Справа № 191/5041/18
Провадження № 1-в/191/1114/18
іменем України
14 березня 2019 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
представника КВІ - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Синельникове Дніпропетровської області подання Синельниківського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт.Славгород Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 31 січня 2018 року ОСОБА_5 був засуджений за ч.1, ч.2, ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробувальним строком на 1 рік. На засудженого були покладені обов'язки: періодично з'являтися до органу пробації на реєстрацію, повідомляти органи пробації про зміну місця проживання і роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу пробації. 19 березня 2018 року ОСОБА_5 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням та обов'язками, покладеними на нього судом. Також постановою про встановлення днів явки на реєстрацію було встановлені дні явки засудженого на реєстрацію - друга п'ятниця кожного місяця, про що ОСОБА_5 був ознайомлений під підпис. Перебуваючи на обліку органу пробації ОСОБА_5 допустив порушення вимог п.4 ст.76 КК України, оскільки не виконував обов'язок щодо періодичної явки на реєстрацію. Так, в призначений день явки на реєстрацію 12 жовтня 2018 року засуджений ОСОБА_5 до органу пробації не з'явився, а прибув лише 16 жовтня 2018 року, повідомивши, що запізнився на потяг, не маючи підтверджуючих документів про це, що свідчить про відсутність поважної причини неявки на реєстрацію у вказаний день. Засудженому було винесено застереження у виді письмового попередження про можливість скасування іспитового строку. В подальшому 14 грудня 2018 року ОСОБА_5 до органу пробації не з'явився, а прибув 18 грудня 2018 року, повідомивши, що документального підтвердження причини неявки він не має. Отже, засуджений ОСОБА_5 під час іспитового строку допустив порушення обов'язку явки на реєстрацію, і така поведінка свідчить про небажання стати на шлях виправлення, у зв'язку з чим просить суд скасувати засудженому звільнення від відбування покарання з випробуванням і направити засудженого для відбування призначеного вироком суду покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
У судовому засіданні заявник подання підтримала і просила його задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.
Засуджений ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що дійсно два рази своєчасно не прибув на реєстрацію. Так, у жовтні 2018 року він не встиг на потяг із м.Запоріжжя і з'явився на реєстрацію через декілька днів, оскільки днем неявки була п'ятниця. У грудні 2018 року також не з'явився у зв'язку з проблемами на роботі.
Суд, заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Аналогічна норма викладена в ч.2-4 ст.166 КВК України.
Невиконанням обов'язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом.
Вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 31 січня 2018 року ОСОБА_5 був засуджений за ч.1, ч.2, ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробувальним строком на 1 рік.
На засудженого були покладені обов'язки періодично з'являтися до органу пробації на реєстрацію, повідомляти органи пробації про зміну місця проживання і роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу пробації.
19 березня 2018 року ОСОБА_5 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням та обов'язками, покладеними на нього судом. Також постановою про встановлення днів явки на реєстрацію було встановлені дні явки засудженого на реєстрацію - друга п'ятниця кожного місяця, про що ОСОБА_5 був ознайомлений під підпис.
Так, в призначені дні явки на реєстрацію 12 жовтня 2018 року та 14 грудня 2018 року засуджений до органу пробації на реєстрацію не прибув.
Як було встановлено судом, засудженим ОСОБА_5 дійсно були допущені порушення покладених на нього обов'язків.
Однак при вирішення питання щодо скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання, суд враховує той факт, що ОСОБА_5 протягом усього іншого часу перебування на обліку в органах пробації зазначених порушень не допускав і своєчасно з'являвся на реєстрацію.
Після неявки 12 жовтня 2018 року ОСОБА_5 з'явився до органу пробації 16 жовтня 2018 року, а після неявки 14 грудня 2018 року з'явився 18 грудня 2018 року, що свідчить про відсутність умислу у засудженого ухилятися від явки на реєстрацію, тим більше, що дні неявки 12 жовтня 2018 року і 14 грудня 2018 року є останніми робочими днями тижня - п'ятницею.
Крім того, суд бере також до уваги те, що жодних негативних характеристик на засудженого на даний час не надано, за місцем проживання він характеризується позитивно, скарг на засудженого не надходило, протягом іспитового строку нового злочину не скоїв, випадків скоєння ним адміністративних правопорушень не зафіксовано, раніше ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не притягувався.
Отже, з огляду на вищенаведені обставини, суд вважає, що задоволення подання Синельниківського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області і направлення ОСОБА_5 в місця позбавлення волі у даному випадку є передчасним і не буде сприяти досягненню тієї мети, яка закладена у ч.2 ст.50 КК України, тобто виправлення засудженого, у зв'язку з чим у задоволенні подання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.78 КК України, ч.2 ст.165 КВК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд,-
У задоволенні подання Синельниківського МРВ філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_5 для відбування призначеного покарання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1