вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" березня 2019 р. Справа№ 910/15493/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Козир Т.П.
Кравчука Г.А.
секретар судового засідання: Денисюк І.Г.
за участю представників
позивача: не з'явився;
відповідача: Гаврись Я.Б.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 (повний
текст складено 23.01.2019)
у справі №910/15493/18 (суддя Паламар П.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баланс-Груп"
до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 1 058 314 631,66 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Баланс-Груп" (далі за текстом - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі за текстом - відповідач) 27 258 694,76 грн. 3% річних та 1 030 439 236,90 грн. інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транснова" договору про відступлення права вимоги №11-2018 від 06.11.2018 позивачу передано право вимоги до відповідача щодо сплати грошових сум у загальному розмірі 45 242 876,37 грн. та право вимоги всіх пов'язаних із зобов'язаннями платежів (3% річних, інфляційні нарахування та інші).
Зазначаючи про прострочення сплати відповідачем вищевказаної заборгованості за період з 09.02.2004 по 12.11.2018, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України здійснив нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу, що у підсумку становить 1 058 314 631,66 грн.
В процесі судового розгляду позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи для визначення правильності розрахунку проведених ним нарахувань.
Відповідач надав свої заперечення проти клопотання позивача, зазначаючи про те, що визначення розміру сум за прострочення виконання грошового зобов'язання носить правовий характер та його вирішення відноситься до компетенції суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 призначено у справі №910/15493/18 судову бухгалтерську експертизу, з посиланням на те, що для вирішення даної справи необхідне роз'яснення питань щодо правильності проведених позивачем розрахунків сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, що потребує спеціальних знань. В ухвалі зазначено про те, що суд не поставив на вирішення експертизи питання позивача, які носять правовий характер.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі №910/15493/18 та передати справу на розгляд до Господарського суду м. Києва.
Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що винесені судом на вирішення експерта питання стосуються обґрунтованості розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, наданого позивачем, тоді як ці питання регулюються чинним законодавства і правильність розрахунків перевіряється безпосередньо судом при розгляді справи.
На думку скаржника, недотримання порядку призначення і проведення експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
12.03.2019 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із зайнятістю адвоката позивача у розгляді іншої справи.
Колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання позивача, оскільки до клопотання не було додано жодного доказу на підтвердження викладених у ньому обставин.
Оскільки явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.
За змістом ст. 99 Господарського процесуального кодексу України *(далі за текстом - ГПК України) суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
В ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
За змістом ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку призначення судом експертизи, про що суд постановляє ухвалу.
Отже, у розумінні наведених положень зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмету доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.
Зупиняючи провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 228 ГПК України, суд на виконання наведених положень законодавства та приписів ст. 234 названого Кодексу повинен в обов'язковому порядку обґрунтувати необхідність призначення судової експертизи та навести підстави і мотиви такого призначення, зазначити обставини справи, які підлягають з'ясуванню експертом, та викласти обґрунтування неможливості з'ясування цих обставин самим судом.
Як уже зазначалося вище, місцевий господарський суд за клопотанням позивача призначив у даній справі судову бухгалтерську експертизу. Колегія суддів погоджується з висновком суду про необхідність спеціальних знань для вирішення питань, які виникли під час розгляду даної справи, а тому призначення судової експертизи є доцільним.
Предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 1 057 697 931,66 грн., з яких: 1 030 439 236,90 грн. - інфляційні втрати, 27 258 694,76 грн. - 3% річних. Вказані нарахування здійснені позивачем на суму простроченого зобов'язання відповідача у розмірі 60 576 821,25 грн., яка складається з:
- 45 242 877,37 грн. заборгованості, право вимоги на яку передано позивачу від Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» за договором відступлення права вимоги №8-2015-363 від 25.09.2015;
- 14 596 826,87 грн. заборгованості, право вимоги на яку перейшло до позивача від Асоціації «Донецьке науково-виробниче об'єднання «Символ» за договором відступлення права вимоги №1 від 05.10.2015;
- 737 117,01 грн. заборгованості, право вимоги на яку передано позивачу від Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» за договором відступлення права вимоги від 30.11.2015.
За твердженням позивача, відповідач не виконав свої грошові зобов'язання, у зв'язку з чим у позивача виникло право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу. При цьому позивачем визначено період прострочення з 04.02.2004 по 09.02.2019 в частині вимог про стягнення 3% річних та з 2004 року по 2018 рік в частині вимог про стягнення інфляційних втрат.
Відповідачем у відзиві на позов наведено контррозрахунок позовних вимог, згідно з якими сума до стягнення повинна складати 343 328 939,59 грн., з них: 316 323 698,93 грн. - інфляційні втрати, 27 005 240,66 грн. - 3% річних.
З викладеного вбачаються суттєві розбіжності у розрахунках сторін. Водночас необхідно зазначити, що вказані розрахунки є арифметично складними, оскільки складаються з тривалого періоду нарахування у 14 років, включають у себе великі для обчислення суми, які випливають із кількох договірних зобов'язань, а тому потребують застосування специфічних фінансово-бухгалтерських відомчих нормативних актів і методологічних вказівок, що в свою чергу свідчить про необхідність у застосуванні спеціальних знань у фінансово-бухгалтерській сфері, які не пов'язані із безпосереднім правозастосуванням.
В апеляційній скарзі, як і у запереченнях на клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи, не спростовано наявності потреби у спеціальних знаннях у даній справі.
Оскільки з'ясування вищезазначених питань потребує спеціальних знань, то місцевим господарським судом було правомірно призначено судову бухгалтерську експертизу у даній справі, тому доводи апеляційної скарги про недотримання порядку призначення експертизи, наслідком чого є затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є неспроможними та відхиляються судом.
Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було вірно застосовано норми процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі ухвали суду відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає і судові витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі №910/15493/18 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/15493/18 повернути Господарському суду міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 14.03.2019.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Т.П. Козир
Г.А. Кравчук