним і підлягає обов'язковій оплаті.
Таким чином, з урахуванням норм ст.ст.76, 77, 150 Господарського процесуального кодексу України, положень договору №4494 від 09.07.2012р. на відпуск питної води та прийом господарсько-побутових і виробничих стічних вод у систему міської каналізації на 2012р., заявником при зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогами щодо стягнення вартості наданих послуг, має бути доведено не тільки факт укладення договору у письмовій формі, а і безпосереднього факт надання вказаних послуг, підстави виникнення зустрічного зобов'язання та докази прострочення його виконання боржником.
Проте, за висновками суду, Комунальним підприємством «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м.Маріуполь до заяви від 04.03.2019р. №719 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в сумі 4024,49 грн. не жодних первинних документів (актів знімання показань засобів обліку, рахунків на оплату послуг та доказів їх направлення боржнику, тощо) в підтвердження факту надання боржнику відповідних послуг.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи недотримання заявником вимог ч.3-4 ст.150 Господарського процесуального кодексу України, а саме ненадання доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, заява від 04.03.2019р. №719 Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м.Маріуполь до боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Електро Монтаж Сервіс", м.Маріуполь про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в сумі 4024,49 грн. підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст.76, 77, 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Відмовити Комунальному підприємству «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м.Маріуполь у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Електро Монтаж Сервіс", м.Маріуполь заборгованості в сумі 4024,49 грн.
Ухвала підписана 13.03.2019р.
Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Г.В. Левшина