14 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/2390/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 21 січня 2019 року у справі № 601/2538/18 (рішення ухвалено в м. Кременці, головуючий суддя Коротич І.А.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третя особа поліцейський сектору реагування патрульної поліції №1 Кременецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області старший сержант ОСОБА_2 про скасування постанови про адмінправопорушення,
ОСОБА_1 21.12.2018 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, третя особа поліцейський сектору реагування патрульної поліції №1 Кременецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області старший сержант ОСОБА_2, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову поліцейського сектору реагування патрульної поліції №1 Кременецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області старшого сержанта ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №920790 про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення штрафу в розмірі 340 грн.
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 21 січня 2019 року адміністративний позов задоволено. Постанову серії ДПО18 № 920790 від 09 грудня 2018 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді 340 гривень штрафу за частиною 1 статті 121 КУпАП, - скасовано. Закрито провадження по справі відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статтею 121 КУпАП.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ГУ Національної поліції в Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення порушив норми процесуального права, оскільки не врахував, що позивачем пропущено встановлений ст. 289 КУпАП десятиденний строк звернення з позовом до суду. Апелянт вказує, що так як позивач отримав копію постанови на місці події 09.12.2018, що підтверджується його підписом на бланку постанови, то останнім днем для оскарження постанови згідно вимог ст. 289 КУпАП було 19.12.2018, проте як видно із позовної заяви, а також штампу вхідної кореспонденції Кременецького районного суду Тернопільської області, позивач звернувся в суд з адміністративним позовом лише 21.12.2018.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а саме, телефонограмами та шляхом надсилання повісток на електронні пошти, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 09 грудня 2018 року о 22 годині 40 хвилин в місті Кременці по вулиці Шевченка, Тернопільської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf» р.н.з. WE 578 CR, у якого в темну пору доби не працював лівий габаритний ліхтар, чим порушив пункт 31.4.3 В ПДР України, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 920790 від 09 грудня 2018 року позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушеня, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та останньому призначено штраф у розмірі 340 грн.
Вважаючи оскаржувану постанову незаконною та винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 допустив правопорушення передбачене пунктом 31.4.3 В ПДР України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Як встановлено частиною 1 статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 31.4.3.в ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
Також, як передбачено п. 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 31.5 ПДР України у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Як зазначає позивач, перед експлуатацією транспортного засобу перевірив справність всіх систем, в тому числі й освітлювальних приладів, однак вихід з ладу лампи лівої виник в ході експлуатації транспортного засобу, у зв'язку з наїздом на вибоїну, позивачем не було виявлено в ході керування, тому він не мав можливості вжити заходів, передбачених п. 31.5 ПДР.
При цьому, на місці зупинки дана несправність була усунута.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
У відповідності до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак відповідачем не було з'ясовано всіх обставин справи та ступінь вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також цього не було доведено в ході розгляду даної справи.
Таким чином, суть адміністративного правопорушення, що передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП, яка викладена відповідачем в постанові у справі про адміністративне правопорушення від 09.12.2018 серії ДПО18 №920790, не ґрунтується на фактичних даних, що в сукупності є підставою для визнання оскарженої постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача за вчинення адміністративного правопорушення незаконною.
Згідно із статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Посилання відповідача на пропущення ОСОБА_1 строку звернення до суду із позовною заявою, колегія суддів не бере до уваги, оскільки як видно із матеріалів справи позивач копію оскаржуваної постанови отримав на місці події 09.12.2018, позовну заяву останній здав на пошту 19.12.2018, тобто в межах встановленого статтею 289 КУпАП строку звернення до суду, що підтверджується конвертом із штриховим ідентифікатором, наявним в матеріалах справи (а.с. 7).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обгрунтованість позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 229, 243, 272, 286, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 21 січня 2019 року у справі № 601/2538/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя ОСОБА_3
судді ОСОБА_4
ОСОБА_5