Справа № 572/2655/18
12 березня 2019 року
Сарненський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018180200000770 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше судимого, офіційно не працюючого, має на утриманні 4 неповнолітніх дітей,обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 , будучи раніше судимим вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 23.03.2017р. за ч.3 ст. 185 КК України до 3 р.. позбавлення волі (звільнено від відбування покарання 09 жовтня 2018р. за закінченням іспитового строку), 20.07.2018 р. о 19 год. 00 хв. перебуваючи у будинку ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав належний ОСОБА_6 мобільний телефон «VIAANV1820» вартістю 180 грн. з сім картою МО «Vodafone» вартістю 20 грн., чим спричинив останній матеріальних збитків на вказану суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 які виразились в таємному викрадені чужого майна повторно за ч.2 ст.185 КК України.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи, надав послідовні показання, які узгоджуються з обвинувальним актом, а також те, що заперечень від учасників судового розгляду, щодо недоцільності дослідження інших обставин справи, їх скоєння не надходило, і вони ніким не оспорюються, при цьому, суд з'ясував чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, а також, роз'яснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що дослідження доказів є недоцільним у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, а тому, враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
При призначенні покарання суд керується наступним.
Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України, суд призначаючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Тому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Обвинувачений є особою середнього віку, за місцем проживання та реєстрації характеризується посередньо, має на утриманні 4 неповнолітніх дітей, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, що обтяжують покарання не встановлено. Не перебуває на обліках у лікаря нарколога КЗ Сарненської ЦРЛ чи лікаря психіатра. Виходячи з такого, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України.
Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, з врахуванням всіх обставин вчиненого злочину в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що також при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд прийшов до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе в умовах без ізоляції від суспільства.
На стадії досудового розслідування запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, відповідних клопотань в судовому засіданні не заявлено,
Цивільний позов у провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати у провадженні відсутні.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком на 1 рік з випробуванням та покласти відповідно до ст. 76 КК України обов'язки:
1) повідомляти уповноважені органи пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
2) періодично з'являтися для реєстрації до Сарненського РВ з питань пробації.
Речові докази: мобільний телефон «VIAANV1820» » вартістю 180 грн. з сім картою МО «Vodafone» вартістю 20 грн., повернути потерпілій ОСОБА_6 .
На вирок може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд Рівнен¬ської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя