Справа № 638/10927/18
Провадження № 1-кп/638/955/19
13 березня 2019 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника: ОСОБА_4 ,
потерпілої: ОСОБА_5 ,
представника потерпілої адвоката: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12018220480001891 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, -
встановив:
До суду з Харківської місцевої прокуратури №1 надійшли матеріали кримінального провадження №12018220480001891 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України з затвердженим 27 липня 2018 року обвинувальним актом по справі.
Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою, яке було підтримано потерпілою та її адвокатом.
При вирішенні питання щодо продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою, захисник та обвинувачений просили змінити запобіжний захід на менш суворий, а саме на домашній арешт у нічний час доби.
Ухвалою суду від 27 вересня 2018 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 25 листопада 2018 року.
Ухвалою суду від 19 листопада 2018 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 17 січня 2019 року.
Ухвалою суду від 15 січня 2019 року строк тримання під вартою ОСОБА_7 продовжено до 15 березня 2019 року.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому, продовжують існувати.
Під час розгляду питання щодо продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою вивчалась можливість застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи їх реальне існування, а також оцінюючи сукупність обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, підозрюється у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення у період умовного засудження за попереднім вироком, офіційного працевлаштування немає, не має стійких соціальних зв'язків, зареєстрований на тимчасово непідконтрольній Україні території, не має постійного місця проживання у м. Харкові, є підстави вважати, що знаходячись на свободі він можє продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду, здійснювати вплив на свідка, допит якого планується судом, а тому, суд вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим та продовжує останньому строк тримання під вартою.
На підставі викладеного та керуючись ст.314-316,331, 369 КПК України, суд, -
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в рамках кримінального провадження №12018220480001891 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України строк тримання під ватрою на 60 діб - до 11 травня 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1