вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" березня 2019 р. Справа№ 910/23246/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 13.02.2019
за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Капітал Групп» та Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Дмитра Валентиновича
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2018 (повний текст ухвали складено 05.12.2018)
за скаргою Приватного акціонерного товариства «Київхімпостач»
на дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Дмитра Валентиновича
у справі № 910/23246/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Капітал Груп»
до Приватного акціонерного товариства «Київхімпостач»
про стягнення 2 847 216, 25 грн,
Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270, 271 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,
1. Короткий зміст позовних вимог, судових рішень та зміст і вимоги скарги на дії приватного виконавця
У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Капітал Груп» (далі - ТОВ «Мегалайн Капітал Груп») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київхімпостач» (далі - ПАТ «Київхімпостач») про стягнення 2 240 532, 49 грн заборгованості за договором про розробку проектної документації на нове будівництво №25.1/07/2013 від 05.08.2013, 111 752, 00 грн 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення виконання зобов'язання, 494 931, 76 грн. інфляційних втрат за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2018 у справі № 910/23246/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» у повному обсязі. Стягнуто з ПАТ «Київхімпостач» на користь ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» 2 240 532, 49 грн - заборгованість, 111 752, 00 грн - 3% річних, 494 931, 76 грн - інфляційних втрат, 42 708 грн - судового збору за подачу позовної заяви та 64 062, 37 грн - судового збору за подачу апеляційної скарги.
14.08.2018 Господарським судом міста Києва на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2018 видано відповідний наказ.
31.10.2018 ПАТ «Київхімпостач» звернулося до суду першої інстанції зі скаргою на дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Дмитра Валентиновича (далі - приватний виконавець, Ляпін Д.В.), у якій заявник просив суд: до моменту винесення рішення по скарзі зупинити стягнення на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 року № 910/23246/17; визнати протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2018 та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2018 року; визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо невинесення постанови про стягнення основної винагороди; визнати протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про арешт коштів боржника від 15.08.2018 та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 15.08.2018; визнати протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про арешт рухомого майна боржника від 15.08.2018 та скасувати постанову про арешт рухомого та нерухомого майна боржника від 15.08.2018; визнати протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про арешт коштів боржника від 21.08.2018 та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 21.08.2018; визнати протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про арешт коштів боржника від 18.09.2018 та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 18.09.2018; визнати протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про опис та арешт майна боржника від 12.10.2018 та скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 12.10.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2018 (суддя - Підченко Ю.О.) скаргу №29/10/18-500 від 29.10.2018 на дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки скаржником подано клопотання про залишення скарги без розгляду до початку її розгляду по суті.
23.11.2018 ПАТ «Київхімпостач» звернулося до суду першої інстанції зі скаргою на дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича у новій редакції, відповідно до якої скаржник просив суд: до моменту винесення рішення по скарзі зупинити стягнення на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 року № 910/23246/17, в тому числі реалізацію майна ПАТ «Київхімпостач», зокрема, права оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:192:0058, площею 1,3673 га, за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери; визнати протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2018 та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2018; визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо невинесення постанови про стягнення основної винагороди; визнати протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про арешт коштів боржника від 15.08.2018 та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 15.08.2018; визнати протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про арешт рухомого та нерухомого майна боржника від 15.08.2018 та скасувати постанову про арешт рухомого та нерухомого майна боржника від 15.08.2018; визнати протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про арешт коштів боржника від 21.08.2018 та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 21.08.2018; визнати протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про арешт коштів боржника від 18.09.2018 та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 18.09.2018; визнати протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо передачі на реалізацію майна боржника, зокрема прав оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:192:0058, місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, площею 1, 3673 га; визнано протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо передачі на реалізацію майна боржника, зокрема права оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:192:0008, місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, площею 4, 2801 га.
Скарга на дії приватного виконавця обґрунтована таким:
- приватним виконавцем при відкритті виконавчого провадження зазначено про стягнення виконавчого збору, в той час як законом заборонено таке стягнення приватним виконавцем;
- приватним виконавцем не було винесено постанову про стягнення основної винагороди (не вказано суми та порядку стягнення);
- сума, зазначена приватним виконавцем в платіжній вимозі, на думку заявника, перевищує підсумований розмір заборгованості на 69, 01 грн, у зв'язку з чим і розмір, в якому накладено арешт на кошти боржника, завищено на відповідну суму;
- зменшення розміру суми стягнення в процесі виконавчого провадження є незрозумілим для боржника;
- земельна ділянка, яка перебуває в орендні боржника (площею 1, 3673 га, на право оренди якої виконавець вирішив здійснити звернення стягення) перебуває в комунальній власності з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», що виключає можливість застосування виключення, передбаченого ч. 2 ст. 81 Закону України «Про оренду землі»;
- інша земельна ділянка, яка перебуває в орендні боржника (площею 4, 2801 га) теж має аналогічне призначення, а тому відчуження права оренди по ній також неможливе;
- з огляду на протиправність дій приватного виконавця, на думку боржника, існує обґрунтована необхідність у зупиненні судом стягнення на підставі виконавчого документу до моменту ухвалення рішення по поданій скарзі.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2018 скаргу ПАТ «Київхімпостач» від 23.11.2018 на дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича визнано обґрунтованою та задоволено частково. Визнано протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2018 та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2018. Визнано протиправною бездіяльність приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо невинесення постанови про стягнення основної винагороди. Визнано протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про арешт коштів боржника від 15.08.2018 та скасовано постанову про арешт коштів боржника від 15.08.2018. Визнано протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про арешт рухомого та нерухомого майна боржника від 15.08.2018 та скасовано постанову про арешт рухомого та нерухомого майна боржника від 15.08.2018. Визнано протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про арешт коштів боржника від 21.08.2018 та скасовано постанову про арешт коштів боржника від 21.08.2018. Визнано протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про арешт коштів боржника від 18.09.2018 та скасовано постанову про арешт коштів боржника від 18.09.2018. Визнано протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо передачі на реалізацію майна боржника, зокрема прав оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:192:0058, місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, площею 1,3673 га. Визнано протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо передачі на реалізацію майна боржника, зокрема, права оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:192:0008, місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, площею 4, 2801 га. У задоволенні скарги в частині зупинення стягнення на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 у справі № 910/23246/17 відмовлено.
Ухвала Господарського суду міста Києва обґрунтована тим, що при зверненні зі скаргою на дії приватного виконавця ПАТ «Київхімпостач» було дотримано вимог ст. 341 ГПК України, оскільки згідно з даних, які розміщено на веб-сайті https://setam.net.ua/auction/317309, було опубліковано повідомлення про продаж права оренди земельної ділянки 15.11.2018. З огляду на виявлення порушень у постанові від 18.09.2018 боржник дослідив раніше винесені оскаржувані постанови, в яких також 18.09.2018 було встановлено наявність численних порушень.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що приватним виконавцем не було винесено постанову про стягнення основної винагороди, не було зазначено розрахунку основної винагороди, а також не вказано порядку стягнення основної винагороди, що суперечить положенням ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Крім того, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:192:0058 перебуває у комунальній власності, суд першої інстанції дійшов висновку, що її відчуження прямо заборонено законом. Вказані доводи щодо неможливості відчуження права оренди земельної ділянки також і поширюються на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:78:192:0008, місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, площею 4,2801 га, оскільки її цільове призначення також «для будівництва, експлуатації та обслуговування громадсько-торговельного центру».
В частині зупинення виконання судового рішення, Господарський суд міста Києва вказав, що законодавством не передбачено права суду зупиняти виконання за виконавчим документом на час розгляду скарги на дії органів державної виконавчої служби, у зв'язку з чим вказані вимоги визнав необґрунтованими.
3. Вимоги апеляційних скарг та короткий зміст наведених у них доводів
13.12.2018 приватний виконавець Ляпін Д.В. звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2018 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги ПАТ «Київхімпостач».
Приватний виконавець вважає, що суд першої інстанції не дослідив, що ним правомірно було стягнуто саме основну винагороду приватного виконавця, а не виконавчий збір. Витрати виконавчого провадження, на момент ухвалення постанови про арешт коштів, склали 69, 00 грн за користування АСВП. Постановою приватного виконавця від 30.11.2018 було виправлено помилку, допущену ним при відкритті, а саме збільшено розмір основної винагороди на 0, 01 грн. Зменшення розміру суми, на яку накладався арешт, пов'язане з частковим погашенням заборгованості в примусовому порядку.
Що стосується звернення стягнення на право оренди земельних ділянок, яке належить боржнику приватний виконавець зазначає, що суд першої інстанції помилково підмінив поняття «земельної ділянки» та «право оренди земельної ділянки». Законодавство, на думку скаржника, не містить обмежень щодо звернення стягнення на право оренди земельної ділянки. Обмеження щодо заборони відчуження права оренди земельної ділянки, встановлене ст. 81 Закону України «Про оренду майна», на думку приватного виконавця, стосується виключно орендаря.
Також приватний виконавець зазначив, що суд першої інстанції помилково не застосував положення ст. 341 ГПК України та не залишив скаргу боржника без розгляду, у зв'язку з пропуском строку встановленого законом на вчинення відповідних дій. Так, боржник не заявляв про поновлення строку на подачу такої скарги, а приватний виконавець, навпаки, звертався із заявою про залишення скарги без розгляду.
17.12.2018 ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» також звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в які просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2018 та ухвалити постанову, якою відмовити ПАТ «Київхімпостач» в задоволення скарги на дії приватного виконавця.
Стягувач обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що невинесення приватним виконавцем постанови про стягнення основної винагороди не є підставою для скасування такої постанови. Натомість зазначає, що приватним виконавцем було стягнуто саме основну винагороду, а не виконавчий збір, як про це вказує боржник. Зменшення розміру суми, на яку накладався арешт, пов'язане з частковим погашенням заборгованості в примусовому порядку.
Крім того, стягувач вважає правомірними дії приватного виконавця з передачі права оренди земельною ділянкою на примусову реалізацію, оскільки мова йде про «право оренди земельної ділянки», а не «земельної ділянки». Законодавство, на думку стягувача, не містить обмежень щодо звернення стягнення на право оренди земельної ділянки. Обмеження щодо заборони відчуження права оренди земельної ділянки, встановлене ст. 81 Закону України «Про оренду майна», на думку стягувача, стосується виключно орендаря.
Також стягував зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст. 341 ГПК України, оскільки скаргу на дії приватного виконавця, боржником було подано з пропуском строку встановленим законом, а тому така скарга мала бути залишена судом без розгляду.
04.03.2019 на адресу Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги. Вказані пояснення залишено судом без розгляду на підставі ст. 118, 207, 263 ГПК України, оскільки позивач подав такі заперечення з пропуском строку визначеного судом для подачі відзивів, заперечень та заяв, без клопотання про продовження такого строку та без доказів направлення їх іншим учасникам справи.
4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
24.01.2019 на адресу Північного апеляційного господарського суду від боржника надійшли заперечення на апеляційну скаргу стягувача. Вказані заперечення залишено судом без розгляду на підставі ст. 118, 207, 263 ГПК України, оскільки ПАТ «Київхімпостач» подало такі заперечення з пропуском строку, встановленого судом, без заяви про продовження такого строку та без доказів направлення їх іншим учасникам справи.
5. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ «Мегалайн Капітал Груп» та приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2018. Надано строк для подачі заяв, відзивів, заперечень. Справу призначено до розгляду на 24.01.2019.
Суд був позбавлений можливості розглядати апеляційні скарги у встановлений ст. 273 ГПК України строк, зокрема, через те, що суд першої інстанції не надіслав усі матеріали оскарження.
24.01.2019 ухвалою суду апеляційної інстанції витребувано у суду першої інстанції копії матеріалів справи №910/23246/17, що стосуються виконавчого провадження; продовжено строк розгляду апеляційних скарг; відкладено розгляд апеляційних скарг на 13.02.2019.
Таким чином, скарги розглядалися відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у розумний строк з урахуванням вищенаведеного, складності справи та за згодою сторін, які надали відповідне клопотання.
13.02.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 06.03.2019.
Водночас, 05.03.2019 на адресу Північного апеляційного господарського суду від ПАТ «Київхімпостач» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано тим, що представник боржника буде перебувати у службовому відрядженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України). Брати участь у судових засіданнях, згідно з ч. 1 ст. 42 ГПК України є правом сторони.
З урахуванням того, що предметом оскарження є ухвала, суд, з'ясувавши думку учасників справи, які з'явилися в судове засідання, враховуючи те, що явка учасників обов'язковою не визнавалася, представники надали свої пояснення в попередніх судових засіданнях, в тому числі боржник, неможливість участі в судовому засіданні керівника ПАТ «Київхімпостач», або ж залучення іншого представника боржником не наведено, дійшов висновку про відхилення клопотання про відкладення.
У судове засідання 06.03.2019 з'явились представники стягувача та приватний виконавець Ляпін Д.В. особисто. Представник боржника про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином в порядку ст. 120, 242 ГПК України, що підтверджується розпискою про повідомлення учасників справи про наступну дату судового засідання та клопотання боржника про відкладення.
Представники стягувача та приватний виконавець підтримали вимоги апеляційних скарг та просили їх задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати.
6. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Предметом розгляду є дії приватного виконавця, вчинені ним під час примусового виконання судового рішення.
Згідно з положеннями ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Рішення, ухвали, постанови суду, які не виконуються боржником добровільно у встановлений строк та у яких допущено негайне виконання, виконуються примусово органами Державної виконавчої служби, що входять до системи органів Міністерства юстиції України, в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, іншими законами та нормативно-правовими актами.
Як вбачається з матеріалів оскарження, постановою приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2018 було відкрито виконавче провадження за наказом № 910/23246/17 від 14.08.2018; зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно; стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця.
15.08.2018 іншою постановою приватного виконавця було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого/винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження.
Постановою приватного виконавця від 15.08.2018 накладено арешт на майно, що належить боржнику.
Супровідними листами від 15.08.2018 за № 1465, № 1466, № 1483 указані постанови було надіслано стягувачу та боржнику.
З матеріалів оскарження вбачається, що поштове відправлення надіслане боржнику з трек-номером 0100160010465 було вручено адресату 31.08.2018.
Крім того, постанова приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження містить реєстраційний номер виконавчого провадження та ідентифікатор допуску.
21.08.2018 приватним виконавцем було ухвалено дві постанови про арешт коштів боржника, які направлено супровідним листом від 21.08.2018 № 1518 на адресу стягувача та боржника.
18.09.2018 приватним виконавцем ухвалено постанову про арешт коштів, яку направлено стягувану та боржнику супровідним листом від 18.09.2018 № 1734.
12.10.2018 приватним виконавцем ухвалено постанову про опис та арешт майна боржника як надіслано боржнику та стягувану супровідним листом від 12.10.2018 № 2231.
Судовий контроль за виконанням судових рішень врегульовано Розділом 6 ГПК України.
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
З матеріалів оскарження вбачається, що боржник зі скаргою (повторною, яка розглядається) на дії приватного виконавця, що стосуються вищенаведених постанов від 15.08.2018, від 21.08.2018, від 18.09.2018 звернувся до суду першої інстанції лише 23.11.2018, що підтверджується вхідним штемпелем Господарського суду міста Києва.
Про факт обізнаності боржника про ухвалення оскаржуваних постанов свідчить направлення та отримання ПАТ «Київхімпостач» кореспонденції, що направлялася приватним виконавцем (постанова про відкриття за трек-номером 0100160010465 вручена 31.08.2018). Вказана постанова містить ідентифікатор, за яким учасник виконавчого провадження може відслідковувати перебіг виконавчого провадження (урегульовано Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5).
Крім того, з матеріалів оскарження вбачається, що боржник 31.10.2018 вже звернувся до суду першої інстанції з такою ж скаргою (за винятком оскарження дій із передачі права оренди на реалізацію), яку, за заявою самого ж скаржника, залишено без розгляду.
Тобто, з 31.10.2018 боржнику було достеменно відомо про вищезгадані постанови та дії приватного виконавця з примусового виконання наказу №910/23246/17.
Скарга боржника не містить заяв про поновлення строку на звернення зі скаргою на дії приватного виконавця.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст. 113 ГПК України).
Строки для звернення із скаргою на дії державного (приватного) виконавця встановлено ст. 341 ГПК України, згідно з якою скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
За приписами ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Стаття 119 ГПК України регулює можливість поновлення та продовження процесуальних строків.
Про необхідність залишити скаргу без розгляду заявляли стягувач та приватний виконавець.
Однією з основних засад (принципів) здійснення господарського судочинства є принцип диспозитивності (ст. 2 ГПК України).
За приписами ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Негативні наслідки, які можуть настати для особи у зв'язку пропуском строку встановлено законом і несе така сторона.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що боржником було пропущено десятиденний строк на оскарження дій приватного виконавця, що стосувалися ухвалення постанов від 15.08.2018, від 21.08.2018, від 18.09.2018, передбачений ст. 341 ГПК України, оскільки він звернувся до суду першої інстанції тільки 23.11.2018, що є підставою для залишення скарги у відповідній частині без розгляду на підставі ст. 118 ГПК України.
Суд апеляційної інстанції не встановив поважних причин пропуску такого строку з урахуванням ухвали про залишення без розгляду первісної скарги боржника.
Суд першої інстанції не врахував наведеного, як і не зазначив про поновлення пропущеного строку з власної ініціативи та мотивів такого поновлення, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали у зазначеній частині із залишенням скарги в цій частині без розгляду (про визнання протиправними дій приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2018 та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2018; визнання протиправною бездіяльність приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо невинесення постанови про стягнення основної винагороди; визнання протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про арешт коштів боржника від 15.08.2018 та скасування постанови про арешт коштів боржника від 15.08.2018; визнання протиправними дій приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про арешт рухомого та нерухомого майна боржника від 15.08.2018 та скасування постанови про арешт рухомого та нерухомого майна боржника від 15.08.2018; визнання протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про арешт коштів боржника від 21.08.2018 та скасування постанови про арешт коштів боржника від 21.08.2018; визнання протиправними дій приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про арешт коштів боржника від 18.09.2018 та скасування постанови про арешт коштів боржника від 18.09.2018).
Крім того, з матеріалів оскарження вбачається, що боржник також просив визнати протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо передачі на реалізацію майна боржника, зокрема, прав оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:192:0058, місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, площею 1, 3673 га; визнати протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо передачі на реалізацію майна боржника, зокрема, права оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:192:0008, місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, площею 4, 2801 га.
З матеріалів оскарження вбачається, що після ухвалення постановою про призначення суб'єкта оціночної діяльності приватним виконавцем призначено проведення торгів з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:192:0058, місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, площею 1,3673 га.
Суд першої інстанції правильно встановив що з даних, які розміщено на веб-сайті https://setam.net.ua/auction/317309, було опубліковано повідомлення про продаж права оренди земельної ділянки 15.11.2018. Тобто, враховуючи звернення боржника до суду з даною скаргою 23.10.2018, останнім не було пропущено строк для звернення, встановлений ст. 341 ГПК України.
Відповідно до витягу з публічної кадастрової карти України, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:192:0058 загальною площею 1, 3673 перебуває у комунальній власності, цільове призначення якої - «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».
Відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій ст. 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Судом апеляційної інстанції в цій частині відхиляються доводи скаржників з посиланням на ст. 93 Земельного кодексу України, оскільки правовідносини, що стосуються оренди спірної землі врегульовано Законом України «Про оренду землі».
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Закону України «Про оренду землі» право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу, крім передбачених частиною другою цієї статті випадків.
Згідно з ч. 2 ст. 81 Закону України «Про оренду землі», передбачені виключення з загального правила, відповідно до якого право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для будівництва житлового будинку, може бути відчужене орендарем за згодою орендодавця у разі, якщо таке будівництво розпочате, на строк та на умовах, визначених первинним договором оренди, або якщо таке відчуження передбачено первинним договором оренди.
Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Частиною 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до ст. 127 Земельного кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.
Виходячи з системного аналізу ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 127 Земельного кодексу України, а також обмежень, встановлених ст. 81 Закону України «Про оренду землі» (як спеціального закону), Північний апеляційний господарський суд зазначає, що до повноважень органів місцевого самоврядування належить, зокрема, таке право як передача земель комунальної власності в оренду на конкурсній основі. При цьому, передача права оренди спірної земельної ділянки на реалізацію (продаж) фактично підмінює дискреційні повноваження органів місцевого самоврядування, що є неприпустимим.
До того ж, встановлене законодавцем обмеження щодо заборони реалізації (продажу) права оренди землі комунальної та держаної власності орендодавцем не свідчить про можливість відчуження такого права іншими особами, так як таке обмеження по відношенню до орендаря ставило б його у більш несприятливі умови, ніж інших учасників таких правовідносин (цивільного обороту). А тому суд відхиляє доводи скаржників про законодавчу заборону на реалізацію права оренди тільки орендарю, як необґрунтовані.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції, враховуючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:78:192:0058 перебуває у комунальній власності, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відчуження права оренди земельної ділянки (її реалізація) не передбачена законом, а тому, відповідно, дії державного виконавця, направлені на реалізацію права оренди, є протиправними.
До того ж, земельна ділянка має цільове призначення «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі», а тому правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що на території земельної ділянки (площею 1, 3673 га) не можуть бути збудовані житлові будинки, що, в свою чергу, виключає можливість застосування виключення, передбаченого ч. 2 ст. 81 Закону України «Про оренду землі».
Тому в цій частині оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін (п. 8 резолютивної частини).
Водночас, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про визнання протиправними дій приватного виконавця Ляпіна Д.В. щодо передачі на реалізацію майна боржника, зокрема права оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:192:0008, місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, площею 4, 2801 га з огляду на те, що такі дії приватним виконавцем не вчинялися. Факт того, що право оренди на земельну ділянку площею 4, 2801 га не передавалося на реалізацію підтверджено учасниками справи в судовому засіданні.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про визнання протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо передачі на реалізацію майна боржника, зокрема права оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:192:0008, місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, площею 4, 2801 га, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала в такій частині підлягає скасуванню, з прийняттям у цій частині нового рішення - про відмову в задоволенні скарги.
Крім того, при зверненні зі скаргою до суду ПАТ «Київхімпостач» просило зупинити стягнення, яке відбувається на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 у справі № 910/23246/17.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Господарським процесуальним кодексом України можливість зупинення виконання за виконавчим документом регламентовано такими положеннями:
- ч. 4 ст. 328 ГПК України до розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. В даному випадку в якості заяви маються на увазі - заява про виправлення помилки у виконавчому документі, заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
- ст. 332 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Положення Розділу VІ ГПК України не містять посилань на п. 2 ч. 1. ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» як на спеціально норму. Тому слід застосувати положення ГПК України.
Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що законодавством не передбачено права суду зупиняти виконання за виконавчим документом на час розгляду скарги на дії органів державної виконавчої служби і підставно визнав скаргу ПАТ «Київхімпостач» в цій частині необґрунтованою.
Тому в цій частині оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін (п. 10 резолютивної частини).
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Зважаючи на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм ст. 2, 113, 118, 341 ГПК України, у зв'язку з чим Господарський суд міста Києва безпідставно розглянув вимоги скарги в частині оскарження дій приватного виконавця, що стосувалися його від постанов 15.08.2018, від 21.08.2018, від 18.09.2018 та необґрунтовано задовольнив вимогу боржника про передачу права оренди земельної ділянки площею 4, 2801 га на реалізацію, оскільки відсутнє порушене право.
Водночас, суд апеляційної інстанції, враховуючи приписи ст. 81 Закону України «Про оренду землі», погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо передачі на реалізацію майна боржника, зокрема прав оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:192:0058, місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, площею 1, 3673 га. Також вірним є висновок суду першої інстанції про те, що законодавством не передбачено права суду зупиняти виконання за виконавчим документом на час розгляду скарги на дії органів державної виконавчої служби.
Таким чином, на підставі ст. 2, 118, 269, 270, 271 п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч 1, ч. 2 ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційних скарг та часткового скасування ухвали.
Керуючись ст. 2, 118, 269, 270, 271, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281 - 283, 341, 343 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн Капітал Групп» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2018 задовольнити частково.
2. Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Міністерства юстиції України Ляпіна Дмитра Валентиновича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2018 задовольнити частково.
3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2018 у справі № 910/23246/17 скасувати частково.
Залишити скаргу Приватного акціонерного товариства «Київхімпостач» від 23.11.2018 про визнання протиправними дій приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2018 та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2018; визнання протиправною бездіяльність приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо невинесення постанови про стягнення основної винагороди; визнання протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про арешт коштів боржника від 15.08.2018 та скасування постанови про арешт коштів боржника від 15.08.2018; визнання протиправними дій приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про арешт рухомого та нерухомого майна боржника від 15.08.2018 та скасування постанови про арешт рухомого та нерухомого майна боржника від 15.08.2018; визнання протиправними дії приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про арешт коштів боржника від 21.08.2018 та скасування постанови про арешт коштів боржника від 21.08.2018; визнання протиправними дій приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо прийняття постанови про арешт коштів боржника від 18.09.2018 та скасування постанови про арешт коштів боржника від 18.09.2018 - без розгляду.
У задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Київхімпостач» від 23.11.2018 про визнання протиправними дій приватного виконавця Ляпіна Дмитра Валентиновича щодо передачі на реалізацію майна боржника, зокрема права оренди земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:78:192:0008, місцезнаходження: м. Київ, проспект Степана Бандери, площею 4,2801 га. - відмовити.
В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2018 у справі № 910/23246/17 - залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено - 14.03.2019
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді Є.Ю. Пономаренко
В.В. Сулім