справа №619/977/19
провадження №3/619/303/19
Постанова
іменем України
12 березня 2019 року суддя Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М., розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
встановив:
ДОП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №028701 у відношенні ОСОБА_1, згідно якому останній 24.02.2019 приблизно 08год 00хв за місцем мешкання вчинив психологічне та фізичне насильство в сім'ї відносно свого батька ОСОБА_3, яке виразилось в сварці та образах, відповідальність за що передбачено ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Вказані дії орган, який розглядає справу повинен вчинити для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
За змістом ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення передбачено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06 листопада 2015 року (далі Інструкція № 1376).
Пунктом 9 Інструкції № 1376 передбачено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «чи притягався(лася) до адміністративної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності впродовж року (за наявності); у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол); у графі «до протоколу додається» - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).
Згідно п.15 Інструкції до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Дослідивши зміст протоколу, а також додані до нього матеріали вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами до нього підлягає поверненню Дергачівському ВП ГУНП в Харківській області для належного дооформлення, як складеного в порушення вимог ст.256 КУпАП, виходячи з наступного.
Норма ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Крім того, згідно ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі Закон), домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Тобто, вказані норми свідчать про те, що при вчиненні вказаних дій завжди існує потерпілий, але, зміст протоколу відомостей щодо потерпілого взагалі не містить, крім того, з письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що сином ОСОБА_1 йому були спричинені тілесні ушкодження і відсутні дані щодо причинення йому психологічного насильства та в чому це виразилося та фізичного насильства, при цьому, чинним законодавством передбачена адміністративна відповідальність лише за вчинення такого фізичного насильства, яке не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень або смерті потерпілого. Інші види фізичного насильства, внаслідок вчинення яких потерпілому завдано фізичного болю, фізичного чи морального страждання, спричинено тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, заподіяно смерть, мають отримати відповідну кримінально-правову кваліфікацію.
Також, зі змісту протоколу взагалі не можливо з'ясувати чи притягувався ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності, оскільки у відповідній в графі протоколу зазначено: «довідка додається», при цьому, не зазначено конкретних даних щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, а згідно даних довідки АІС «Армор» у ній містяться відомості про складення протоколу, а не накладення адміністративних стягнень.
Крім того, зміст протоколу свідчить про те, про особа, яка притягується до відповідальності та потерпілий є близькими родичами, а саме батьком і сином, але доказів, які б підтверджували вказану обставину матеріали додані до протоколу не містять.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Крім того, матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, на що суд зазначає наступне.
Як передбачено ч.2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені, в т.ч. ст.173-2 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Ці положення Закону є гарантією забезпечення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на захист, до того ж її присутність у судовому засіданні дозволяє суду перевірити достовірність фактичних даних, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та всебічно з'ясувати усі обставини справи.
Такий особливий порядок покладає на відповідні органи, які складають протокол про адміністративне правопорушення, обов'язок забезпечити правопорушнику доступ до правосуддя та можливість реалізувати своє право на захист, а тому останній має бути не тільки доставлений до суду, а й повинна бути забезпечена його присутність у судовому засіданні під час розгляду справи щодо нього.
Таким чином, при направленні до суду справи про адміністративне правопорушення орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення, зобов'язаний забезпечити явку правопорушника до суду.
Як роз'яснено в п.12 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 за №11, норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
Конституційний Суд України у рішення №2-рп/2015 від 31.03.2015 роз'яснив, що положення ч.2 ст.294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене ч.1 ст.284 цього кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 241 цього кодексу, про закриття справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 278 КУпАП, суддя -
постановив:
Повернути Дергачівському ВП ГУНП в Харківській області, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Нечипоренко