06 березня 2019 рокуЛьвів№ 857/4564/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Довгополова О.М.,
з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,
позивача ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3,
представника відповідача Никитюка Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року (прийняте у м. Рівне суддею Комшелюк Т.О.; складене у повному обсязі 12 жовтня 2018 року) в адміністративній справі № 1740/1952/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
У липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся із вказаним позовом до Рівненського окружного адміністративного суду,у якому з урахуванням заяви про часткову зміну предмету позову, збільшення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати накази від 06.06.2018 №605 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та від 08 серпня 2018 року №111 о/с «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції; поновити на посаді та стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 11 червня 2018 року йому надійшло повідомлення з Головного управління Національної поліції в Рівненській області(далі - ГУ НП в Рівненській області) від 08.06.2018 № 1431/116/12/02-2018 про те, що наказом ГУ НП в Рівненській області від 08.06.2018 № 111 о/с його звільнено зі служби в Національній поліції відповідно до частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби. Підставою для видання цього наказу є наказ ГУНП в Рівненській області від 06.06.2018 №605 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Вважає, що такі накази прийняті в порушення вимог Дисциплінарного статуту ОВС, отже вони є протиправними та суперечать вимогам закону, оскільки з наказами його не ознайомили, службове розслідування, яке передувало прийняттю спірних наказів проведено необ'єктивно, неповно, з порушенням вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань, а його висновки є необґрунтованими та безпідставними.
Дисциплінарного проступку позивач не вчиняв, станом на 08.06.2018 його не притягнуто до відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, згідно постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 24.07.2018 у справі №570/2686/18, відносно нього закрито справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з викладеним просить визнати протиправними та скасувати зазначені накази, поновити на посаді та стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскарживОСОБА_2, який вважає, що підставою для скасування оскаржуваного рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також визнання встановленим обставинам, які мають значення для справи, які недоведені належними, достатніми, достовірними, допустимими доказами, внаслідок чого судом неправильно застосовано норми матеріального права. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не вказав, у чому полягав грубий дисциплінарний поступок, вчинений позивачем, за який його звільнено зі служби в поліції.
Представник відповідача подав відзив на апеляційну скаргу, у якому повністю погодився з рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції надав правильну правову оцінку фактичним обставинам справи та вірно застосував норми законодавства. Вказує, що при застосуванні дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ керівник ГУНП врахував суть діяння, обставини його скоєння, склад учасників надзвичайної події. Вид застосовано до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції є співмірним із характером вчиненого дисциплінарного поступку.
У судовому засіданні апелянт та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги із аналогічних підстав; просять апеляційну скаргу задовольнити. Представник відповідача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 проходив службу в органах МВС України з 22.07.2006 по 06.11.2015; в органах НП України з 07.11.2015 та з 16.06.2017 по 11.06.2018 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області.
04.06.2018 наказом ГУ НП в Рівненській області №1026 призначено службове розслідування за фактом зупинення 04.06.2018 о 2 год. 50 хв. на Н25 автодорозі Городище-Рівне-Старокостянтинів, 151км екіпажем «АЗОВ - 0208» автомобіля марки ВМW 320, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Рівненського ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, за наслідком чого відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР №256332 від 04.06.2018 за частиною першою статті 130 КУпАП та постанова за частиною першою статті 126 КУпАП (серії ВР№ 345423 від 04.06.2018).
06.06.2018 комісія, яка проводила службове розслідування, дійшла висновку про те, що за порушення службової дисципліни, п. 1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 № 3460-IV, що виразилось у керуванні транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, керуючись ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 2, 4, 12, 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Рівненського ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 необхідно звільнити зі служби в Національній поліції на підставі ч. 1 п. 6 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
06.06.2018 наказом ГУНП в Рівненській області №605 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», за порушення службової дисципліни, п. 1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що виразилось у керуванні транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, керуючись ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 2, 4, 12, 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Рівненського ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в Національній поліції на підставі ч. 1 п. 6 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
08.06.2018 наказом ГУ Національної поліції в Рівненській області №111 о/с «По особовому складу», відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Вважаючи зазначені накази неправомірними, апелянт оскаржив їх до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував це тим, що відповідачем правильно встановлено, що апелянт допустив порушення службової дисципліни, котре виразилось в порушенні вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту, Правил етичної поведінки поліцейських. При застосуванні дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ, відповідачем враховано суть діяння, обставини його скоєння, склад учасників надзвичайної події. Вид застосованого до апелянта дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції є співмірним із характером вчиненого дисциплінарного проступку.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №580) поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно із частинами першою, другою статті 19 Закону № 580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Поряд з цим, пунктом 9 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 23 грудня 2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
Службова дисципліна, в розумінні Дисциплінарного статуту, - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (ст.ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту).
Статтею 7 Дисциплінарного статуту закріплено обов'язки осіб рядового і начальницького складу, її приписи визначають на чому базується службова дисципліна.
За приписами пункту 8 частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлено статтею 14 Дисциплінарного статуту, у якій зазначено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ врегульовано Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року № 230, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 року за № 541/23073 (далі - Інструкція).
Пунктом 2.1 цієї Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.
Згідно із п. 2.5 розділу II Інструкції підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб рядового та начальницького складу, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.
Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника (п. 2.6 розділу II Інструкції).
Висновком службового розслідування встановлено, що 04.06.2018 о 02:50 на 151 км автодороги Городище-Рівне-Старокостянтинів, екіпажем «АЗОВ - 0208» зупинено автомобіль марки BMW 320, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Рівненського ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 за наявною інформацією про керування водієм цього транспортного засобу в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 перебував в цивільному одязі, без зброї, не на службі.
Під час перевірки документів встановлено, що ОСОБА_2 перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Як на місці зупинки, так і в медичному закладі від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння він відмовився в присутності двох свідків.
У зв'язку з цим на водія ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР №256332 від 04.06.2018 за частиною першою статті 130 КУпАП: крім того було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ВР № 345423 від 04.06.2018 за частиною першою статті 126 КУпАП (керування транспортним засобом без реєстраційних документів та документів на право керування), протокол про адміністративне затримання.
Опитані з цього приводу інспектор роти №2 батальйону УПП в Рівненській області ДПП НП України лейтенант поліції ОСОБА_5 та поліцейський цієї роти старший сержант поліції ОСОБА_6 повідомили, що 04.06.2018 близько 02 год. 50 хв. під час чергування по забезпеченню безпеки дорожнього руху ними на 151 км автодороги Н25 Городище - Рівне - Старокостянтинів був зупинений автомобіль марки BMW-320 н.з. НОМЕР_1, водій якого підозріло поводив себе на дорозі та порушував п. 2.9 В) ПДР.
Під час спілкування з водієм, яким виявився оперуповноважений відділу кримінальної поліції Рівненського ВП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_2, було помітно, що останній керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а тому останньому запропоновано пройти обстеження на встановлення стану алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі, на що водій в присутності двох свідків категорично відмовився.
Факт відмови від проходження обстеження на встановлення стану алкогольного сп'яніння підтвердили також свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які були запрошені працівниками УПП в Рівненській області ДПП НПУ як свідки при оформленні адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_2 Вони також вказали, що під час спілкування працівників поліції з водієм ОСОБА_2 було помітно, що останній перебуває з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
У службового розслідування також було встановлено, що під час затримання та оформлення щодо нього адміністративних матеріалів ОСОБА_2 перешкоджав поліцейським виконувати свої службові обов'язки; вів себе зухвало та зверхньо по відношенню до поліцейських; намагався вплинути шляхом пропонування «вирішити питання» з метою уникнення відповідальності; проявив нещирість та відмовився від надання будь-яких усних чи письмових пояснень, в т.ч. й повідомлення своїх анкетних даних, посилаючись на права, визначені статтею 63 Конституції України.
Вказані обставини також підтверджуються відеофайлами з відеореєстраторів працівників патрульної поліції, які було отримано працівниками відділу інспекції з особового складу УКЗ ГУПН на підставі запиту до УПП в Рівненській області ДПП РІП України.
Крім цих обставин із відеозапису видно невідповідність поведінки ОСОБА_2 під час спілкування з патрульними, що вказує на явні ознаки алкогольного сп'яніння; крім того, він спочатку не заперечував того, що перебував за кермом напідпитку, погоджувався, що не правий (диск 2, файл 20180604072532001833), що було підставою вважати, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Також, відеозаписом підтверджено відмову ОСОБА_2 у присутності свідків пройти медичне обстеження на місці зупинки за допомогою технічного приладу «Drager» так і в медичному закладі, на підставі направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння.
Опитаний з цього приводу ОСОБА_2 загалом підтвердив обставини його зупинки працівниками патрульної поліції та складання адміністративного протоколу.
Після того, знаючи, що він перебуває в тверезому стані, самостійно пройшов того ж дня медогляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі на вул. Кн. Володимира у м. Рівне, для чого здав сечу та пройшов тест на алкотестері «Драгер».
У ході службового розслідування було опитано інспектора сектору кадрового забезпечення Рівненського ВП ГУНП майор поліції ОСОБА_9, яка повідомила, що щотижня на додаткових заняттях зі службової підготовки постійно ведеться загальна профілактична робота з особовим складом Рівненського ВП по питанню дотримання дисципліни та законності. Під особистий підпис доводяться та роз'яснюються службові телеграми та розглядаються на оперативних нарадах питання про дотримання дисципліни та законності в службовій діяльності працівників поліції та поза службою, а також про неприпустимість відступу від закону, а саме СТ №365/05/12-2018 від 19.01.2018, наказ НПУ від 02.02.2018 № 95, оперативні наради при керівництві Рівненського ВП від 22.12.2017 та від 08.05.2018. Наголошено на персональну відповідальність за стан дотримання підлеглими службової дисципліни, організацію службової діяльності виключно в рамках нормативно-правових актів та попереджено, що у разі скоєння поліцейськими правопорушень, до них буде вжито заходи дисциплінарного впливу, у разі встановлення вини, виключно щодо цих осіб.
Відповідно до службової характеристики, за місцем служби ОСОБА_2 за період служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції в займаній посаді зарекомендував себе посередньо.
Виконання службових обов'язків забезпечив не в повній мірі, що виразилось у неналежному розкритті злочинів.
За результатами службового розслідування встановлено факт порушення службової дисципліни, а саме транспортної, ОСОБА_2, яке виразилось у порушенні Правил дорожнього руху та перебуванні за кермом транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння, що знижує увагу та швидкість реакції.
При накладенні на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, як крайнього заходу дисциплінарного впливу, враховані визначені частиною десятою статті 14 Дисциплінарного статуту критерії, в т.ч. характеристика особи, її попередня поведінка, а саме: притягнення 5 разів за період служби до дисциплінарної відповідальності, з яких 1 раз - за порушення транспортної дисципліни.
Водночас, при проведенні службового розслідування ураховано зміст доручення ГУНП від 06.04.2017 №2210/04/12-2017, підпунктом 3 пункту 1 якого визначено, що у разі вчинення поліцейськими правопорушень у позаслужбовий час, які не пов'язані зі службовою діяльністю або використанням службового автотранспорту, службової зброї та спеціальних заходів, вживати заходів дисциплінарного впливу, у разі встановлення вини, виключно щодо цих осіб.
Згідно вимог Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Головного управління в області щодо зміцнення службової дисципліни та законності в органах та підрозділах ГУНП визначено, що за усіма фактами керування поліцейськими транспортними засобами в стані сп'яніння, не зважаючи чи поліцейський знаходиться на службі або поза нею, негідну поведінку в побуті та вчинення випадків, які створюють негативний імідж поліції, за результатами службових розслідувань приймати безальтернативні заходи дисциплінарного впливу - звільнення зі служби в поліції.
Незважаючи на заходи, ужиті керівництвом МВС, НП України та ГУНП в Рівненській області щодо формування кардинального нового правоохоронного відомства, унаслідок хибного розуміння ОСОБА_2 суті реформи, наявний випадок вчинення ним дисциплінарного проступку, який завдає суттєвої шкоди авторитету відомства на етапі його становлення.
Такі дії, як негідна поведінка в позаслужбовий час, перебування з ознаками алкогольного сп'яніння, що пов'язано з керуванням транспортним засобом негативно впливають на імідж та репутацію Національної поліції України, а також підривають довіру населення до поліцейських.
На підставі викладеного, комісія прийшла до висновку, що за порушення службової дисципліни оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Рівненського ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 слід звільнити зі служби в Національній поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
З приводу покликань апелянта на те, що він дисциплінарного проступку не вчиняв, тому призначення службового розслідування є безпідставним, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено факт зупинки 04.06.2018 о 02:50 на 151 км автодороги Городище-Рівне-Старокостянтинів, екіпажем «АЗОВ - 0208» автомобіля марки BMW 320, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, за наслідками чого складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР №256332 від 04.06.2018 за частиною першою статті 130 КУпАП, постанову про адміністративне правопорушення серії ВР №345423 від 04.06.2018 за частиною першою статті 126 КУпАП (керування транспортним засобом без реєстраційних документів та документів на право керування), а також протокол про адміністративне затримання.
Отримавши інформацію щодо зазначеного вище факту стосовно свого працівника, відповідач зобов'язаний був провести службове розслідування з метою підтвердження чи спростування виявленого порушення.
Покликання апелянта на те, що його безпосередній начальник не брав участь у проведенні службового розслідування спростовуються наданою ним в ході службового розслідування письмовою характеристикою на апелянта, складеною 05.06.2018, при тому, що Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України не встановлено, яким саме чином безпосередній начальник особи, щодо якого проводиться службове розслідування, повинен приймати участь у такому розслідуванні.
Суд апеляційної інстанції, погоджується з тим, що не заслуговують на увагу показання допитаного як свідка фельдшера закладу охорони здоров'я КЗ «РОЦПЗН», оскільки медичний огляд ОСОБА_2 здійснював лікар, а не він.
Щодо неповноти, необ'єктивності, неврахування всіх обставин справи, необхідно зазначити, що в матеріалах службового розслідування є пояснення усіх осіб, які так чи інакше були причетні до факту зупинки транспортного засобу під керуванням апелянта, а під час проведення службового розслідування відповідачем враховані усі обставини справи, а також підтвердження належними доказами факту керування позивачем транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, про що і вказано у спірному наказі №605 від 06.06.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Поведінка апелянта під час події, яка відбулася 04.06.2018, не відповідає етичним нормам поліцейського щодо формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також не сприяє посиленню авторитету та довіри громадян до поліції, позаяк наявними у справі доказами підтверджується факт грубого порушення службової дисципліни та правил етичної поведінки працівником поліції ОСОБА_2
Вважаючи себе невинним на момент зупинки та встановлення підозри патрульною поліцією щодо наявності у нього ознак стану алкогольного сп'яніння,ОСОБА_2 не вчинив дій на спростування таких підозр та доведення невинуваності, зокрема:відмовився пройти тест на алкотестері «Драгер» та пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі; не здав відповідні аналізи.
Разом з цим, не може братись до уваги висновок медичного огляду від 04.06.2018, який апелянт пройшов добровільно, оскільки таке обстеження відбулось лише о 15год. 15 хв., позаяк його було зупинено 04.06.2018 о 2 год. 50хв., тобто, добровільно він пройшов медичний огляд лише після спливу 12 годин після його зупинення патрульною поліцією.
Щодо посилань апелянта на те, що він не був ознайомлений під підпис із наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби і не володів інформацією щодо результатів службового розслідування, необхідно зазначити, що ГУ НП в Рівненській області на адресу апелянта направляло повідомлення № 1431/116/12/02-2018 від 08.06.2018, яким апелянта було повідомлено про його звільнення зі служби та вимагалось прибуття його до управління кадрового забезпечення для ознайомлення зі змістом наказу і отримання трудової книжки та витягу з наказу ГУНП від 08.06.2018 № 111 о/с; вказане повідомлення було отримане апелянтом особисто 11.06.2018.
Відтак, апелянт був обізнаний щодо наявності наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби, який став підставою для видання наказу про звільнення по особовому складу.
Разом з тим, відсутність підпису апелянта про його ознайомлення із спірними наказами ще не свідчить про протиправність їх прийняття та не спростовує факту встановленого порушення, на підставі якого вони були прийняті, при тому, що апелянт знав про їх наявність ще 11.06.2018, однак не прибув до відділу кадрів відповідача для ознайомлення.
Крім того, ознайомлення особи, щодо якої проведено службове розслідування, з його висновками здійснюється виключно за письмовим рапортом особи, щодо якої проводиться таке службове розслідування (п. 6.2.2, 6.3.5 Наказу МВС від 12.03.2013 № 230), проте такого рапорту від апелянта не надходило.
Щодо покликань апелянта на постанову Рівненського районного суду від 24.07.2018 у справі №570/2686/18, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП відносно нього за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення,як на доказ відсутності в його діях адміністративного проступку, колегія суддів зазначає, що такі не заслуговують на увагу, оскільки суд у межах розгляду цієї справи не досліджує питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку, оскільки спір виник у правовідносинах з приводу застосування та реалізації дисциплінарного стягнення; встановлення обставин вчинення дисциплінарного проступку та дотримання відповідачем процедури проведення службового розслідування, яке передувало виданню спірних наказів.
Вказане відповідає правовій позиції, висловленій зокрема у постановах Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 821/78/17 та Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 800/531/17.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність обставин, що стали наслідком притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, і як наслідок, законності оскаржуваних наказів, при прийнятті яких відповідач діяв на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Тому, підстави для скасування спірних наказів та поновлення позивача на посаді відсутні, а відтак і позовна вимога про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу також не підлягає задоволенню.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 рокув адміністративній справі № 1740/1952/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п?ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
О. М. Довгополов
Постанова складена у повному обсязі 14 березня 2019 року.