Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/2646/18
Провадження № 2/553/299/2019
Іменем України
11.03.2019м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді: Тимчука Р.І,
при секретарі: Лунич Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Останній Бастіон» про зміну формулювання причини звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення заборгованості по заробітній платі, -
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Останній Бастіон» про зміну формулювання причини звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення заборгованості по заробітній платі, посилаючись на те, що за час роботи в товаристві йому жодного разу не було виплачено заробітну плату, окрім того він написав заяву на звільнення на підставі ст.38 КЗпП України, однак його було звільнено на підставі п.4 ст.40 КЗпП України, у зв'язку з чим він був змушений звернутися до суду.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач до суду не з'явився, не повідомивши суду про причини неявки, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про день та час судового засідання, зокрема, і через оголошення на сайті «Судова влада».
Судом встановлено, що з 08.05.2018 року ОСОБА_1 працював в ТОВ «Останній Бастіон» на посаді юриста. За час роботи, роботодавець жодного разу не виплатив йому заробітну плату. Позивач неодноразово звертався до директора ТОВ «Останній бастіон» ОСОБА_2 з вимогами розрахуватись з ним та виплатити заборгованість по заробітній платі, але виплати здійснені не були.
10.10.2018року в черговий раз ОСОБА_1 прийшов на своє робоче місце в офіс, який знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 16, але виявив, що замки у кабінеті змінені, керівник товариства зачинився у своєму кабінеті, на телефонні дзвінки не відповідає. Даний факт позивач зафіксував у вигляді відеозапису на камеру свого мобільного телефону. Того ж дня, 10.10.2018 року, ОСОБА_1 написав заяву про звільнення із займаної посади на підставі ст. 38 КУПП, у зв'язку з тим, що відповідач не виконував законодавство про працю, та залишив вказану заяву в офісі керівника ТОВ «Останній бастіон».
У період до 16.10.2018 року, ОСОБА_1 приходив на своє робоче місце, але не мав доступу до кабінету, тому був змушений продублювати заяву про звільнення та направити її поштою з рекомендованим повідомленням про вручення.
24.10.2018року відповідачем ТОВ «Останній Бастіон» була отримана заява позивача про звільнення, про що свідчить відмітка у поштовому відправленні (а.с.8).
04.11.2018 року на адресу позивача надійшов лист із копією наказу № 10-К від 29.10.2018 року, про звільнення ОСОБА_1 з посади юриста на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з відсутністю на робочому місці протягом 11 робочих днів у період часу з 11.10.2018 року по 26.10.2018 року. Також на адресу позивача надійшла трудова книжка із відповідним записом про звільнення.
Так, починаючи з 08.05.2018 року ОСОБА_1 виконував свої службові обов'язки на посаді юриста, проте жодного разу не отримав заробітну плату незважаючи на його неодноразові звернення. З початку жовтня 2018 року між позивачем та директором ТОВ «Останній бастіон» загострився конфлікт із приводу заборгованості по зарплатні. Окрім цього, 10.10.2018 року позивачем на відеозапис зафіксовано факт недопущення його на робоче місце.
Також, згідно відмітки у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, директор ТОВ «Останній бастіон» отримав заяву позивача про звільнення з підстав невиплати заробітної плати, 24.10.2018 року. Проте, як зазначено у наказі про звільнення № 10К, 26.10.2018 року був складений Акт про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці. При звільненні у позивача не намагались відібрати пояснення, не з'ясовано причини відсутності на роботі, не проведено службове розслідування, чим порушені вимоги ст.149 КЗпП України, шляхом не повідомлення ОСОБА_1 про надання пояснень поважності причин відсутності на роботі в телефонному режимі та складання акту про таке повідомлення.
Відповідно до пункту четвертого статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Згідност.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону України «Про оплату праці»).
Відповідно до ч. З ст. 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Відповідно довідки про заробітну плату, виданої ТОВ «Останній бастіон» № 4 від 29.10.2018 року, в період часу з травня по жовтень 2018 року, позивачу було нарахована заробітна плата на загальну суму 20743,72 гривні. Після отримання ОСОБА_1 Наказу про звільнення, відповідач здійснив з ним лише частковий розрахунок по заборгованості, а саме на суму 5191,06 гривень. Таким чином, сума заборгованості по заробітній платі складає 15552,66 гривень.
Згідно ч.3 ст. 235 КЗпП України у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним, або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі орган який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, то орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці позивача стало
перешкодою для його працевлаштування на іншу роботу. Тож згідно з ч. 3 ст. 235 КЗпП він має право на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За період роботи на посаді юриста у відповідача ОСОБА_1 виплачувалася заробітна плату у розмірі встановленої спеціальним законом мінімальної заробітної плати, що на момент звільнення з роботи складало 3800,00 гривень на місяць.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, та такий, що підлягає до задоволення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 3, 4, 5, 11, 12, 19, 81, 89, 263-268 Цивільного процесуального кодексу України та статтями 36, 38, 232, 235 КЗпП України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Останній Бастіон» про зміну формулювання причини звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити повністю.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Останній Бастіон» змінити дату звільнення ОСОБА_1 з роботи з Товариства з обмеженою відповідальністю "Останній бастіон" з 29 жовтня 2018 року на день набрання законної сили рішенням суду.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Останній бастіон" змінити формулювання причини звільнення позивача з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України на ч. 3 ст. 38 КЗпП України.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Останній Бастіон» обчислити та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 28 жовтня 2018 року по день фактичного розрахунку.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Останній Бастіон» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сум 15 552 грн. 66 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Останній Бастіон» на користь держави судові витрати, а саме: 704 грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_3