Справа № 446/457/19
05.03.2019 м.Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді: Костюк У. І.
з участю секретаря Коваль В.Я.
з участю
заявника ОСОБА_1
заінтересованої особи ОСОБА_2
розглянувши в порядку окремого провадження в залі суду в місті Кам'янка -Бузька цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до заінтересованої особи ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, -
встановив:
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку окремого провадження з заявою в якій просила видати обмежувальний припис щодо заборони кривднику ОСОБА_2О, перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою Львівська область, Кам'янка-Бузький район, смт Добротвір, вул. Сагайдачного,4/40. Заборонити кривднику ОСОБА_1 наближатись до неї та дітей на 200 метрів до місця навчання дітей та місця проживання, до місця її проживання та роботи. Заборонити кривднику ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з нею або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Свої вимоги заявник обгрунтовувала тим, що з на даний час в суді перебуває справа про розірвання шлюбу, проте вони з ОСОБА_2 фактично більше півроку проживають окремо. З нею за місцем проживання проживають малолітні діти. Постановою Кам'янка-Бузького районного суду від 14.09.2018 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП (насильство в сім'ї). Тобто, ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство відносно неї дружини ОСОБА_1, висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, застосував фізичну силу. ОСОБА_2 вчиняє щодо неї психологічнй тиск, який проявляється в погрозах різного характеру, у т.ч. погрози застосування фізичного насильства, залякування, приниження і образи нецензурними словами. На даний час існує реальна загроза продовження домашнього насильства щодо неї з боку чоловіка, тобто існують обґрунтовані ризики більш тяжких наслідків її психічного, а можливо і фізичного здоров'я. З цих підстав, заявник просила суд видати обмежувальний припис.
У судовому засіданні заявник підтримала заяву, просила суд її задовольнити, та пояснила, що 14 вересня 2018 ОСОБА_2 вчинив щодо неї насильство та вона викликала поліцію. Після цього випадку вони проживають окремо. ОСОБА_2 постійно по телефону погрожує її фізичною розправою, залякує, ображає, вчиняє психологічний тиск. До працівників поліції після 14.09.2018 щодо психологічного тиску на неї ОСОБА_2 не зверталась, а також доказів на підтвердження таких фактів немає. ОСОБА_3 на даний час проживає з нею, син ОСОБА_4 з чоловіком.
У судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 заперечував проти заяви, пояснив суду, що він дійсно посварився з дружиною 14.09.2018 на грунті ревнощів, вчинив щодо неї домашнє насильство, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності та він сплатив штраф. В подальшому вони з дружиною спілкувались лише по потребі, насильства проти неї не вчиняв. Між ними існує спір щодо місця проживання дітей. На даний час їх син ОСОБА_5 проживає разом з ним згідно розпорядження Кам'янка-Бузької райдержадміністрації. Дружина перешкоджає йому у спілкуванні з донькою.
У судовому засідання свідок ОСОБА_6 пояснила, що у вересні місяці ОСОБА_1 подзвонила та попросила її прихистити з дитиною. Коли заявник прийшла до неї додому, вона була вся у синцях, заплакана та розповіла їй про те, що ОСОБА_2 побив її. Інших обстанин життя сторін їй невідомо.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що сторнони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29 серпня 2009 року.
Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвами про їх народження.
На сьогодні син ОСОБА_5 проживає з батьком ОСОБА_2, за адресою: вул. Сагайдачного,2/46 смт. Добротвір Кам'янка-Бузького району, донька ОСОБА_7 проживає з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: вул. Сагайдачного,4/4 смт. Добротвір Кам'янка-Бузького району.
Звертаючись до суду з заявою про застосування обмежувального припису, ОСОБА_1 покликалась на те, що її чоловік 14.09.2018 вчинив домашнє насильсьво та далі вчиняє психологічний тиск, який проявляється в погрозах різного характеру, часто вчиняє сварки у зв'язку з чим вона просила застосувати обмежувальний припис до ОСОБА_2
П. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
П. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців (ч. 4 ст. 26 Закону).
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (ч. 3 ст. 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
З'ясовуючи наявність підстав для видачі обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 суд виходить з такого.
Заявник стверджувала, покликаючись на постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 14.09.2018 року у справі №446/1796/18 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що ОСОБА_2 вчинено домашнє насильство.
Як вбачається зі змісту вказаної постанови та пояснень ОСОБА_2, останній вчинив домашнє насильство по відношенню до своєї дружини, однак визнав свою вину та сплатив штраф накладений на нього судом.
Також заявник вказує, що ОСОБА_2 вчиняє щодо неї психогічний тиск, погрожує застосуванням фізичного насильства, залякує, принижує.
Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні з пояснень заявника, до працівників поліції після 14.09.2018 ОСОБА_1 не зверталась, докази на підтвердження фактів вчинення психологічного насильства відсутні.
Інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» заявником до суду не надано, а також підстав вважати, що наявні ризики настання тяжких наслідків для заявника та малолітніх дітей суду немає.
Крім того, судом встановлено, що між сторонами існує спір відносно місця проживання дітей.
Як видно з розпорядження Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації від 28.01.2019 №31/02-08/19 про визначення місця проживання дітей та участі батьків у їхньому вихованні, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком ОСОБА_2 за адресою: вул. Сагайдачного,2/46 смт. Добротвір Кам'янка-Бузького району Львівської області, а малолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, з матір'ю ОСОБА_1 за місцем її проживання.
Судом не встановлено випадків домашнього насильства відносно малолітніх дітей, а також ризиків настання насильства у майбутньому щодо заявника. Натомість, встановлено наявність між батьками спору про визначення місця проживання дітей та порядку участі у їх вихованні, що не може розцінюватись як насильство в сім'ї.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність відмовити ОСОБА_2 у задоволенні її заяви про видачу обмежувального припису.
Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
ухвалив :
у задоволенні заяви ОСОБА_1 до заінтересованої особи ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Заявник: ОСОБА_1, 09.02.1991 р. н., яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, Кам'янка -Бузького району, Львівської області, 80411, ІПН НОМЕР_1.
Заінтересована особа: ОСОБА_2, 10.01.1985 р. н., який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2.
Повний текст рішення виготовлено 13.03.2019.
Суддя Костюк У.І.