Справа №538/148/19
Провадження по справі №2/538/168/19
13 березня 2019 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі : головуючого судді Бондарь В.А., за участю секретаря судового засідання Криворучко В.І., розглянувши упідготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Полтавської області, про визнання права власності на частину житлового будинку, -
Позивач звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області із вищевказаним позовом, позовні вимоги мотивує тим, що на підставі ухвали Лохвицького районного суду від 22.09.2005 року йому належить 1/4 частина житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: м. Лохвиця вул. О.Коваленка, 26 (попередня назва- вулиця Р.Люксембург). Вказаною ухвалою суду було визнано мирову угоду та визнано за ОСОБА_1 право власності на частину спадкового майна після померлого 03.04.2000 року батька ОСОБА_3, в склад якого входила 1/4 частина вищевказаного будинку.
Інша частина будинку, тобто його 3/4 частини належить в рівних долях ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на підставі посвідчення виданого ОСОБА_2 комунвідділом 27.08.1923 року за реєстровим № 3225.
У вказаному будинку ОСОБА_1 постійно проживає із часу свого народження і по даний час, ніхто із співвласників даного будинку протягом всього життя позивача за даною адресою не з"являлися і місце їх проживання , перебування чи смерті невідоме.
ОСОБА_1 здійснює догляд за присадибною ділянкою, за власний рахунок проводив поточний та частковий капітальний ремонт будинку та господарських побудов.
Враховуючи викладене, позивач просить суд винести рішення, яким визнати за ним право власності за набувальною давністю на 3/4 частини житлового будинку індивідуального житлового фонду з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: м. Лохвиця вул. О.Коваленка, 26 Полтавської області.
У судове засідання позивач не з"явився, подав заяву про підтримання позовних вимог, справу просить розглядати без його участі.
Відповідач ОСОБА_2 міська рада в судове засідання не з"явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Судом встановлено, щона підставі ухвали Лохвицького районного суду від 22.09.2005 року ОСОБА_1 належить 1/4 частина житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: м. Лохвиця вул. О.Коваленка, 26 (попередня назва- вулиця Р.Люксембург). Вказаною ухвалою суду було визнано мирову угоду та визнано за ОСОБА_1 право власності на частину спадкового майна після померлого 03.04.2000 року батька ОСОБА_3, в склад якого входила 1/4 частина вищевказаного будинку, дане підтверджується копією ухвали суду від 22.09.2005 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 74873615.
Інша частина будинку, тобто його 3/4 частини належить в рівних долях ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на підставі посвідчення виданого ОСОБА_2 комунвідділом 27.08.1923 року за реєстровим № 3225, дане підтверджується довідкою № 1-Т від 16.01.2018 року КП "Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації".
У вказаному будинку ОСОБА_1 постійно проживає із часу свого народження і на даний час, дане підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 12.04.2018 року, складеного комісією ОСОБА_2 міської ради.
Як пояснює в позові ОСОБА_1, ніхто із співвласників даного будинку протягом всього життя позивача за даною адресою не з"являлися і місце їх проживання , перебування чи смерті невідоме. Позивач здійснює догляд за присадибною ділянкою, за власний рахунок проводив поточний та частковий капітальний ремонт будинку та господарських побудов.
Згідно ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно володіла чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п"яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. У розумінні цієї статті володілець має бути визнаний таким, що добросовісно заволодів нерухомим майном, якщо не буде доведено, що він, набуваючи майно у володіння, знав або повинен був знати про незаконність такого набуття, зокрема про те, що особа, у якої він придбав майно, не мала права його відчужувати: тобто якщо не спростовується факт його добросовісності як обов'язкової умови володіння з метою набуття права власності.
Частиною 4 ст. 344 ЦК України визначено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014 року можливість пред"явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК України, а також ч. 4 ст. 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв"язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник . У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Той факт, що ОСОБА_1 проживає в будинку за вищевказаною адресою з 1951 року по даний час, підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 12.04.2018 року, а також довідкою ОСОБА_2 міської ради № 2451 від 12.04.2018 року.
З огляду на вказані обставини, а саме факт добросовісного і відкритого користування ОСОБА_1 нерухомим майном за адресою: м. Лохвиця вул. О.Коваленка, 26, Полтавської області, а також на те, що визнання права власності не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси осіб, є всі підстави для визнання права приватної власності за набувальною давністю за ОСОБА_1 на 3/4 частини вказаного житлового будинку, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 328, 344, 397 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 206, 258, 263, 265, 354 ЦПК України, Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014 року, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Полтавської області, про визнання права власності на частину житлового будинку - задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1. ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності за набувальною давністю на 3/4 частини житлового будинку індивідуального житлового фонду (літ.А-1,) загальною площею 71,5 м?, житловою площею 40,2 м? , з допоміжними господарськими будівлями та спорудами : гараж з прибудовою (літ.Б), вбиральня (літ.В), огорожа (№1), що розташований за адресою: м. Лохвиця, вул. О.Коваленка, 26, Полтавської області.
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області В.А. Бондарь