вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" лютого 2019 р. Справа№ 910/15457/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зубець Л.П.
Калатай Н.Ф.
при секретарі Гуцал О.В.
за участю представників
від позивача: Поліщук Ю.В. довіреність № Ц/6-63/273/18 від 28.12.18
від відповідача: Каба Д.В. довіреність № 09/12/397 від 03.09.18
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 р.
у справі № 910/15457/17 (суддя Борисенко І.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця"
до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний
комерційний промислово-інвестиційний банк"
третя особа Державне підприємство "Південна залізниця"
про визнання договору недійсним
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання недійсним Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №К-03/140 від 07.03.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Статутним територіально-галузевим об'єднанням "Південна залізниця".
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" обґрунтовані тим, що при укладенні спірного Кредитного договору були порушені умови погодження та вимоги чинного законодавства, у зв'язку з чим позивач просив суд визнати такий договір недійсним.
14.11.2017 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд визнати недійсним п. 2.2 та абзац 2 п. 3.8 Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №К-03/140 від 07.03.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Статутним територіально-галузевим об'єднанням "Південна залізниця".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 року у справі № 910/15457/17 позов Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" задоволено повністю. Визнано недійсним пункт 2.2 Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №К-03/140 від 07.03.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Статутним територіально-галузевим об'єднанням "Південна залізниця". Визнано недійсним пункт 3.8 Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №К-03/140 від 07.03.2012 в редакції Договору про внесення змін №ДУ-03/265 від 31.05.2012 до кредитного договору №К-03/140 від 07.03.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; ідентифікаційний код 00039002) та Державним підприємством "Південна залізниця". Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 1600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 року у справі № 910/15457/17 про визнання частково недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії № К-03/140 від 07 березня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволення позовних вимог ПАТ „Українська залізниця" відмовити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2018 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" передано на розгляд колегії суддів у складі: Хрипун О.О. (головуючий суддя), Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 року у справі № 910/15457/17, призначено справу до розгляду в судовому засіданні, на 21.08.2018 р. о 12 год. 20 хв.
15.08.2018р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Розпорядженням № 09.1-08/2367/18 Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв'язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2018 р. для розгляду справи № 910/15457/17 сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О. (головуючий суддя), Куксою В.В., Тарасенко К.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 року прийнято справу № 910/15457/17 до провадження колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Куксов В.В., Тарасенко К.В, розгляд справи № 910/15457/17 призначено на 21.08.2018.
21.08.2018 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу.
21.08.2018 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі № 910/15457/17.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2018 року оголошено перерву в судовому засіданні до 25.09.2018 року о 15 год. 30хв., зобов'язано позивача надати суду: докази чинності спірного договору; докази правонаступництва; передавальний акт зобов'язання за спірним договором; проект договору, що направлявся ДП "Південна залізниця" на погодження до міністерств.
В судовому засіданні від 21.08.2018 року оголошено перерву до 03.10.2018 року.
25.09.2018 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів по справі №910/15457/17.
21.08.2018 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу та клопотання про оголошення перерви по справі № 910/15457/17.
Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.
Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
03.10.2018 року в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018 року.
Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Актом прийняття-передачі судових справ від 01.10.2018 року справу 910/15457/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2018 року, справу №910/15457/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Калатай Н.Ф., Зубець Л.П.
Розпорядженням № 09.1-08/120/18 Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2018 р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв'язку з перебуванням судді Зубець Л.П. на лікарняному.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2018 р. для розгляду справи № 910/15457/17 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Калатай Н.Ф., Власов Ю.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 року прийнято провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 року у справі № 910/15457/17, розгляд справи призначено на 17.01.2019 р. об 14 год. 00хв.
14.01.2019 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про долучення судової практики до матеріалів справи.
Розпорядженням № 09.1-08/245/19 Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв'язку з перебуванням судді Власова Ю.Л.. у відпустці.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2019 р. для розгляду справи № 910/15457/17 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Калатай Н.Ф., Зубець Л.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019р. прийнято справу № 910/15457/17 до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Калатай Н.Ф., Зубець Л.П. та розгляд справи № 910/15457/17 призначено на 25.02.2019.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу просив задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
25.02.2019р. представник третьої особи2 у судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
07.03.2012 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (Банк, відповідач) та Статутним територіально-галузевим об'єднанням "Південна залізниця" (позичальник, третя особа, СТГО "Піденна залізниця") був укладений Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № К-03/140 (Кредитний договір), із подальшими змінами на підставі договорів про внесення змін, відповідно до якого Банк зобов'язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 105 000 000,00 доларів США (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим Договором (п. 2.1 Кредитного договору).
Пунктом 2.2 Кредитного договору визначено, що дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 03 березня 2015 року.
Згідно з п.3.1 Договору кредит надається Банком Позичальнику шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку №20731331822428/840, відкритого у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків», код Банку 351458 на поточний рахунок Позичальника №26000301822428/840, відкритий у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків», код Банку 351458, згідно наданого Позичальником письмового звернення відповідно до цільового призначення кредиту. Після надання кредиту на суму, що вказана у п.2.1 цього Договору, подальше кредитування в межах строку, встановленого п.2.2 цього Договору та в межах суми ліміту кредитної лінії може здійснюватися лише після погашення Позичальником частини або всієї суми наданого кредиту, у розмірі, який не може перевищувати обсягу такого погашення.
У п.3.2 Договору передбачено, що проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 11% річних.
Нарахування Банком процентів здійснюється з дати перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод «факт/360», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.
Проценти нараховуються Банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі по день, що передує останньому робочому дню місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з дати попереднього нарахування по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п.2.2 цього Договору.
Проценти сплачуються Позичальником щомісячно в день їх нарахування з поточного рахунку Позичальника №26000301822428/840 у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків», код Банку 351458 (або з будь-яких інших поточних рахунків Позичальника) на рахунок №20731331822428/840, відкритого у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків», код Банку 351458. Проценти за грудень місяць нараховуються Банком в останній робочий день цього місяця за період з дати попереднього нарахування по останній календарний день грудня місяця та сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця.
Пунктом 3.5 Договору передбачено, що за наявності заборгованості по кредиту та/або плати за кредит, сторони встановлюють наступну черговість погашення Позичальником заборгованості:
- в першу чергу сплаті підлягає нарахована, але не сплачена в строк плата за кредит;
- в другу чергу сплаті підлягає нарахована плата за кредит, строк сплати якої ще не сплинув;
- в третю чергу сплаті підлягає неустойка, передбачена цим Договором.
- в четверту чергу сплаті підлягає неустойка, передбачена цим Договором.
Заборгованість за кредитом, строк сплати якої ще не настав, погашається Позичальником в строк, передбачений п.2.2 цього Договору.
Погашення Позичальником заборгованості кожної наступної черги повинна відбуватися виключно після повного погашення заборгованості кожної попередньої черги. Сторони встановлюють, що Банк має право самостійно зараховувати кошти, які направлені Позичальником на погашення заборгованості, згідно встановленої черговості.
З підписанням цього договору, у відповідності з чинним законодавством України, Позичальник надає Банку право самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення заборгованості Позичальника за цим Договором. Банк інформує Позичальника у письмовій формі на його запит про застосовану черговість погашення кредитної заборгованості.
За змістом п. 3.8 Договору з метою забезпечення належного та своєчасного виконання зобов'язань Позичальника по погашенню кредиту, плати за кредит та неустойки Позичальник відповідно до вимог ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" доручає Банку за умови настання строків виконання грошових зобов'язань за цим договором від імені та за рахунок Позичальника здійснювати договірне списання коштів в сумі заборгованості за кредитом, платою за кредитом та неустойкою, з поточного рахунку №26001301822438/840, або з будь-яких рахунків, які відкрито Позичальником у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків», код Банку 351458, або з будь-яких рахунків, які відкрито Позичальником у ПАТ Промінвестбанк та направити на погашення заборгованості перед Банком за цим договором (на відповідні рахунки обліку Банком зазначеної заборгованості). У разі відсутності або недостатності коштів на поточному рахунку Позичальника у валюті заборгованості, Позичальник доручає Банку від імені та за рахунок Позичальника:
- здійснити списання коштів з будь-яких рахунків в іншій іноземній валюті, які відкрито Позичальником у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків», код Банку 351458, або з будь-яких рахунків в іноземній валюті, які відкрито Позичальником у ПАТ Промінвестбанк в сумі еквівалентній сумі заборгованості, по курсу Банку на день списання, та здійснити продаж відповідної іноземної валюти за курсом Банку на день здійснення операції. Кошти, отримані в результаті здійснення операції з продажу іноземної валюти, зарахувати на рахунок №26001301822438/980, відкритий Позичальнику у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків», код Банку 351458.
- здійснити списання коштів з будь-яких рахунків у національній валюті, які відкрито Позичальником у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків», код Банку 351458, або з будь-яких рахунків у національній валюті, які відкрито Позичальником у ПАТ Промінвестбанк, у сумі еквівалентній сумі заборгованості, по курсу Банку на день списання, та здійснити купівлю іноземної валюти в сумі заборгованості, за курсом Банку на день здійснення операції. Кошти отримані в результаті здійснення операції з купівлі іноземної валюти, зарахувати на рахунок на рахунок №26001301822438/840, відкритий Позичальнику у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків», код Банку 351458.
Позичальник доручає Банку за здійснення операції з купівлі/продажу валюти списати кошти в еквіваленті суми комісійної винагороди Банку за здійснення відповідної операції з поточного рахунку в національній валюті Позичальника №26001301822438/980, або з будь-яких поточних рахунків в національній валюті, які відкрито Позичальником у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків», код Банку 351458, або з будь-яких поточних рахунків в національній валюті, які відкрито Позичальником у ПАТ Промінвестбанк. У випадку відсутності коштів для оплати комісійної винагороди на зазначених рахунках, Позичальник доручає Банку здійснити списання коштів з рахунків в іноземній валюті, відкритих у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків», код Банку 351458, або відкритих у ПАТ Промінвестбанк в еквіваленті суми комісійної винагороди Банку по курсу Банку на день списання та здійснити продаж/обмін іноземної валюти за курсом Банку на день здійснення операції.
Передбачене цим пунктом договірне списання здійснюється банком у відповідності до нормативно-правових актів Національного банку України."
За змістом п.6.1, цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженим представниками сторін, отримання погодження Міністерства інфраструктури України і Міністерства фінансів України/ скріплення печатками сторін, та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
У п.6.9 Договору передбачено, що всі зміни та доповнення до цього Договору щодо мети, обсягу і строку залучення кредиту, виду забезпечення виконання зобов'язань, плати за користування кредитом, обов'язків, прав та відповідальності сторін, а також реструктуризації боргових зобов'язань вносяться за погодженням Міністерства інфраструктури України та Міністерства фінансів України у письмовій формі, набувають чинності з дати їх підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, та є невід'ємними частинами цього Договору.
31 травня 2012 року сторонами укладено Договір про внесення змін №ДУ-03/265 до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №К-03/140 від 07.03.2012 р., за змістом якого сторони виклали в новій редакції, зокрема, п.п. 3.1, 3.2, 3.8 Договору.
За змістом п. 3.8 Договору у редакції Договору про внесення змін від 31.05.2012 р.: "З метою забезпечення належного та своєчасного виконання зобов'язань Позичальника по погашенню кредиту/ плати за кредит та неустойки Позичальник відповідно до вимог ст. 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" доручає Банку за умови настання строків виконання грошових зобов'язань за цим договором від імені та за рахунок Позичальника здійснювати договірне списання коштів в сумі заборгованості за кредитом, платою за кредитом та неустойкою, з поточного рахунку №26001301822438/840, або з будь-яких рахунків, які відкрито Позичальником у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків», код Банку 351458, або з будь-яких рахунків, які відкрито Позичальником у ПАТ Промінвестбанк та направити на погашення заборгованості перед Банком за цим договором (на відповідні рахунки обліку Банком зазначеної заборгованості). У разі відсутності або недостатності коштів на поточному рахунку Позичальника у валюті заборгованості, Позичальник доручає Банку від імені та за рахунок Позичальника:
- здійснити списання коштів з будь-яких рахунків в іншій іноземній валюті, які відкрито Позичальником у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків», код Банку 351458, або з будь-яких рахунків в іноземній валюті, які відкрито Позичальником у ПАТ Промінвестбанк в сумі еквівалентній сумі заборгованості, по курсу Банку на день списання, та здійснити продаж відповідної іноземної валюти за курсом Банку на день здійснення операції. Кошти, отримані в результаті здійснення операції з продажу іноземної валюти, зарахувати на рахунок №26001301822438/980, відкритий Позичальнику у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків», код Банку 351458.
- здійснити списання коштів з будь-яких рахунків у національній валюті, які відкрито Позичальником у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків», код Банку 351458, або з будь-яких рахунків у національній валюті, які відкрито Позичальником у ПАТ Промінвестбанк, у сумі еквівалентній сумі заборгованості, по курсу Банку на день списання, та здійснити купівлю іноземної валюти в сумі заборгованості, за курсом Банку на день здійснення операції. Кошти отримані в результаті здійснення операції з купівлі іноземної валюти, зарахувати на рахунок на рахунок №26001301822438/840, відкритий Позичальнику у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків», код Банку 351458.
При купівлі іноземної валюти Позичальник доручає Банку, а Банк зобов'язується утримати суму відповідно до чинного законодавства та умов Договору банківського рахунку №РК-05-1/2/235 від 11.05.2012 p.
Позичальник доручає Банку за здійснення операції з купівлі/продажу валюти списати кошти в еквіваленті суми комісійної винагороди Банку за здійснення відповідної операції з поточного рахунку в національній валюті Позичальника №26001301822438/980, або з будь-яких поточних рахунків в національній валюті, які відкрито Позичальником у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків», код Банку 351458, або з будь-яких поточних рахунків в національній валюті, які відкрито Позичальником у ПАТ Промінвестбанк. У випадку відсутності коштів для оплати комісійної винагороди на зазначених рахунках, Позичальник доручає Банку здійснити списання коштів з рахунків в іноземній валюті, відкритих у філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Харків», код Банку 351458, або відкритих у ПАТ Промінвестбанк в еквіваленті суми комісійної винагороди Банку по курсу Банку на день списання та здійснити продаж/обмін іноземної валюти за курсом Банку на день здійснення операції.
Передбачене цим пунктом договірне списання здійснюється банком у відповідності до нормативно-правових актів Національного банку України."
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Порядку погодження залучення державними підприємствами, в тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов'язаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 15.06.2011 р. та Порядку погодження здійснення державними підприємствами, що входять до сфери управління Міністерства інфраструктури України, залучення кредитних ресурсів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №64 від 22.04.2011 р., Державне територіально - галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця" отримало погодження від Міністерства фінансів України та Міністерства інфраструктури України, однак всупереч отриманих погоджень, в укладеному Договорі встановлений менший строк користування кредитними коштами, ніж 3 роки, що є додатковим навантаженням на фінансове становище боржника.
Апеляційну скаргу мотивовано тим- що повідомленнями Міністерства фінансів України та Міністерства інфраструктури України погоджено укладення кредитних договорів на умовах викладених доданими до заяв проектами договорів, у повідомленні Міністерства інфраструктури України від 27.12.2011 р. зміни до пунктів викладені у формі рекомендацій, що не дає прямої вказівки на їх зміну чи непогодження таких змін до кредитного договору. Пунктом 3.8 договору між сторонами було досягнуто згоди не щодо окремого зобов'язання з надання послуг за грошову винагороду, а було досягнуто згоди щодо здійснення валютно-обмінних операцій виключно при виникненні підстав для договірного списання коштів та за умови відсутності на рахунках Позичальника коштів у валюті зобов'язання необхідних для здійснення договірного списання, що здійснюється відповідно до правил здійснення таких операцій встановлених НБУ. Також відповідачем зазначено не застосуванням судом першої інстанції позовної давності до вимог позивача у даній справі з посиланням на те, що строк позовної давності пропущений.
З'ясувавши обставини справи та здійснивши перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.
За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
За змістом п.2.9 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписів ст.215 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст. 220, ч.2 ст. 28 Цивільного кодексу України, ч. 2ст. 207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовомоднієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.
Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, 07.03.2012 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (Банк, відповідач) та Статутним територіально-галузевим об'єднанням "Південна залізниця" (позичальник, третя особа, СТГО "Підвенна залізниця") був укладений Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № К-03/140, відповідно до якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 105 000 000,00 доларів США (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим Договором.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 345 Господарського кодексу України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до п.2.2 Договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 03.03.2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що пункт 2.2 Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №К-03/140 від 07.03.2012 року є недійсним, оскільки відповідно до Порядку погодження залучення державними підприємствами, в тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов'язаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 15.06.2011 року, та Порядку погодження здійснення державними підприємствами, що входять до сфери управління Міністерства інфраструктури України, залучення кредитних ресурсів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №64 від 22.04.2011 року, Державне територіально - галузеве об'єднання «Південно - західна залізниця» отримало погодження від Міністерства фінансів України та Міністерства інфраструктури України, однак всупереч отриманих погоджень в Договорі кредиту строк користування кредитними коштами встановлений менший, ніж 3 роки, що є додатковим навантаженням на фінансове становище боржника.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Судом встановлено, що при укладенні Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №К-03/140 від 07.03.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» та Державним територіально - галузевим об'єднанням «Південно - західна залізниця», Сторонами було погоджено предмет, умови кредитування, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту відповідно до норм ч.2 статті 345 Господарського кодексу України.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Колегія суддів зазначає, що сторони при укладенні спірного договору були вільні у виборі контрагентів та визначенні умов договору, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №К-03/140 від 07.03.2012 року, а тому всі умови спірного Договору з моменту його укладення стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.
Постановою Кабінету Міністрів України №809 від 15.06.2011 року затверджено Порядок погодження залучення державними підприємствами, в тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов'язаннями, який визначає процедуру погодження залучення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі (далі - підприємства), кредитів (позик) шляхом укладення кредитного договору, договору позики або випуску облігацій підприємства (далі - залучення кредиту (позики), у результаті якого виникають зобов'язання щодо повернення коштів, та надання гарантій або поруки за такими зобов'язаннями.
Відповідно до п.2 Порядку залучення підприємством кредиту (позики), надання гарантій або поруки за таким зобов'язанням погоджується:
Мінфіном - щодо внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик);
органом виконавчої влади, який здійснює функції управління державною власністю (далі - уповноважений орган), - щодо внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик).
Згідно з п.3 Порядку для погодження залучення підприємством кредиту (позики), надання гарантії або поруки за таким зобов'язанням підприємство подає Мінфіну або уповноваженому органу заяву, до якої додаються:
1) у разі погодження залучення кредиту (позики):
проект кредитного договору (договору позики, проспекту емісії або рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій підприємства, а в разі надання повноважень щодо залучення кредиту (позики) - також проект відповідного договору), який зокрема:
- повинен передбачати напрями використання залучених коштів, що відповідають визначеній установчими документами меті діяльності підприємства, плату за користування кредитом (позикою), яка відповідає тій, що склалася на ринку фінансових послуг на момент подання заяви, а також право підприємства на дострокове виконання зобов'язань за кредитом (позикою);
- не може передбачати дострокове виконання зобов'язань за кредитом (позикою) з ініціативи кредитора із необгрунтованими фінансовими втратами (за винятком здійснення запозичення у формі випуску облігацій підприємства), неконкурентний спосіб переходу права власності на майно підприємства, а також не повинен містити положень щодо обов'язкового дострокового виконання зобов'язань на вимогу кредитора (інвестора) у разі зниження кредитного рейтингу України та/або підприємства;
довідки про відсутність (наявність) заборгованості із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), видані відповідними органами державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
результати аналізу фінансово-господарської діяльності за попередній рік, а також показники господарської діяльності та розвитку підприємства в поточному і плановому роках, підготовлені відповідно до методики аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки, затвердженої Мінфіном;
копії:
- затвердженого в установленому законодавством порядку фінансового плану на поточний рік (із змінами та доповненнями), в якому передбачено здійснення відповідного залучення кредиту (позики);
- виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
- установчих документів;
- річної фінансової звітності (балансу, звітів про фінансові результати, рух грошових коштів, власний капітал) за останній звітний період;
- квартальної фінансової звітності (балансу, звіту про фінансові результати) за останній звітний період;
- рішення уповноваженого органу про погодження умов кредиту (позики) (подається Мінфіну);
- рішення відповідного органу управління підприємства про розміщення облігацій підприємства із строком обігу більш як один рік, погодженого з уповноваженим органом (подається Мінфіну);
- рішення відповідного органу управління підприємства про розміщення облігацій підприємства із строком обігу менш як один рік (подається уповноваженому органу);
звіт про виконання фінансового плану за минулий рік;
інформація про:
- зобов'язання за раніше здійсненими та не поверненими кредитами (позиками) із зазначенням обсягів отриманих коштів, плати за користування ними та дати їх отримання у розрізі кредиторів на момент подання заяви, а також плани виконання зазначених зобов'язань, у тому числі внесення плати за користування у поточному та наступному роках з помісячним розписом в розрізі кредиторів;
- відсутність рішення про визнання підприємства банкрутом, порушення щодо нього справи про банкрутство або ліквідацію підприємства;
- застосовану з урахуванням вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" процедуру відбору кредитора та особи, якій надано повноваження щодо залучення кредиту (позики);
- застосовану з урахуванням вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" процедуру відбору організатора торгівлі, через якого здійснюватиметься розміщення облігацій, а також андеррайтера, якщо емітент має намір залучити андеррайтера до розміщення облігацій (для випуску облігацій підприємства шляхом відкритого (публічного) розміщення);
техніко-економічне обґрунтування обсягу та доцільності залучення кредитів (позик), напрями їх використання, можливі джерела та строки їх повернення;
проект договору застави, погоджений в установленому статтею 11 Закону України "Про заставу" порядку (якщо залучення кредитів (позик) забезпечується заставою майна підприємства);
2) у разі погодження забезпечення підприємством виконання зобов'язань за кредитним договором (договором позики) порукою або гарантією матеріали, зазначені в підпункті 1 цього пункту, а також:
проект договору поруки або договору про надання гарантії;
копії:
- рішення відповідного органу управління підприємства про укладення договору поруки або договору про надання гарантії;
- рішення уповноваженого органу про погодження умов поруки або гарантії (подається Мінфіну);
- свідоцтва про реєстрацію підприємства як фінансової установи (у разі надання гарантії);
інформація про юридичну особу, виконання зобов'язань якої за кредитним договором (договором позики) передбачається забезпечити (копії свідоцтва про державну реєстрацію, установчих документів, річної фінансової звітності (балансу, звіту про фінансові результати, рух грошових коштів, власний капітал) за останній звітний період, квартальної фінансової звітності (балансу, звіту про фінансові результати) за останній звітний період), та істотні умови такого залучення кредиту (позики) (проект кредитного договору, договору позики або проспекту емісії облігацій);
3) інформація Мінекономрозвитку про відповідність державній політиці у сфері управління державним сектором економіки залучення підприємствами кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов'язаннями (щодо внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик).
Зазначені в цьому пункті копії документів засвідчуються підписом керівника, скріпленим печаткою підприємства.
У п.4 Порядку визначено, що Мінфін або уповноважений орган протягом 30 робочих днів після надходження заяви приймає рішення щодо погодження залучення кредиту (позики), забезпечення підприємством виконання зобов'язань за кредитом (позикою) порукою або гарантією чи відмови у погодженні, про що письмово повідомляє підприємству.
Міністерство фінансів України, листом від 02.04.2012 №31-12110-09/82-10/8210, розглянувши листи ДАЗТУ "Укрзалізниця" від 23.02.2012 №ЦЗЕ-11/480 та від 02.02.2012 "ЦЗЕ-11/296 щодо погодження здійснення довгострокових запозичень СТГО "Південна залізниця", повідомило, що відповідно до документів, поданих на розгляд Міністерству фінансів України, планується здійснити шляхом укладення договору про відкриття кредитної лінії у сумі , яка не може перевищувати 205 млн. дол. на наступних умовах: строк користування кредитними коштами - 3 роки; відсоткова ставка - 11 % річних; комісійні платежі - відсутні; забезпечення - застава прав вимоги на отримання грошових коштів оціночною вартістю 5 550 млн. гривень; мета запозичення - на виконання програми капітальних інвестицій.
Міністерство фінансів України погодило здійснення довгострокового запозичення СТГО "Південна залізниця" у ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за умови його відповідності затвердженому у встановленому законодавством порядку фінансовому плану підприємства за 2012 рік.
Міністерство інфраструктури України у листі від 07.03.2012 №2282/11/10-12, повідомило, що відповідно до поданих на розгляд Міністерства інфраструктури України документів, залучення планується здійснити шляхом укладення кредитних договорів з ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на загальну суму - 205,0 млн. дол. США на наступних умовах: термін користування кредитом - 3 роки; відсоткова ставка - 11 % річних; комісійні платежі - відсутні; забезпечення виконання СТГО "Південна залізниця" умов кредитного договору - майнові права на загальну суму 5 550 млн. грн.; цільове призначення кредиту - виконання програми капітальних інвестицій. Відповідно до Порядку погодження залучення державними підприємствами, у т.ч. господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов'язаннями, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 15.06.2011 № 809, Міністерство погодило СТГО "Південна залізниця" зазначені умови залучення довгострокового кредиту, за умови, якщо не будуть перевищені відповідні показники у фінансовому плані підприємства на 2012 рік, затвердженому в установленому порядку. У разі повного або часткового повернення наданих кредитів по вищезазначених договорах відновлювальної кредитної лінії, подальше кредитування за цими договорами здійснюється виключно на капітальні інвестиції, що забезпечують розвиток підприємства. Одночасно, з метою захисту інтересів державного підприємства, рекомендовано при укладенні кредитного договору з ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" п. 3.8., 4.2.6, 4.2.7, 5.2, 6.6. виключити.
Зі змісту вказаних листів №31-12110-09/82-10/8210 від 02.04.2012 року Міністерства фінансів України, №2282/11/10-12 від 07.03.2012 року Міністерства інфраструктури України вбачається, що відповідними центральними органами виконавчої влади було погоджено укладення спірного Кредитного договору на умовах трирічного строку користування кредитом та без комісійних платежів.
Відповідно до п.2.2 Договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 03.0.2015 року. В той час, як кредитний договір було укладено 07.03.2012 року, що є меншим трирічного строку користування кредитними коштами, погодженого уповноваженими органами.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначав, що центральним органам виконавчої влади було погоджено укладення кредитних договорів на умовах викладених доданими до листів проектами договорів. Проте, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем в свою чергу не подано жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст.76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження того, що Міністерству фінансів України та Міністерству інфраструктури України направлявся текст саме спірного Кредитного договору та Договору про внесення змін до кредитного договору, оскільки фактично викладені в спірному Кредитному договорі умови запозичення кредитних коштів, зокрема, пункт 2.2 та пункт 3.8 у відповідній редакції кредитного договору, відрізняються від тих, що були погоджені вказаними міністерствами та стисло відображені в їх листах №31-12110-09/82-10/8210 від 02.04.2012 року, №2282/11/10-12 від 07.03.2012 року.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги положення ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, вимоги Позивача в частині визнання пункту 2.2 Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №К-03/140 від 07.03.2012 року недійсним є обґрунтованими.
Що стосується вимог Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в частині визнання недійсними пункту 3.8 Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №К-03/14 від 07.03.2012 року в редакції Договору про внесення змін та доповнень №ДУ-03/265 від 31.05.2012 року колегія суддів зазначає.
Договором про внесення змін та доповнень № ДУ-03/265 від 31.05.2012 року до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № К-03/14 від 07.03.2012 року сторони, зокрема, 3.8 Договору виклали в новій редакції.
У п.6.9 Договору передбачено, що всі зміни та доповнення до цього Договору щодо мети, обсягу і строку залучення кредиту, виду забезпечення виконання зобов'язань, плати за користування кредитом, обов'язків, прав та відповідальності сторін, а також реструктуризації боргових зобов'язань вносяться за погодженням Міністерства інфраструктури України та Міністерства фінансів України у письмовій формі, набувають чинності з дати їх підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, та є невід'ємними частинами цього Договору.
Відповідно до п.7 Порядку зміни до кредитного договору (договору позики), договору поруки або договору про надання гарантії, а також до умов розміщення облігацій підприємства щодо мети, обсягу і строку залучення кредиту (позики), виду забезпечення виконання зобов'язань, плати за користування кредитом (позикою), обов'язків, прав та відповідальності сторін, а також реструктуризації боргових зобов'язань за кредитами (позиками) підлягають погодженню з Мінфіном або уповноваженим органом відповідно до цього Порядку шляхом подання техніко-економічного обґрунтування необхідності внесення таких змін або здійснення реструктуризації.
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять, а сторонами в свою чергу не надано жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження отримання погодження Міністерства інфраструктури України та Міністерства фінансів України у письмовій формі на внесення змін до умов Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №К-03/140 від 07.03.2012 року шляхом укладення відповідних договорів про внесення змін та доповнень всупереч п.6.9 спірного договору, п.7 Порядку.
Судом відхилені заперечення відповідача стосовно того, що пунктом 3.8 Кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень №ДУ-03/265 від 31.05.2012 року між сторонами було досягнуто згоди не щодо окремого зобов'язання з надання послуг за комісійну винагороду, а було досягнуто згоди саме стосовно покладення на позичальника обов'язку з оплати комісійної винагороди за здійснення валютно-обмінних операцій в разі невиконання позичальником зобов'язання з повернення коштів у визначений договором строк за умови відсутності на рахунках позичальника коштів у валюті зобов'язання. Вказані доводи відповідача не спростовують факту невідповідності пункту 3.8 Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №К-03/140 від 07.03.2012 року в редакції Договору про внесення змін та доповнень № ДУ-03/265 від 31.05.2012 року погодженій умові щодо відсутності комісійних платежів, яка не передбачала виключень на здійснення валютно-обмінних операцій.
За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
За таких підстав, вимоги позивача в частині визнання недійсними пункту 3.8 Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №К-03/140 від 07.03.2012 року в редакції Договору про внесення змін та доповнень №ДУ-03/265 від 31.05.2012 року є обґрунтованими.
14.03.2018р. відповідачем подано до суду першої інстанції заяву про застосування сторку позовної заяви.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. (п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» №10 від 29.05.2013 року)
Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст.267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України).
Для юридичної особи (суб'єкта підприємницької діяльності) як сторони правочину (договору) днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 19.08.2014 року у справі № 5013/492/12 та від 02.09.2014 року у справі № 915/1437/13.
Як вбачається з матеріалів справи, Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №К-03/140 був укладений 07.03.2012р. та Договір про внесення змін №ДУ-03/265 до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №К-03/140 31.05.2012р..
Таким чином, днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину, тобто 07.03.2012 року (дата укладення Кредитного договору про відкриття кредитної лінії та 31.05.2012 року (дата укладення Договору про внесення змін та доповнень № ДУ-03/265).
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) як нова юридична особа утворена згідно із Законом України "Про особливості утворення публічно акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
Статут Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735.
21.10.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
Відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" утворюється на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код ЄДРПОУ 00034045), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття. Серед таких підприємств є й Державне територіально - галузеве об'єднання «Південно - західна залізниця», яке є стороною в кредитному договорі.
Як вбачається із положень вищенаведеного Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року №200, всі підприємства, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" реорганізовуються шляхом злиття.
Реорганізація юридичної особи, як самостійний вид її припинення передбачає проведення певної процедури та характеризується деякими особливостями. Так, зокрема, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст. 104 Цивільного кодексу України); комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами (ст. 107 Цивільного кодексу України).
Отже, відповідно до цивільного законодавства при реорганізації (злитті) юридичних осіб, перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи, відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено.
Закон України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" визначає правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі (далі - Товариство), управління і розпорядження його майном та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.
Відповідно до ч.ч.1, 3-7 статті 2 Закону утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (далі - підприємства залізничного транспорту). Статут Товариства
затверджується Кабінетом Міністрів України. Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту. Оприлюднення затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку підприємств залізничного транспорту, на базі яких утворюється Товариство, є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" товариство утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.
Відповідно до п.п.1, 2, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"" вирішено утворити публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045) (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1. Установити, що статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього: майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу; Міністерству інфраструктури вжити заходів для припинення Укрзалізниці та підприємств, зазначених у додатку 1.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником прав й обов'язків Державного територіально - галузевого об'єднання «Південно - західна залізниця», яке є стороною в оспорюваному кредитному договорі, а тому Позивач, як правонаступник, є обізнаним щодо наявності вказаного договору й договорів про внесення змін і доповнень до нього з моменту їх укладання.
Більше того, з листів №31-12110-09/8210 від 02.04.2012 року Міністерства фінансів України, №2282/11/10-12 від 07.03.2012 року Міністерства інфраструктури України вбачається, що вони були адресовані Укрзалізниці, ДАЗТ «Укрзалізниця», правонаступником якого також є позивач. А тому суд не приймає до уваги доводи позивача, що йому стало відомо про укладення кредитного договору та договорів про внесення змін та доповнень лише з моменту утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 21.10.2015 року.
В силу ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5ст. 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Чинним законодавством не передбачено переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який безпосередньо розглядає спір.
В додатковиз поясненнях до заяви про застосування позовної давності 03.04.2018р. позивачем заявлено про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності, проте не наведено обставин поважності пропуску строків позовної давності.
Так, колегія суддів звертає увагу, що з моменту укладення 07.03.2012 року Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №К-03/140 та до 2017 року Позичальником (як Державним територіально - галузевим об'єднанням «Південно - західна залізниця», так і з 2015 року Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця") виконувались зобов'язання за Договором щодо сплати кредитних платежів та нарахованих процентів по кредиту, що підтверджується наданими поясненнями представниками Сторін в судовому засіданні.
Звернення позивача до суду з вказаним позовом відбулось лише після звернення Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» з позовом про стягнення заборгованості, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням позичальником його зобов'язань за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №К-03/140 від 07.03.2012 року. На підтвердження наявної заборгованості представником відповідача було подано розрахунок суми боргу, який наявний в матеріалах справи.
Суд також звертає увагу на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11.09.1997, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос» проти Росії"; п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").
Таким чином, позовна давність пов'язується із судовим захистом суб'єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи.
За таких підстав, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність поважних причин пропуску позовної давності для звернення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до господарського суду з даним позовом, оскільки судом не встановлено, а позивачем в свою чергу не доведено наявності обставин, які зробили своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини справи, а тому рішення Господарського суду від 24.05.2018 у справі № 910/15457/17 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 у справі № 910/15457/17 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; ідентифікаційний код 00039002) 2 643,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Матеріали справи № 910/15457/17 повернути до Господарського суду м. Києва.
6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді Л.П. Зубець
Н.Ф. Калатай