Іменем України
12 березня 2019 року
м. Київ
справа №750/4108/17
адміністративне провадження №К/9901/32163/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 червня 2017 року (головуючий суддя Логвіна Т.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року (головуючий суддя Чаку Є.В., судді: Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі №750/4108/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (надалі також - відповідач, Головне УПФ) щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, виходячи з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, отриманих протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, зобов'язати Головне УПФ здійснити перерахунок його пенсії з 4 квітня 2017 року з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, отриманих протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю не включення Головним УПФ при нарахуванні пенсії позивачу додаткових видів грошового забезпечення, таких як матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення, а також одноразову грошову допомогу при звільненні, хоча позивач отримував їх за останні 24 місяця перед звільненням та з них утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії та зобов'язано Головне УПФ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 4 квітня 2017 року з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні, отриманих протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що позивачу з 27 листопада 2010 року відповідачем відповідно до ст. 12 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (надалі - Закон № 2262-XII) була призначена пенсія за вислугою років, розмір якої складає 74% грошового забезпечення.
4 квітня 2017 року позивач звернувся з відповідною заявою до Головного УПФ, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії з часу подання заяви, відповідно до довідки галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 2 березня 2017 року, з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, та одноразової грошової допомоги при звільненні, отриманих протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.
Листом від 13 квітня 2017 року №585/03/Ч-12 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії з тих підстав, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових потреб, одноразова допомога при звільнення не є складовими грошового забезпечення, а тому не враховуються при призначенні пенсії військовослужбовцям.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Такі висновки обґрунтовані зокрема, посиланням на постанову Верховного Суду України від 10 березня 2015 року (справа №21-70а15) щодо застосування у подібних цій справі правовідносинах положень статті 9 та частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне УПФ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, невідповідність судових рішень нормам ст.159 КАС України, просить постанову суду першої інстанці та ухвалу апеляційного суду скасувати і ухвалити нове рішення рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у постанові Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, наведено вичерпний перелік додаткових видів оплати праці, серед яких відсутні ті складові, які позивач просить врахувати для обчислення пенсії. Натомість, суди самостійно визначили, з яких саме видів грошового забезпечення обчислюється пенсія та порядок їх обчислення, що є порушенням норм законодавства. Тому на думку відповідача, судові рішення підлягають скасуванню, а підстави для задоволення позову відсутні.
Позивач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, як законні та обґрунтовані.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.
Ураховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги для оздоровлення, виплата яких здійснювалася не щомісячно, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17 (провадження № 11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).
Щодо одноразової грошової допомоги при звільненні, колегія суддів вказує про відсутність підстав для її включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсії, оскільки вказана виплата також є одноразовою допомогою та більш того має інше правове призначення.
Правову позицію щодо відсутності підстав для включення одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, висловлено в рішенні Верховного Суду України від 12 вересня 2017 року, прийнятому у справі № 21-1115а16 та в подальшому підтримано Верховним Судом у низці постанов, зокрема, від 3 травня 2018 року у справі №728/1876/17, від 22 листопада 2018 року у справі №344/10953/17.
Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись статтями 345, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 27 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року у справі №750/4108/17 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик ,
Судді Верховного Суду