ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа № 201/2773/19
Провадження №1-кс/201/1732/2019
Іменем України
12 березня 2018 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі клопотання адвоката ОСОБА_3 подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного в межах кримінального провадження №12017040650001829, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із вищезазначеним клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040650001829 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5 від 26 травня 2017 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Просить скасувати накладений арешт майна, обґрунтовуючи свою позицію тим, що ОСОБА_4 перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 з 17 вересня 1967 року. Під час перебування у шлюбі ними за спільні кошти була вищевказана квартира, право власності на яку було зареєстровано на ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . З метою прийняття спадщини ОСОБА_4 звернулась до державного нотаріуса. Після проведення необхідних нотаріальних дій нотаріус повідомила ОСОБА_4 , про те, що видати свідоцтво про право на спадщину не має можливості, оскільки наявний арешт накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5 від 26 травня 2017 року. Вказана ухвала була постановлена без участі власника та спадкоємця та порушує її права. Станом на теперішній час застосовані судом заходи обмежують права заявника як власника та спадкоємця.
Представник заявника надав суду заяву з проханням клопотання задовольнити, у зв'язку із чим, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути клопотання без участі заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
Від старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 до суду надійшла заява з проханням відмовити у задоволенні клопотання, оскільки спірна квартира є предметом злочину у кримінальному провадженні №12017040650001829 від 24 травня 2017 року та досудове розслідування триває.
Суд, розглянувши клопотання, вивчивши матеріали справи, виходить з наступного.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2018 року було задоволено клопотання клопотання слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 , погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_9 , про арешт майна.
Накладено арешт на майно, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 363п-75-148);
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт накладено з метою збереження речових доказів та недопущення зникнення, втрати або пошкодження зазначеного майна, яке є засобом і знаряддям вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, та яке має доказове значення по кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Законом передбачено подачу відповідного клопотання особою, яка має певне відношення до вилученого майна, а саме є власником або володільцем майна. Водночас, заявником не надано жодних доказів та документів стосовно арештованого майна, які підтверджують те, що ОСОБА_4 є власником або володільцем зазначеного майна, на яке було накладено арешт, а розгляд питання про повернення майна особі, яка не є його володільцем та власником може порушити права інших власників майна, які до прокуратури та суду з відповідними заявами та клопотаннями не звертаються.
Також заявником не надано суду жодних доказів того, що у подальшому застосуванні арешту заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Майно арештоване з урахуванням обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, а тому доводи клопотання про скасування арешту щодо не встановлення зазначених обставин є безпідставними.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею були досліджені зазначені обставини та не знайдено у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про арешт майна порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного. Всі інші обставини підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Вивчивши надані суду матеріали клопотання та докази на його обґрунтування, доходжу висновку, що заявником не було надано достатніх доказів на обґрунтування необхідності скасування вжитого ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2017 року арешту майна заявника.
З огляду на викладене та враховуючи те, що заявником не надано доказів на підтвердження позиції викладеній у клопотанні, суд приходить до висновку що у задоволенні клопотання про скасування арешту слід відмовити у зв'язку з його безпідставністю та недоведеністю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 170-174, 333, 350, 376 КПК України,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного в межах кримінального провадження №12017040650001829 - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1