14 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/1281/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Ільчишин Н.В., Макарика В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року про відкриття спрощеного позовного провадження, постановлену суддею Лунь З.І. в м.Львові, у справі №1.380.2019.000022 за адміністративним позовом Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до Приватного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" про стягнення заборгованості, -
04 січня 2019 року позивач - Ужгородськое об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області звернувся в суд з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" , у якій просив стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за Списком №1 за період з жовтня 2018 року по грудень 2018 року в сумі 8034,81 грн та за Списком №2 за період з жовтня 2018 року по грудень 2018 року в сумі 16477,20 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням правил підсудності. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та повернути матеріали сарави до суду першої інстанції для вирішення питання про передачу справи за підсудністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що з наявного в матеріалах справи розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з вересня 2018 р. гр. ОСОБА_1 слідує, що спір виник у зв»язку з неоплатою Будівельним управлінням №21 ПрАТ «Фірма Нафтогазбуд» витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Із врахуванням місцезнаходження Будівельного управління №21 ПрАТ «Фірма Нафтогазбуд» - 88000, Закарпатська область, м.Ужгород. вул. Урожайна, 28, скаржник вважає, що справа не підсудна Львівському окружному адміністративному суду.
Згідно з частиною 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції. При цьому суд повинен перевірити належність справи до відповідної юрисдикції.
Закріплений у статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у ст.6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria)). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
В розумінні п. 3 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ч.2 ст.26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
За правилами пунктів 2 та 3 частини 1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що в межах спірних правовідносин визначальною ознакою визначення територіальної юрисдикції є встановлення місцезнаходження відповідача - юридичної особи.
З матеріалів справи слідує, що Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду в позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за Списком №1 та Списком №2.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі.
Відповідачем у справі є юридична особа - Приватне акціонерне товариство "Фірма "Нафтогазбуд" (ЄДРПОУ 01293961), місцезнаходженням якого відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, є: 79026, Львівська область, м.Львів, Франківський район, вул.Стрийська, 144.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов»язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Будівельне управління №21 ПрАТ «Фірма «Нафтогазбуд»;01293984; 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вул.Урожайна, будинок 28А, є відокремленим підрозділом юридичної особи.
Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
В розумінні ст. 95 Цивільного кодексу України відокремлені підрозділи юридичної особи, не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями (ч.1 ст.96 ЦК України).
Водночас колегія суддів вважає необгрунтованими покликання відповідача на неврахування судом при відкритті провадження у адміністративній справі місцезнаходження відокремленого підрозділу ПрАТ, оскільки пенсійним органом заявлено позовні вимоги саме до юридичної особи - Приватного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд", місцезнаходження якого підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З оглядуна характер правовідносин, суб'єктний склад та заявлені позивачем вимоги, колегія суддів приходить до висновку, що заявлений спір підлягає розгляду Львівським окружним адміністративним судом, відтак постановлення судом першої інстанції ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі ґрунтується на правильному застосуванні статті 6 Конвенції стосовно «суду, встановленого законом».
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 242, 308, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року про відкриття спрощеного позовного провадження у справі №1.380.2019.000022 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді Н. В. Ільчишин
В. Я. Макарик