Справа № 463/160/17
Провадження № 2/463/144/19
14 березня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
встановив:
12 січня 2017 року ОСОБА_4 акціонерне товариство «Акціонерний банк «Експрес-Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 122011/30/к від 26 грудня 2012 року в розмірі 45 422,38 гривень, з яких 16 862,73 гривень - сума прострочених відсотків за період з 26 січня 2015 року по 26 жовтня 2016 року, 10 396,76 гривень - сума пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення строку сплати процентів за користування кредитом, згідно з п. 6.3 кредитного договору, 9 962,1 гривень - сума пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення строку сплати процентів за користування кредитом, згідно з п. 6.2 кредитного договору, 2 000 гривень - штраф за невиконання п. 5.2.3, 5.2.4, 5.2.5 кредитного договору згідно з п. 6.4 кредитного договору, 6 818,99 гривень - інфляційні нарахування на суму простроченого кредиту.
Позов мотивує тим, що 26 грудня 2012 року між ОСОБА_4 акціонерним товариством «Акціонерний банк «Експрес-Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 122011/30/к, згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 20 000 гривень на споживчі цілі, на строк 24 місяці, з 26 грудня 2012 року по 25 грудня 2014 року. Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2014 року з ОСОБА_3 на користь АБ «Експрес-Банк» стягнено заборгованість за вказаним договором в сумі 16 409,49 гривень, яка станом на 29 січня 2014 року складалась з 16 034,99 гривень - суми заборгованості по тілу кредиту, 374,5 гривень - суми заборгованості по відсотках. 18 травня 2016 року Личаківським ВДВС Львівського МУЮ було стягнено з відповідача кошти в сумі 16 409,49 гривень. За період часу між ухваленням рішення суду та його виконанням виникла заборгованість, яку банк просить стягнути з відповідача. В обґрунтування позовних вимог посилається на додані до позовної заяви письмові докази, які підтверджують право вимоги до відповідача та розмір заборгованості останнього. Як на підставу задоволення вимог вказує на положення ст.ст. 525, 526, 530, 611, 623, 625, 1046, 1048, 1049,1050, 1054 ЦК України.
Автоматизованою системою документообігу суду 12 січня 2017 року для розгляду позову визначено суддю Лакомську Ж.І.
Ухвалою суду від 6 лютого 2017 року відкрито провадження у даній справі.
1 червня 2018 року здійснено повторний автоматизований розподіл даної судової справи у зв'язку з неможливістю судді Лакомської Ж.І. брати участь у розгляді справи.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 14 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Стрепка Н.Л. для розгляду вказаної справи.
Ухвалою суду від 7 червня 2018 року справу прийнято до провадження судді Стрепка Н.Л., до участі в справі залучено правонаступника позивача ОСОБА_4 акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» та справу призначено до судового розгляду.
16 жовтня 2018 року представником позивача ОСОБА_2 подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 122011/30/к від 26 грудня 2012 року в розмірі 10 305,4 гривень, що складається з 9 022,6 гривень - суми прострочених відсотків за період з 26 січня 2015 року по 18 травня 2016 року, 1 282,8 гривень - інфляційних нарахувань за період часу з 26 січня 2015 року по 18 травня 2016 року.
11 грудня 2018 року відповідач подав заяву, відповідно до якої позов визнав частково, вказав, що готовий сплати борг в сумі 4 000 гривень, а також судові витрати. В стягненні решти суми боргу просив відмовити та врахувати його матеріальне становище, зокрема перебування дружини у відпустці по догляду за дитиною, наявність трьох дітей.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності № 290 від 7 грудня 2018 року позов підтримала з мотивів викладених в ньому, просила такий задовольнити в частині заяви про уточнення позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце його проведення, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності відповідача у справі та ухвалити рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи, відносно чого представник позивача не заперечила.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.
Судом встановлено, що 26 грудня 2012 року між ОСОБА_4 акціонерним товариством «Акціонерний банк «Експрес-Банк» та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 20 000 гривень на споживчі цілі, на строк 24 місяці, з 26 грудня 2012 року по 25 грудня 2014 року (а.с. 3-8).
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2014 року з ОСОБА_3 на користь АБ «Експрес-Банк» стягнено заборгованість за вказаним договором в сумі 16 409,49 гривень, яка станом на 29 січня 2014 року складалась з 16 034,99 гривень - суми заборгованості по тілу кредиту, 374,5 гривень - суми заборгованості по відсотках.
Представник позивача та відповідач, в судовому засіданні в якому він брав участь, визнали факт виконання вказаного рішення суду зі сторони відповідача в примусовому порядку, що у відповідності до ст. 82 ЦПК України не потребує доказуванню.
З розрахунку заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що за період часу між ухваленням рішення суду та його виконанням в період часу з 26 січня 2015 року по 18 травня 2016 року утворилась заборгованість в розмірі 10 305,4 гривень, що складається з 9 022,6 гривень - суми прострочених відсотків, 1 282,8 гривень - інфляційні нарахування.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини перша, друга статті 1054 ЦК України).
Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 цього Кодексу строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У відповідності до пункту 7.1 кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання будь-якою зі сторін своїх зобов'язань за договором, договір продовжує діяти до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин першої, третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Поняття строк виконання зобов'язання і термін виконання зобов'язання охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України та змісту кредитного договору можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду України у справі № 6-157цс16.
З виписки по особовому рахунку вбачається, що рішення Личаківського районного суду м. Львова від 18 лютого 2014 року виконано 17 травня 2016 року, що підтверджується поступленням коштів на рахунок відповідача (а.с. 122).
Частина друга статті 625 ЦК України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, суд приходить до переконання про підставність стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 122011/30/к від 26 грудня 2012 року в сумі 10 305,4 гривень.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про важке матеріальне становище та наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей як підставу для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки вказані обставини, при наявності доказів, які їх підтверджують, можуть бути підставою для розстрочки чи відстрочки виконання рішення суду. Однак відповідач відповідного клопотання не заявляв, як і не подавав доказів на підтвердження вказаних обставин.
При цьому, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в розмірі 1378 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст. 141, 265, 273, 274 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» 10 305 (десять тисяч триста п'ять) гривень 40 (сорок) копійок, а також судові витрати в розмірі 1378 (однієї тисячі триста сімдесяти восьми) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк»», місцезнаходження: 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39д, ЄДРПОУ 13857564.
Відповідач: ОСОБА_3, місце проживання: 79014, м. Львів, вул. Ялівець, 33/1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
Суддя: Стрепко Н.Л.