вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" лютого 2019 р. Справа№ 910/10950/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Калатай Н.Ф.
Мартюк А.І.
за участю секретаря судового засідання Цибульського Р.М.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 14.02.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 19.09.2018 (повний текст складено 16.10.2018)
у справі №910/10950/17 (суддя Якименко М.М.)
за заявою Публічного акціонерного товариства "Київгаз"
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі №910/10950/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Київгаз"
до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
про визнання правочину недійсним
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі №910/10950/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017, в задоволенні позовних вимог ПАТ «Київгаз» до ПАТ «Укртрансгаз» про визнання правочину недійсним - відмовлено повністю.
14.12.2017 ПАТ «Київгаз» звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі №910/10950/17.
В обґрунтування заяви заявник вказує про те, що при розгляді справи №910/10950/17 по суті спору, останнім заявлялось клопотання про зупинення провадження по даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №910/14115/16. Суд апеляційної інстанції відхиляючи вказане клопотання у постанові від 23.10.2017 вказав, що посилання позивача на те, що факт укладення Договору транспортування природного газу №1512000736 від 17.12.2015 та його дійсність є предметом розгляду по справі №910/14115/16, не свідчить про те, що позовні вимоги позивача про визнання Договору недійсним будуть задоволені, але у випадку задоволення таких позовних вимог, позивач не буде позбавлений права звернутися до суду з заявою про перегляд рішення у цій справі за нововиявленими обставинами.
Узагальнені доводи заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції зводяться до того, що відповідно до ст. 112 ГПК України прийняте Господарським судом міста Києва рішення від 28.11.2017 по справі №910/14115/16 та встановлений цим рішенням факт недійсності Договору №1512000736 від 17.12.2015 є істотною нововиявленою обставиною для даної справи.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі №910/10950/17 заяву ПАТ «Київгаз» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі №910/10950/17 - задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі №910/10950/17 - скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено та визнано недійсним правочин з комерційного балансування обсягів природного газу у січні 2017 року, який ПАТ «Укртрансгаз» вчинило відносно ПАТ «Київгаз», що оформлений листом №1001ВИХ-17-903/1001.14 від 31.05.2017, одностороннім актом надання послуг балансування обсягів природного газу №01 -17-1512000736-БАЛАНС від 25.05.2017 (з додатком - Розрахунком вартості послуг балансування) та рахунком на оплату № 01-17-15120007З 6-БАЛАНС від 25.05.2017.
Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 1 760, 00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення.
Місцевий господарський суд приймаючи оскаржуване рішення дійшов висновку, що створення та надіслання листа-повідомлення №1001ВИХ-17- 903/1001.14 від 31.05.2017, одностороннього акту надання послуг балансування обсягів природного газу №01-17-1512000736-БАЛАНС від 25.05.2017 (з додатком - Розрахунком вартості послуг балансування) та рахунку на оплату №01-17-1512000736-БАЛАНС від 25.05.2017 є безпідставними, незаконними діями та відповідно ці дії не можуть тягнути юридичні наслідки, у зв'язку з тим, що Договір транспортування природного газу №1512000736 від 17.12.2015, на підставі якого були вчинені вищевказані дії, рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін апеляційним господарським судом у справі №910/14115/16 визнано не дійсним.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ «Укртрансгаз» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі №910/10950/17 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 залишити в силі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У своїй скарзі апелянт зазначає, що встановлення дійсності чи недійсності Договору не було підставою для відмови у задоволенні позову, а тому обставина на яку посилався заявник не могла бути підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017.
Крім того, апелянт зазначає, що сукупність документів (лист-повідомлення, акт надання послуг балансування обсягів природного газу, рахунок на оплату) які позивач вважає правочином, не породжують, не змінюють і не припиняють обов'язків та прав сторін, а є первинними документами, що місять відомості про надані відповідачем послуги, а тому не могли бути визнані недійсними.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2018, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2018 поновлено Публічному акціонерному товариству «Укртрансгаз» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі №910/10950/17. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/10950/17 та призначено до розгляду на 17.01.2019, крім того, позивачу роз'яснено право надати відзив на апеляційну скаргу.
15.01.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли пояснення на апеляційну скаргу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 07.02.2019.
У судовому засіданні 07.02.2019 оголошено перерву на 14.02.2019.
Представники сторін у судове засідання 14.02.2019 з'явились та надали пояснення по суті спору.
Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В судовому засіданні 14.02.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційну скаргу - задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Тож, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі №910/10950/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017, в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Київгаз» до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» про визнання правочину недійсним - відмовлено повністю. Під час перегляду рішення місцевого господарського суду у даній справі по суті було встановлено, що Господарським судом міста Києва розглядається справа №910/14115/16 за позовом ПАТ «Київгаз» до ПАТ «Укртрансгаз» про визнання недійсним Договору №1512000736 від 17.12.2015. Київський апеляційний господарський суд відхиляючи клопотання про зупинення провадження по справі №910/10950/17 до набрання законної сили рішенням у справі №910/14115/16 у постанові від 23.10.2017 вказав, що посилання позивача на те, що факт його (договору №1512000736 від 17.12.2015) укладення та дійсність є предметом розгляду по справі №910/14115/16, не свідчить про те, що позовні вимоги позивача про визнання Договору недійсним будуть задоволені, але у випадку задоволення таких позовних вимог, позивач не буде позбавлений права звернутися до суду з заявою про перегляд рішення у цій справі за нововиявленими обставинами.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі №910/14115/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018, позов задоволено повністю та визнано недійсним Договір транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000736, укладений між ПАТ «Київгаз» та ПАТ «Укртрансгаз».
Відповідно до ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно норм ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Як вбачається з рішення, яке позивач просить переглянути за нововиявленими обставинами, судом зроблено висновок, що на виконання умов Договору транспортування природного газу №1512000736 від 17.12.2015 ПАТ «Укртрансгаз» 31.05.2017 надіслало на адресу Позивача лист - повідомлення №1001ВИХ-17-903/1001.14 від 31.05.2017 з вимогою здійснити оплату за договором , односторонній акт надання послуг балансування обсягів природного газу №01-17-1512000736-БАЛАНС від 25.05.2017 на суму 11328370 грн. 86 коп. з додатком Розрахунок вартості послуг балансування, рахунок на оплату №01-17-1512000736-БАЛАНС від 25.05.2017 на суму 11328370 грн. 86 коп.
Також рішенням суду першої інстанції встановлено, що відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Так, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Також, згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, господарські операції господарюючих суб'єктів фіксуються та підтверджуються первинними документами, складеними та оформленими відповідно до вимог зазначеного Положення; первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якого складено документ, назва документа, дата та місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, підписи та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та складання первинного документу; первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік.
Саме таким вимогам і відповідають лист - повідомлення №1001ВИХ-17-903/1001.14 від 31.05.2017 з вимогою здійснити оплату за договором, односторонній акт надання послуг балансування обсягів природного газу №01-17-1512000736-БАЛАНС від 25.05.2017 на суму 11328370 грн. 86 коп. з додатком Розрахунок вартості послуг балансування, рахунок на оплату №01-17-1512000736-БАЛАНС від 25.05.2017 на суму 11328370 грн. 86 коп., що засвідчують факт здійснення господарської операції та договірних відносин.
Сукупність документів, які позивач вважає правочином (лист - повідомлення, акт надання послуг балансування обсягів природного газу, рахунок на оплату) самі по собі не породжують, не змінюють і не припиняють обов'язків та прав сторін, що є невід'ємною ознакою правочину, а є первинними документами, що містять відомості про надані відповідачем послуги балансування обсягів природного газу за наявності негативного місячного небалансу, тобто посвідчують факт здійснення послуги балансування обсягів природного газу за наявності негативного місячного небалансу.
Правочин характеризується тим, що він є вольовим актом і воля сторін у правочині має бути спрямована на досягнення відповідного юридичного наслідку, тобто на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Лист - повідомлення №1001ВИХ-17-903/1001.14 від 31.05.2017 з вимогою здійснити оплату за договором, односторонній акт надання послуг балансування обсягів природного газу №01-17-1512000736-БАЛАНС від 25.05.2017 на суму 11328370 грн. 86 коп. з додатком Розрахунок вартості послуг балансування, рахунок на оплату №01-17-1512000736-БАЛАНС від 25.05.2017 на суму 11328370 грн. 86 коп., є первинними документами, які містять відомості про господарську операцію та засвідчують факт здійснення господарської операції, а тому не є правочином в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.
А встановлення в судовому порядку обсягів надання послуг фактично є встановленням факту, в той час як вимога щодо встановлення або спростування певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належать повноваження щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення.
З наведеного вбачається, що підставою для відмови у позові було, зокрема, те, що документи на які посилається позивач у сукупності не є правочином, а позов, по суті, заявлено про встановлення факту, що не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді. Вказані обставини досліджувались при розгляді справи по суті, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, а тому не підлягають переоцінці при розгляді заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Натомість, прийняття рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі №910/14115/16, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018, яким визнано недійсним Договір транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000736, є тією обставиною, врахування якої не призводить до прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте, оскільки не спростовує того факту, що позивачем було обрано неналежний спосіб захисту, що й було підставою для відмови у позові.
Як зазначалось вище, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - Суд) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (пп. 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" №69529/01 та п. 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала Суду щодо прийнятності заяви №62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Правєдная проти Росії" від 18.11.2004).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Київгаз» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі №910/10950/17 та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 року у справі №910/10950/17 є необґрунтованим, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі №910/10950/17 підлягає скасуванню.
Дослідивши доводи заяви, матеріали справи та наявні в ній докази, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Київгаз» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі №910/10950/17.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, є обґрунтованими та спростовують висновки місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 76, 129, 269, 273, 275, 277, 281-284, 325 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі №910/10950/17 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 у справі №910/10950/17 скасувати.
3. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Київгаз" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі №910/10950/17 відмовити.
4. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі №910/10950/17 залишити без змін.
5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м. Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок 4Б; код ЄДРПОУ 03346331) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, будинок 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 2 640 (дві тисячі шістсот сорок) грн. 00 коп.
6. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва
7. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10950/17.
8. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
9. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді Н.Ф. Калатай
А.І. Мартюк