Справа №639/2088/18
Провадження №1-кп/639/117/19
13 березня 2019 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
перекладача - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017220500000890 від 04.05.2017 р. за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, а також обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120172200600001951 від 12.09.2017 р. за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження терміну дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого посилався на наявність ризиків того, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_8 може незаконно впливати на потерпілих, свідків, переховуватись від суду, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечували, просили змінити обвинуваченому міру запобіжного заходу на таку, що не пов'язана із ізоляцією від суспільства, у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на зменшення зі спливом часу ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що давали підстави для обрання найважчого запобіжного заходу.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також захисники ОСОБА_7 - ОСОБА_5 також підтримали клопотання сторони захисту, при цьому захисник просила обрати до ОСОБА_8 домашній арешт на певний період доби, посилаючись на наміри обвинуваченого працювати та годувати свою родину.
Адвокат ОСОБА_10 та потерпіла ОСОБА_11 в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.
Інші потерпілі у поданих до суду заявах просили розглядати справу за їх відсутності.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 продовжена ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.01.2019 року та діє до 15.03.2019 р.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів за ч. 3 ст. 185 КК України, за який кримінальним законом визначено покарання від 3 до 6 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України, за які кримінальним законом визначено покарання від 4 до 6 років позбавлення волі.
Згідно ч. ч.1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового слідства та суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, і може бути застосований лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_8 взятий під варту на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.03.2018 р., тримається під вартою більше року, раніше судимий, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , проте має фактично міцні соціальних зв'язків за місцем проживання, а саме фактичну дружину, дітей, які, проте, за національними традиціями родини не є офіційною сім'єю обвинуваченого, працездатний, тому суд вважає необхідним зазначити, що Європейський суд з прав людини, зокрема, при розгляді справи «Ноймайстер проти Австрії», встановив, що ризик утечі зменшується зі спливанням часу, проведеного під вартою.
Суд враховує, що при розгляді клопотання про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
При цьому береться до уваги, що «ризик втечі або уникнення правосуддя» зменшується з часом, адже включення строку запобіжного ув'язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися заявник, трохи пом'якшує цей страх і зменшує його наміри втекти . При обґрунтуванні цієї підстави необхідне дослідження характеристики особистості, утримуваної під вартою. При цьому на користь звільнення свідчать: відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя. (Справа ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії»).
Перешкоджання встановленню істини за кримінальною справою за практикою ЄСПЛ, може здійснюватися шляхом «тиску на свідків», «знищення або фальсифікації доказів», «змовляння зі спільниками або свідками», «затягування і заплутування розслідування». Суд неодноразово вказував на те, що на її обґрунтованість впливає час. В даному конкретному випадку на час розгляду питання щодо міри запобіжного заходу, можливість здійснення тиску на свідків і знищення доказів за кримінальною справою не може розглядатися як підстава утримання особи під вартою, коли свідки у встановленому законом порядку не допитані з вини сторони обвинувачення, а докази у провадженні є закріпленими, отже, «ризик змовляння» завдяки цьому зменшується.
Таким чином наявність підстави «існування ознак тяжкого злочину» у практиці ЄСПЛ збігається з підставою «суворості передбаченого покарання». Ця підстава не може бути застосованою самостійно без інших підстав позбавлення особи свободи (Справа «Ілійков проти Болгарії», в якій Суд закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів» і теж втрачає свою вагу із збігом розумного терміну).
Таким чином, на даний час суд приходить до висновку, що продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 не є виправданим, оскільки прокурором не в повній мірі доведено недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, на які він посилався в судовому засіданні, в той же час зазначені ним ризики зі спливом часу тримання обвинуваченого під вартою можна вважати такими, що суттєво зменшилися.
Аналізуючи вказане вище, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, вік обвинуваченого, наявність у обвинуваченого можливості постійно проживати за зазначеною адресою фактичного проживання, тривалість розгляду даного провадження, яка викликана неявкою в судове засідання одного з захисників, потерпілої, суд вважає, що на даний час необхідно змінити відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід на домашній арешт на певний період доби, яке забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.177, 181, 183, 331, 334, 369, 372, 376 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 - відмовити
Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 - задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 звільнивши його з-під варти в залі суду негайно.
Покласти на обвинуваченого такі обов'язки: не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 19-00 год. до 07-00 год. наступного дня без дозволу прокурора або суду, повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до органу, який здійснює виконання даної ухвали свій паспорт для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали - 2 місяці, тобто до 15 травня 2019 року.
Виконання ухвали доручити Харківському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, його захиснику та направити ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1