Справа № 204/1866/19
Провадження № 1-кс/204/632/19
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
14 березня 2019 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю захисника ОСОБА_4
за участю підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, розлученого, нікого на утриманні не маючого, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
13 березня 2019 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_5 12 березня 2019 року близько 02:00 знаходився біля буд. № 8 по вул. Гавриїла Розанова в м. Дніпрі, куди він прийшов реалізувати раніше спланований ним злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у приміщення гаражу потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи при собі полотно від пилки по металу, заздалегідь підготоване ним для здійснення свого умислу. Знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, ОСОБА_5 , реалізуючи свій раніше спланований злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у приміщення гаражу, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, перебуваючи біля домоволодіння АДРЕСА_2 , використовуючи полотно від пилки по металу, заздалегідь підготоване ним для здійснення свого злочинного умислу, яке було в нього з собою, шляхом підпилювання гвинтового замку металевих воріт гаражу зазначеного домоволодіння, здійснив проникнення до приміщення вищевказаного гаражу, звідки виніс електропилу AL-KO EKS 2000/35, вузлову шліфувальну машинку ЭЛ ПРОМ 125 мм, перфоратор «ПФ-7-2100» Монолит Харьков, перфоратор Vitals Ra 3215 DS, перфоратор Арсенал П 9002013230221, перфоратор Зенит ЗП-1100 DFR, 2 бухти кабелю ВВГнг 3*2,5 довжиною по 100 метрів кожна, 1 бухту кабелю ВВГнг 2*1,5 довжиною 100 метрів, які він визначив як об'єкт свого злочинного посягання та покинув місце вчинення злочину з викраденим майном, виконавши усі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, таким чином отримавши можливість розпорядитися викраденим майном. Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, реалізуючи свій спланований злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у інше приміщення, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, вчинив крадіжку а саме: викрав електропилу AL-KO EKS 2000/35, вузлову шліфувальну машинку ЭЛ ПРОМ 125 мм, перфоратор «ПФ-7-2100» Монолит Харьков, перфоратор Vitals Ra 3215 DS, перфоратор Арсенал П 9002013230221, перфоратор Зенит ЗП-1100 DFR, 2 бухти кабелю ВВГнг 3*2,5 довжиною по 100 метрів кожна, 1 бухту кабелю ВВГнг 2*1,5 довжиною 100 метрів, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 майнову шкоду у розмірі 15000 гривень.
Умисні дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному із проникненням у інше приміщення, кваліфікуються ч. 3 ст. 185 КК України.
12.03.2019 року слідчим СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області відомості про скоєне кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040680000550, за ознаками злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.
13.03.2019 року о 21:35 год. (час фактичного затримання 16:10 год. 12.03.2019 року) за підозрою у вчиненні тяжкого злочину в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , та поміщено до ІТТ ГУНП в Дніпропетровській області.
13.03.2019 року було складено повідомлення про підозру відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та вручено останньому.
Вина ОСОБА_8 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: показаннями потерпілого ОСОБА_7 , показаннями свідка ОСОБА_9 , протоколом огляду місця події від 12.03.2019 року за адресою: АДРЕСА_2 , протоколом огляду місця події від 12.03.2019 року за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників 31.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який відповідно до ч. 3 ст. 185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, знаходячись на волі може перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на свідків, офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела прибутку, може переховуватись від органів досудового розслідування, перешкоджати виконанню процесуальних рішень іншим чином.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність: запобігти спробам ОСОБА_5 , переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній, знаючи про покарання за вчинений їм злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування; запобігти спробам ОСОБА_5 , незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; запобігти спробам ОСОБА_5 , вчинити інше кримінальне правопорушення. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні підтримав позицію підозрюваного, та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки ризики прокурором не доведені, а тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, роботи.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.
Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд приходить до переконання про його наявність, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 враховуючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Стосовно заявленого слідчим та прокурором ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків, потерпілого та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, то в судовому засіданні даний ризик не був жодним чином доведений, оскільки прокурор не зазначив на яких саме свідків підозрюваний ОСОБА_5 може впливати, інші особи, що можливо були причетні до вчинення кримінального правопорушення, досудовим розслідуванням поки що не встановлені.
Що стосується ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що підозрюваний може вчинити нове кримінальне правопорушення, то його також не було доведено у судовому засіданні, оскільки з матеріалів справи вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5 в силу статті 89 КК України раніше не судимий, а підстави вважати, що він може вчинити нове кримінальне правопорушення відсутні, це є лише припущенням.
Таким чином, у судовому засіданні було встановлено наявність лише одного ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув'язнення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Однак, в обґрунтування того, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, прокурором не наведено будь-яких переконливих мотивів та не надано суду жодних належних доказів, а усі твердження прокурора ґрунтуються лише на припущеннях.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, при розгляді клопотання слідчого, прокурора вправі застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, якщо прокурор не доведе, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, приходжу до висновку, що доводи прокурора є недостатніми для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурором у судовому засіданні не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, у судовому засіданні було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 хоч офіційно й не працевлаштований, проте підробляє на будівництві, має постійне місце проживання разом з цивільною дружиною, що також враховується судом при розгляді клопотання.
Виходячи з обставин встановлених під час розгляду клопотання, та матеріалів долучених до нього, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , особу підозрюваного, його стан здоров'я, наявність ризику, а також з урахуванням того, що підозрюваний має постійне місце проживання, суд приходить до висновку, що підозрюваному слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв., так як саме даний запобіжний захід сприятиме запобіганню існуючого ризику та є менш суворим запобіжним заходом, передбаченим КПК України, ніж тримання під вартою.
При цьому, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю, в період часу з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. строком на два місяці, тобто до 13 травня 2019 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не залишати в період часу з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. без дозволу слідчого, прокурора або суду місця постійного проживання, а саме - квартиру АДРЕСА_3 ;
- прибувати по першому виклику до службової особи на визначений нею час;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Контроль за виконанням ухвали покласти на працівників відділення поліції ГУНП в Дніпропетровській області за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1