Справа №463/1617/19
Провадження №1-кс/463/845/19
14 березня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
скаржника - ОСОБА_3
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зобов'язання до вчинення дій, -
скаржник звернувся до слідчого судді із скаргою щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань за його заявою від 05 березня 2019 року про вчинення кримінальних правопорушень.
Скаргу обґрунтовує тим, що 05 березня 2019 року ним була подана заява до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові про скоєння слідчим відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_4 злочинів передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 та ч. 3 ст. 382 КК України. Однак, станом на день подання скарги відомості за його зверненням до ЄРДР не внесено кримінальне провадження не розпочато. Вважає, що бездіяльність суб'єкта оскаржування не відповідає вимогам ст.. 214 КПК України є незаконною, а тому просить скаргу задоволити.
В судовому засіданні скаржник підтримав скаргу з наведених в ній мотивів. Пояснив, що на його думку слідчий ОСОБА_4 вчинив злочини передбачені ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.3 ст.382 КК України, оскільки неодноразово виносив постанови про закриття кримінального провадження які були скасовані ухвалами слідчих суддів. Зокрема ухвалою слідчого судді від 13.08.2018 р., скасовано постанову слідчого від 27.06.2018 р. про закриття кримінального провадження, однак не зважаючи на це слідчий повторно виніс аналогічне рішення, чим на думку скаржника скоїв наведені злочини. Додатково зазначив, що неодноразово звертався з повідомленнями про скоєння наведених вище злочинів, однак не вважає такі аналогічними оскільки вони стосувались різного кола осіб включно з слідчим ОСОБА_4 .
Представник суб'єкта оскарження - слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду скарги повідомлений належним чином. Скерував на адресу суду заперечення на скаргу, просить в задоволенні такої відмовити. Зазначає, що скаржником було подано ідентичні заяви від 14.02.2019 р., 20.02.2019 р. та 22.02.2019 р. про вчинення кримінальних правопорушень. Ухвалами слідчих суддів від 19.02.2019 р., 22.02.2019 р. та 26.02.2019 р. в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 відмовлено. Просить в задоволені скарги відмовити, оскільки у заяві від 05.03.2019 р. заявник навів аналогічні обставини, які вже перевірялися суб'єктом оскарження, та у такій не було викладено конкретних обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень. У зв'язку із наведеним, враховуючи скорочені процесуальні строки для розгляду скарги, просить розглянути скаргу у відсутності представника ТУ ДБР у м. Львові.
Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали скарги, та заперечення з долученими документами, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до п.4 ч.5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Таким чином, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
З наведених положень убачається, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне порушення
Згідно ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Враховуючи наведене, а також беручи до уваги зміст заяви ОСОБА_3 від 05 березня 2019 року та надані ним поясненнявважаю, що звернення скаржника до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, не містить жодної інформації, яка б вказувала на наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення слідчим злочинів передбачених ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.3 ст.382 КК Україничи будь-якого іншого кримінального правопорушення. Фактично звернення скаржника зводиться до незгоди з процесуальними рішеннями слідчого, щодо закриття кримінального провадження, які згідно вимог ст. 303 КПК України підлягають окремому оскарженню. В заяві відсутнє повідомлення про наявність обов'язкових елементів об'єктивної сторони складів злочинів передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 та ч.3 ст.382 КК України, зокрема щодо зловживання владою або службовим становищем з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди, видачі завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до них завідомо неправдивих відомостей чи інше підроблення офіційних документів, невиконання рішення суду яке підлягало до виконанню слідчим. А також відсутня інформація щодо спричинення тяжких наслідків.
Отже, дане звернення не являється повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення, в зв'язку з чим не породжує передбачені ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язки слідчого, щодо внести відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Беручи до уваги вказані вимоги КПК України та встановлені в судовому засіданні обставини в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись вимогами ст.ст. 60, 214, 217, 303, 306, 307, 372 КПК України, -
відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Львові, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зобов'язання до вчинення дій.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1