справа № 635/8194/18
Провадження № 2-а/462/65/19
14 березня 2019 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Румілова Н.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону УПП в Полтавськй області ДПП лейтенанта поліції Безсмертного Андрія Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
18.07.2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК № 306120.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що інспектором роти № 4 батальйону УПП в Полтавській області ДПП лейтенантом поліції Безсмертним Андрієм Володимировичем 02.11.2018 року відносно позивача винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК № 306120. Відповідно до винесеної постанови останнього визнано винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП України. Як зазначено в постанові, 02.11.2018 ОСОБА_1 керував автомобілем Toyota Tundra, номерний знак НОМЕР_1, з причепом SAM L1, номерний знак НОМЕР_2, який своєчасно не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив п.п. 31.3 б ПДР України, що встановлює заборону експлуатації транспортних засобів, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль. З викладеним в протоколі позивач не згідний, вважає, що відсутні докази порушення ним Правил дорожнього руху.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20.11.2018 року матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону УПП в Полтавськй області ДПП лейтенанта поліції Безсмертного Андрія Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення передано до Залізничного районного суду м. Львова для розгляду за підсудністю.
Крім того, до матеріалів справи було також долучено відзив, поданий відповідачем 27.12.2018 року до Харківського районного суду Харківської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2019 року, справу передано для розгляду судді Руміловій Н.М.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова Румілової Н.М. від 25.01.2019 року справу прийнято до свого провадження та відкрито провадження по справі та вирішено розглянути адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Вказану ухвалу було надіслано сторонам, з роз'ясненням їх процесуальних прав та обов'язків, а також наслідків від ухилення таких.
З матеріалів вище вказаного відзиву, вбачається, що згідно витягу з бази даних НАІС ДДАІ МВС тип транспортного засобу позивача - Загальний, категорії ТЗ СЕ-Состави транспортних засобів з тягачем категорії «С», рік випуску 2001 року, а отже, транспортний засіб є вантажним, зі строком експлуатації більше 2-х років, а відтак підлягає обов'язковому технічному контролю. У зв'язку із наведеним вважає, що постанова винесена правомірно, тому просить у задоволенні позову відмовити.
18.02.2019 року ОСОБА_1 подав до суду додаткові пояснення, посилаючись на норми ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-ХІІ від 30.06.1993 (із змінами та доповненнями),відповідно до яких обов'язковому технічному контролю не підлягають легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації. Також наголосив, що як автомобіль Toyota Tundra, номерний знак НОМЕР_1, так і причеп SAM L1, номерний знак НОМЕР_2, якими керував позивач, використовуються ним лише в особистих цілях, не пов'язаних з метою отримання прибутку. В той час, як інспектор при винесення постанови не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували порушення ним норм, зазначених в протоколі. У зв'язку із чим, просить задовольнити позов, оскільки жодного доказу наданого інспектором патрульної поліції, що свідчив, би про порушення норм чинного законодавства позивачем під час керування транспортним засобом не надано.
До суду клопотань від будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч.5 ст.262 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 306120 від 02.11.2018 року інспектором роти № 4 батальйону УПП у Полтавській області ДПП лейтенантом поліції Безсмертним А.В., позивач ОСОБА_1 02.11.2018 року о 16 год. 17 хв. на автодорозі «Київ-Харків-Довжанський» (М-03)355км, керував транспортним засобом TOYOTA Tundra, номерний знак НОМЕР_1 з причіпом SAM L1 днз НОМЕР_2 , який своєчасно не пройшов обов' язковий технічний контроль, чим порушив п. 31.3»б» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 121 КУпАП./а.с.4/
Згідно до ч.3 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Основні завдання поліції викладені у ст..23 Закону України «Про Національну поліцію», за приписами якої поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 31.3«б» ПДР передбачено заборону експлуатації транспортних засобів, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Згідно ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух» передбачено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Обов'язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
Крім того, вказане положення також передбачає періодичність проходження обов'язкового технічного контролю що становить: для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку; для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік. На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмої цієї статті.
До свого відзиву на позовну заяву, відповідачем було долучено копію витягу з бази даних НАІС ДДАІ МВС, відповідно до якого, тип транспортного засобу позивача за конструкцією - Загальний, категорії ТЗ СЕ-Состави транспортних засобів з тягачем категорії «С», рік випуску 2001 року.
Звідси слідує, що вище вказаний транспортний засіб є вантажним, зі строком експлуатації більше 2-х років, а відтак підлягає обов'язковому технічному контролю.
З матеріалів справи вбачається, що на момент винесення постанови 02.11.2018 року, обов'язковий технічний контроль автомобілем пройдено не було, у зв'язку із чим і було винесено оскаржувану постанову.
Згідно до п.2 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у випадку коли існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Згідно п.11 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» до основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Суд вважає, що постанова, що оскаржується, складена на підставі ст.283 та 284 КУпАП та відповідає вимогам цього кодексу.
Основні завдання поліції викладені у ст..23 Закону України «Про Національну поліцію», за приписами якої поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Суд дійшов висновку про те, що інспектор поліції при несенні служби і виявленні адміністративного правопорушення з боку позивача діяв правомірно в межах своїх повноважень, відповідно до своїх службових обов'язків. Підстав для визнання його дій неправомірними судом не виявлено, підстав для скасування винесеної постанови суд не вбачає.
Крім того, відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги факт того, що позивачем не представлено суду жодного доказу, який би свідчив про неправомірність складення оскаржуваної постанови, та не було представлено суду жодного доказу, який би слугував підставою для скасування вказаної постанови, суд приходить до переконань, що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.8,9,20,28,44,47,77,90,192,210-211,241-246,250, 294 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора роти №4 батальйону УПП в Полтавській області ДПП лейтенанта поліції Безсмертного Андрія Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення виготовлено 14.03.2019 року.
Суддя: Н.М.Румілова