Справа № 643/1681/19
Провадження № 2/643/2468/19
13.03.2019 року Московський районний суд м. Харкова в складі
головуючого - судді Довготько Т.М.,
за участю секретаря судового засідання - Полковник Г.В.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним,
В провадженні Московського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказана цивільна справа.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 11.02.2019року позов був прийнятий до розгляду та відкрито провадження.
В підготовчому судовому засіданні представник відповідача просила визнати позивача таким, що зловживає своїми процесуальними правами, а подану позовну заяву позивача як таку, що підлягає поверненню позивачу як необґрунтовану. В обґрунтування клопотання зазначає, що Київським районним судом м.Полтави було ухвалено рішення по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання заповітів недійсними, яким відмовлено у задоволенні позову. Відповідач ОСОБА_3 займав позицію позивача по справі №552/5808/17: підтверджував обставини на які посилався позивач, був згодний з всіма вимогами позивача, визнав позов, підтримував клопотання позивача, а потім з тих же підстав подав апеляційну скаргу на рішення суду. Вважає, що позивачем заявлено позов з тих саме підстав, та з тим самим предметом, та на цій підставі відповідач вказує на зловживання правами з боку позивача.
Представник позивача - ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання, посилаючись на те, що спір виник між різними сторонами.
Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.
Так, рішенням Київського районного суду м.Полтава від 07.12.2018року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання заповітів недійсними, яким відмовлено у задоволенні позову.
Позивач ОСОБА_3 звернуся до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно зі ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
ЄСПЛ застосовує положення, передбачене ч.3ст.35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.
Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі "Миролюбов та інші проти Латвії" (рішення від 15.09.2009), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до суду, порушує встановлений порядок роботи суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом.
Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.
Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Представник відповідача вказує на те, що позивачем заявлено позов з тих саме підстав, таз тим самим предметом
Відповідно до ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, а тому суд приходить до висновку, що по спір по цій цивільній справі виник між різними сторонами.
Таким чином, оскільки представником відповідача не доведено та не підтверджено належними і допустимими доказами, а судом не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про наявність у діях позивача зловживанням своїми процесуальними правами в даній цивільній справі, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 135, 148, 196-200, 259, 260 ЦПК України суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 про визнання позивача таким, що зловживає своїми процесуальними правами, та повренення позову відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Довготько