14 березня 2019 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем: ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 201/967/19 (провадження № 1-кп/201/514/2019), відомості про яке 03 грудня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650003015, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області, громадянина України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська здійснюється судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
На розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою до спливу двомісячного строку.
У судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пославшись на відсутність законних підстав для зміни запобіжного заходу і наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на даний час продовжують існувати.
Потерпілий підтримав доводи прокурора.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на відсутність ризиків, перелічених прокурором, які не підтверджені належними доказами.
Обвинувачений ОСОБА_4 залишив вирішення зазначеного питання на розсуд суду.
Вислухавши думки учасників судового провадження щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судом також встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2019 року, з урахуванням наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, строк дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою було продовжено до 29 березня 2019 року.
Таким чином, вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд доходить висновку про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при застосуванні до обвинуваченого даного виду запобіжного заходу і його продовженні, на час розгляду зазначеного кримінального провадження у суді не відпали і не зменшились, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, при цьому, судовий розгляд кримінального провадження не завершено, у зв'язку з чим, обвинувачений має можливість незаконно вплинути на потерпілого, щодо якого, згідно обвинувального акта, було вчинено тяжке кримінальне правопорушення, свідків та інших учасників кримінального провадження та перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, що з урахуванням обставин, визначених у ст. 178 КПК України, свідчить про неможливість застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу, котрий, на думку суду, не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам, а отже, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою.
В той же час, суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останнього, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його обрання, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в свої сукупності свідчать про наявність ризиків, визначених в ч. 1 ст. 177 КПК України, що у взаємозв'язку з обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень є підставою для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 184, 194,197,199,369-372 КПК України, суд -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 до 12 травня 2019 року.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, є 12 травня 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1