Справа № 212/3826/18
2/212/63/19
заочне
11 березня 2019 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі
головуючого судді - Чорного І.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Поперечної А.С.,
без участі сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження у залі суду міста ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
вчервні 2018 року позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.10.2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.03.2019 року постановлено проведення заочного розгляду справи.
В обґрунтування своїх позовних вимог банк посилався на те, що 04.05.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № б/н. Згідно даного договору, ОСОБА_3, отримала кредит у розмірі 1535,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Даний договір був укладений на підставі Анкети-Заяви позичальника, "Умов та правил надання банківських послуг", "Правил користування платіжною картою" та "Тарифів Банку". Відповідач своїм підписом підтвердила згоду на те, що підписана Анкета-Заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною картою" та "Тарифами Банку" складає між нею та ПАТ КБ "ПриватБанк" Договір про надання банківських послуг, про що свідчить її особистий підпис у заяві.
ПАТ КБ "ПриватБанк" свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач в свою чергу не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов'язанням, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 06.05.2018 року становить 80624,21 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь та стягнути судові витрати.
Представник позивача до судового засідання не з'явися, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомила.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено та підтверджено, що 04.05.2013 року, між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3, укладено кредитний договір № б/н від 04.05.2013 року відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 1535,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Даний договір був укладений на підставі Анкети-Заяви позичальника, "Умов та правил надання банківських послуг", "Правил користування платіжною картою" та "Тарифів Банку". Відповідач своїм підписом підтвердила згоду на те, що підписана Анкета-Заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною картою" та "Тарифами Банку" складає між нею та АТ КБ "ПриватБанк" Договір про надання банківських послуг, про що свідчить її особистий підпис у заяві.
Відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідач надав згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, що дає право позивачу у будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Тобто, перед укладенням спірного договору відповідач була повідомлена з умовами надання кредитної картки, умовами кредитування та тарифами банку.
При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошті позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Заявою від 04.05.2013 року передбачені умови надання послуги: сума кредитного ліміту, базова процентна ставка, строк дії кредитного ліміту, порядок погашення заборгованості. Своїм підписом відповідач підтвердила факт отримання нею повної інформації у письмовому вигляді про умови кредитування у ПриватБанку, можливість ознайомитись з нарахованими відсотками на банківському сайті позивача, а також його місцезнаходження.
ПАТ КБ "ПриватБанк" належним чином виконав всі покладенні на нього обов'язки, згідно умов Договору, що не спростовано відповідачем та доказів цьому не надано.
ОСОБА_3 в порушення умов укладеного Договору, свої зобов'язання щодо погашення заборгованості за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплату комісій на умовах, передбачених цим Договором, перед ПАТ КБ "ПриватБанк" не виконувала, що й призвело до виникнення заборгованості.
Відповідно до ст. 611 ч. 1 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 625 ч. 1 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
Зазначені вимоги відповідач на час розгляду справи у суді також не виконала. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином, згідно з вимогами договору та у встановлений строк, що передбачено ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України.
Станом на 06.05.2018 року виникла заборгованість в сумі 80624,21 грн.. Вказана заборгованість складається із: 2978,79 гривень - заборгованість за кредитом; 71829,98 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1500,00 гривень - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень 00 копійок - штраф (фіксована частина); 3815,44 гривень - штраф (процентна складова).
Суд погоджується, що станом на 06.05.2018 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором становить - 2978,79 гривень - заборгованість за кредитом; 71829,98 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Таким чином суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення пені та штрафів за порушення виконання умов договору суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Судом встановлено, що позивачем ПАТ КБ "ПриватБанк" застосовано до відповідача два види відповідальності за порушення зобов'язань у вигляді комісії у розмірі 1500,00 грн. та штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн., штрафу (процентна складова) у розмірі 3815,44 грн..
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
п.п. 1.1.5.21, 1.1.5.25 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.
У той самий час, згідно з п.п. 1.1.5.20, 2.1.1.12.7.4, 2.1.1.12.8.1 Умов та правил надання банківських послуг - передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.
Враховуючи зазначене, штраф і комісія є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Зазначена правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року (справа №6-2003цс15) та від 11.10.2017 (справа №347/1910/15-ц).
На підставі викладеного суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог Банку в частині одночасного стягнення з відповідача штрафу в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та штрафу в розмірі 3815,44 грн. (процентна складова) за кредитним договором, проте суд вважає необхідним стягнути з відповідача пеню, передбачену п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг.
Відтак позов підлягає до часткового задоволення.
Розподіляючи судові витрати між сторонами, суд керується ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача на користь позивачасплачені судові витрати по справі.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення в порядку ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 280-282, ЦПК України, ст. ст. 11, 14-16, 610-612, 623, 625, 629, 1054-1055 Цивільного Кодексу України, суд -
позовні вимоги ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", (юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111, МФО 305299), заборгованість за договором б/н від 04.05.2013 року в сумі 76308 (сімдесят шість тисяч триста вісім) гривень 77 коп., яка станом на 06.05.2018 року складається з: 2978,79 гривень - заборгованість за кредитом; 71829,98 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1500,00 гривень - заборгованість за пенею та комісією.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" суму судового збору в розмірі 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривень 00 коп..
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: І. Я. Чорний