Справа № 462/3699/18
06 березня 2019 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:
головуючого - судді Палюх Н.М.
при секретарі Колобич О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визначення місця проживання дитини,
Позивач ОСОБА_1 у червні 2018 року звернувся у суд з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про визначення місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з ним. Свої вимоги мотивує тим, що він з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі, в якому народилося двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Він та відповідачка проживають окремо, діти залишилися проживати з нею. Розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №112 від 07.03.2018 року встановлено йому дні побачень з донькою через день по парних числах місяця. У ці дні донька є повністю на його утриманні, він забезпечує її повноцінним харчуванням, оплачує дитячі розваги та, окрім цього, постійно купляє для доньки одяг відповідно до сезону. Між тим, вважає, що в інтересах доньки проживати саме з ним, а не з її матір'ю за наступних обставин. Так, він має стабільний самостійний хороший дохід, його робочий день триває з 9.00 год. до 14.00 год., а також інколи по непарних днях з 18.00 год. до 20.00 год., тому він має час відводити доньку в школу, займатися з нею вечорами, гуляти та іншим чином піклуватися про неї. Його стабільний немалий дохід дає можливість створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, задовольнити гармонійний розвиток її особистості в атмосфері любові та матеріальної забезпеченості. Крім того, він проживає разом зі своєю матір'ю, яка є пенсіонеркою, має сили і бажання відводити онуку до школи та гуртки, у трьохкімнатній квартирі з хорошим ремонтом та обладнанням, де створені всі умови для проживання, виховання та утримання дитини семирічного віку. У свою чергу, відповідачка не має достатнього матеріального забезпечення умов проживання доньки, так як вона мешкає у чотирьохкімнатній квартирі, в якій проживають відповідачка, їхні син і донька, батьки відповідачки, сестра відповідачки з чоловіком і четверо племінників, а всього проживає 11 осіб. Через такі умови проживання донька скаржиться на стан здоров'я, а також на відсутність можливості зосередитися чи відпочити. Окрім цього, відповідачка не може надати дитині ні належного виховання та розвитку, ні матеріального забезпечення, не може забезпечити нормальних безпечних для здоров'я дитини умов проживання. Між тим, у нього з донькою чудові відносини і вона неодноразово висловлювала бажання проживати разом з ним, а не з матір'ю. Таким чином, проживання доньки разом з ним відповідатиме інтересам дитини, оскільки він має можливість забезпечити їй належні умови проживання, повною мірою займатися вихованням дитини, чого відповідачка забезпечити не в змозі. За наведеного, просить позов задовольнити.
ОСОБА_2 у серпні 2018 року подала зустрічний позов до ОСОБА_1 про визначення місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з нею. Свої вимоги мотивує тим, що вона була ініціатором розірвання шлюбу з ОСОБА_1, оскільки він не дбав про сім'ю, її розвиток та добробут, а думав тільки про себе і своє благо. Їхні діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживають з нею, вони завжди були на її стороні, оскільки ОСОБА_1 ніколи не приділяв уваги своїм дітям і не цікавився їхнім життям, від моменту народження лише вона дбала про виховання та розвиток дітей. Жодного разу донька не висловлювала бажання проживати з батьком, а не з нею, не говорила, що її щось не влаштовує, чи не подобається. Між тим, ОСОБА_1 заохочує доньку різними подарками, дозволяє їй все та постійно розказує, яка її мати погана. Такі дії ОСОБА_1 не відповідають моральним засадам суспільства і не дають хороший приклад для виховання їхньої доньки. Твердження ОСОБА_1, що квартира, в якій вона проживає з своїми дітьми, не облаштована у повному обсязі всім необхідним для розвитку дитини є неправдою, так як стосунки їхньої сім»ї є дружні і доброзичливі, а згідно акту обстеження умов проживання, умови проживання задовільні, квартира умебльована та облаштована всім необхідним, в їхній квартирі чисто і затишно. Вона має постійну роботу, самостійний дохід і постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем праці і проживання. За наведеного, вважає, що доньці краще буде з нею. За наведеного, просить зустрічний позов задовільнити.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник первісний позов підтримали, покликаючись на мотиви такого, а проти зустрічного позову заперечили та зазначили, що сторони проживають в різних під'їздах будинку №43 по вул.С.Петлюри у м.Львові. ОСОБА_1 разом з матір'ю проживають у трьохкімнатній квартирі №54 , а ОСОБА_2 разом з сином ОСОБА_5 та донькою ОСОБА_2, своїми батьками та сім'єю сестри проживають у чотирьохкімнатній квартирі №15, при цьому ОСОБА_2 з дітьми займає одну кімнату. Відтак, у квартирі батька умови проживання для дитини є кращими, оскільки вона матиме свою окрему кімнату. Окрім того, вихованням доньки займається лише ОСОБА_1 у встановлені розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 07.03.2018 року дні побачень, зокрема по непарних числах він забирає дитину зі школи, допомагає їй виконувати домашнє завдання та гуляє з нею. У свою чергу ОСОБА_2 працює через день з 10.00 год. до 20.00 год., дитину зі школи не забирає, домашнє завдання з нею не робить, фактично дитиною не займається. Вважають, що проживання доньки з батьком відповідатиме найкращим інтересам дитини. Просять первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.
ОСОБА_2 та її представник проти первісного позову заперечили, а зустрічний позов підтримали, покликаючись на мотиви такого, та зазначили, що подружжя ОСОБА_2 з сином ОСОБА_5 та донькою ОСОБА_2 до 30 січня 2018 року проживали у чотирьохкімнатній квартирі АДРЕСА_1 разом з батьками ОСОБА_2 та сім'єю її сестри, де займали одну з кімнат. Такі умови проживання задовольняли ОСОБА_1 і він не дбав про покращення житлових умов своєї сім'ї. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 став проживати разом з своєю матір'ю у трьохкімнатній квартирі №54 цього ж будинку. Мати ОСОБА_1 довгий час не визнавала онуки ОСОБА_2 і дитина вперше побачила свою бабусю у квітні 2018 року, при цьому дитина не знайшла спільної мови з бабусею. Між тим, ОСОБА_2 постійно піклується про доньку, дбає про її духовний і фізичний розвиток, цікавиться навчанням дитини. Донька сторін ніколи не виявляла бажання проживати з батьком та його матір'ю. Вважають, що проживання доньки з матір'ю відповідатиме найкращим інтересам дитини. Просять зустрічний позов задовольнити, а в задоволенні первісного позову відмовити.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради проти первісного позову заперечив, а зустрічний позов підтримав, зазначивши, що батько і мати належно виконують свої батьківські обов'язки відносно малолітньої доньки і дитина любить обох батьків, проте бажає проживати разом з мамою і братом, а тому орган опіки та піклування підтримує свій висновок про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю ОСОБА_2 за адресою: м.Львів, вул.С.Петлюри, 43/15.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що в задоволенні первісного позову слід відмовити, а зустрічний позов задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім"ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Статтею 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Згідно вимог ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
За ч.2 ст. 161 СК України орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства").
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, у справі "М. С. проти України" та у рішенні ЄСПЛ від 16 липня 2015 року № 10383/09, § 100 "Мамчур проти України", ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).
Як встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 9 жовтня 1999 року до 2 липня 2018 року і від спільного подружнього життя мають повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Сторони з дітьми до 30 січня 2018 року проживали у чотирьохкімнатній квартирі АДРЕСА_1 разом з батьками ОСОБА_2 та сім'єю її сестри, де займали одну з кімнат.
З 30 січня 2018 року ОСОБА_1 став проживати разом зі своєю матір'ю у трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_2, а ОСОБА_2 з дітьми залишися проживали у ІНФОРМАЦІЯ_3.
Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 26.06.2018 року, складеного спеціалістами відділу у справах дітей Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, квартира АДРЕСА_2 скаладається з трьох ізольованих кімнат, кухні, коридору, вигод та балкону. Квартира умебльована та облаштована необхідною побутовою технікою. В помешканні чисто, затишно. Санітарно-гігієнічні умови задовільні. Для виховання та розвитку дитини відведено окрему кімнату.
Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов проживання від 26.06.2018р., складеного спеціалістами відділу у справах дітей Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, квартира АДРЕСА_1 скаладається з чотирьох ізольованих кімнат, кухні, коридору, вигод та балкону. Квартира умебльована та облаштована необхідною побутовою технікою. В помешканні чисто, затишно. Санітарно-гігієнічні умови задовільні. Малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає у кімнаті разом з мамою та неповнолітнім братом ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5. Дитина має окреме спальне місце та місце для виконання домашнього завдання.
Розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 07.03.2018 року №112 встановлено днями побачень ОСОБА_1 із його малолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір'ю ОСОБА_2 за адресою: м.Львів, вул. С.Петлюри, 43/15: по непарних числах у робочі дні батько після закінчення уроків забирає дитину зі школи та до 20.00 год. відводить дитину за місцем її проживання; по непарних числах у вихідні дні з 12.00 год. до 20.00 год.
Також встановлено, що малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається у 3-му класі ЛЗШ І ступеня „Світанок”, завжди вчасно приходить до школи, до уроків готується постійно, завжди акуратно вдягнена та причесана, дотримується правил шкільного розпорядку та норм поведінки, бере активну участь у житті класу. Батьки приділяють велику увагу навчанню та вихованню дитини.
З пояснень сторін, представника органу опіки та піклування та матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являються фізичними особами-підприємцями. Кожен з батьків малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, забезпечує доньці належну турботу, підтримують на належному рівні її побут, контролюють її навчання, забезпечують дитині усесторонній гармонійний фізичний та духовний розвиток.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 171 СК України передбачено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.
Аналогічні положення закріплені у ст. 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.
З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
Як роз'яснено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з'ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст. 160 СК, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно висновку Органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, орган опіки та піклування вважає доцільним визначити місця проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю ОСОБА_2 за адресою: м.Львів, вул.С.Петлюри, 43/15. Цей висновок є обґрунтованим, не суперечить вимогам закону та правам дитини, враховує її інтереси.
У судовому засіданні 11 лютого 2019 року суд в присутності представника органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради - ОСОБА_6 та практичного психолога ЛЗШ І ступеня „Світанок” ОСОБА_7 заслухав думку малолітньої ОСОБА_3 щодо того, з ким з батьків вона хоче проживати. Дитина зазначила, що їй комфортно проживати з мамою, рідним братом, тіткою та та двоюрідними братом і сестрою з боку матері, вона задоволена умовами для проживання, навчання та розвитку, створеними їй ОСОБА_2 З батьком вона проживати не хоче, оскільки їй не комфортно в його квартирі, однак вона хоче з ним зустрічатися і проводити вільний час. Дитина чітко висловила у судовому засіданні намір і надалі проживати з мамою.
Між тим, ОСОБА_1 не наданого суду належних та допустимих доказів на підтвердження існування виняткових обставин, які б вказували на неможливість проживання доньки з матір'ю чи потребу розлучати таких.
Таким чином, судом встановлено, що кожен з батьків ставиться до своїх батьківських обов'язків відповідально з урахуванням їх можливостей. Кожен з них любить дитину та піклується про неї. Кожен з батьків має можливість забезпечити доньку гідними умовами побуту. Разом з тим, донька бажає проживати з мамою та рідним братом, а не з батьком та його матір'ю.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи бажання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживати з мамою, рідним братом, тіткою, двоюрідними братом і сестрою з боку матері, яких дитина в першу чергу відносить до кола своєї сім'ї та за місцем проживання яких створено всі умови для гармонійного розвитку дитини, беручи до уваги недоцільність порушення стабільності повсякденного життя дитини, до чого неминуче призведе переїзд ОСОБА_3 у випадку визначення її місця проживання з батьком, суд вважає, що місце проживання малолітньої ОСОБА_3 з матір'ю і рідним братом на сьогодні максимально відповідатиме найкращим інтересам дитини та приходить до висновку, що зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає до задоволення, а у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що у задоволенні первісного позову відмовлено, в той час як зустрічний позов задоволено.
На підставі ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 коп. судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 81, 258-259, 264-265 ЦПК України, суд-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визначення місця проживання дитини з матір'ю задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з її матір'ю ОСОБА_2 за адресою: м.Львів, вул.С.Петлюри, 43/15.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 704,80 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач за первісним позовом - відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКП НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7.
Відповідач за первісним позовом - позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКП НОМЕР_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9.
Третя особа: Орган опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, знаходиться за адресою: м.Львів, вул. І. Виговського, 34.
Повний текст рішення складено 14.03.2019 року.
Суддя: