Справа № 445/2350/18
12 березня 2019 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Золочеві Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140210000689 від 07 грудня 2018 року та угоду про примирення від 14 грудня 2018 року, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 , 03 грудня 2018 року, близько 16 год. 00 хв., перебуваючи у житловому будинку ОСОБА_5 , що в с. Хмелева, Золочівського району, Львівської області, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, умисно, відкрито заволодів мобільним телефоном марки "Nokia 1600" IMEI НОМЕР_1 чорного кольору, вартістю 206 грн. із активною сім-карткою мобільного оператора "Київстар" НОМЕР_2 на рахунку якої знаходилося 5 грн., які належать потерпілому ОСОБА_5 .. Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 завдав матеріальної шкоди ОСОБА_5 на загальну суму 211 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України.
14 грудня 2018 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладена угода про примирення.
Дана угода примирення відповідає вимогам ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, згідно з якою вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.186 КК України, а також, призначення покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Ствердив, що розуміє права визначені, п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання. Просить затвердити угоду про примирення, яку уклав добровільно.
У підготовчому засіданні потерпілий просив затвердити добровільно укладену ними угоду про примирення та запевнив, що розуміє наслідки, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.
Прокурор просить суд затвердити угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
За умовами ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.
Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин; сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст якої відповідає вимогам ст. 471 КПК України та розуміють наслідки затвердження такої, передбачені ст.473 КПК України. Вид та міра покарання передбачена санкцією ч.1 ст.186 КК України, на яку обвинувачений погоджується, обрана з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст. 65-67 КК України, судом враховано обставини, що пом'якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставини, які обтяжують покарання судом не встановлено. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. При цьому, судом з'ясовано в обвинуваченого та встановлено, що він зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Крім цього, обвинуваченому роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою-сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди.
Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч.7 ст.474 КПК України.
Згідно з п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. За умовами ч.1 ст.475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення узгодженого сторонами виду і міри покарання.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд , -
Затвердити угоду про примирення, укладену 14.12.2018 р. між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят грн. 00 коп.) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 6-999/18 від 13.12.2018 року в сумі 572,00 (п'ятсот сімдесят дві грн. 00 коп.) гривень в дохід держави.
Речові докази: мобільний телефон марки "Nokia 1600" чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_1 із сім-карткою оператора "Київстар" НОМЕР_2 , які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 , залишити останньому.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч. 3ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Відповідно до ч. 6ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя ОСОБА_1