Постанова від 11.03.2019 по справі 638/389/19

Справа № 638/389/19

Провадження № 3/638/424/19

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Цвірюк Д.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, рнокпп НОМЕР_1, який працює у ТОВ «Лендстар Ейджент юкрейн», зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП,-

встановив:

28.12.2018 року об 14 годині 10 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем Mitsubishi Lancer, державний номерний знак 34755ХВ в м. Харкові, пр-т. Науки, 40, рухаючись заднім ходом, здійснив зіткнення з автомобілем Kia Cerato, державний номерний знак НОМЕР_2. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим заподіяна матеріальна шкода.

Крім того, згідно із даними протоколу серії ОБ № 205489 від 28.12.2018 року об 14 годині 10 хвилин ОСОБА_1, керуючи автомобілем Kia Cerato, державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Харкові, пр-т Науки, 40, рухаючись заднім ходом не впевнився у безпечності маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Mitsubishi Lancer, державний номерний знак 34755ХВ. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим заподіяна матеріальна шкода.

В судовому засіданні 25.02.2019 року ОСОБА_2 вину у вчиненні правопорушення визнав.

В судовому засіданні 11.03.2019 року ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснивши, що не порушував Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_3, допитана в судовому засіданні в якості свідка, повідомила, що є дружиною ОСОБА_1, під час пригоди перебувала на передньому пасажирському сидінні автомобіля КІА, який рухався заднім ходом, після чого ОСОБА_1 зупинив автомобіль, щоб виїхати на пр.Науки, та в той момент у зупинений транспортний засіб в'їхав автомобіль Митсубиси.

ОСОБА_4, допитана в судовому засіданні в якості свідка, повідомила, що вона є матір'ю ОСОБА_1, під час події знаходилась на перехресті пр.Науки та пров.Мінського на відстані близько 4 м від місця ДТП. Пояснила, що бачила, що її син їхав заднім ходом, зупинився та в цей момент відбулось зіткнення транспортних засобів, оскільки інший автомобіль скоїв ДТП.

Суддя, розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, дійшов наступного.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.10.9 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.10.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року з наступними змінами, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачену адміністративну відповідальність.

Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Крім того, згідно п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 251 КУпАП встановлює перелік доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.

Зокрема, такими доказами, згідно вищевказаної статті, можуть бути пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

У ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім визнання ОСОБА_2 своєї вини, обставини вчинення правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №205392 від 28.12.2018 року, схемою місця ДТП, показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, наданими у судовому засіданні.

Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши пояснення учасників ДТП, допитавши свідків, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів в підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а тому суддя вважає, що в діях ОСОБА_1О відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. При встановленні відсутності складу правопорушення суд виходить з пояснень ОСОБА_1, показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які є логічними, узгодженими між собою та не викликають у суду жодного сумніву в їх достовірності та допустимості.

Враховуючи викладене, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за вчинення ними адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати, адміністративне стягнення, в межах санкції ст.124 КУпАП, у виді мінімального штрафу.

Також приходжу до висновку, що в даному випадку таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування, у зв'язку з чим, не вбачаю підстав для накладення інших, більш суворих, видів стягнень.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI з наступними змінами та доповненнями, з ОСОБА_2 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі, встановленому зазначеним Законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 10, 40-1, 124, 221, 247, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-

постановив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 340 (триста сорок) гривень.

Відповідно до положень ст.ст.307-308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

На підставі ст.40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Суддя: Д.В. Цвірюк

Попередній документ
80420569
Наступний документ
80420571
Інформація про рішення:
№ рішення: 80420570
№ справи: 638/389/19
Дата рішення: 11.03.2019
Дата публікації: 15.03.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна