Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3328/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Управління поліції охорони в Харківській області, м. Харків
до Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова", м. Харків
про стягнення 230882,96 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - не з'явився
Управління поліції охорони в Харківській області (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" заборгованості по договору про фізичну охорону об'єкта № 2980-ХКБМ/13-51660 від 01.04.2016 у розмірі 309821,59 грн., пені у розмірі 30618,11 грн., 3% річних у розмірі 2620,19 грн. та інфляційних у розмірі 9100,44 грн., що загалом становить 352160,33 грн. Також, позивач просив суд судові витрати по сплаті судового збору та поштові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.12.2018 (суддя Светлічний Ю.В.) було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.
ОСОБА_2о. керівника апарату господарського суду Харківської області від 08.01.2019 було призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Светлічного Ю.В. яка триває більше чотирнадцяти днів, що перешкоджає розгляду справи у строки, встановлені Господарським процесуальним Кодексом України (ч.9 ст. 32 ГПК України).
На підставі автоматизованого розподілу для розгляду справи було визначено суд у складі судді Буракової А.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2019 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.01.2019 (суддя Буракова А.М.) було прийнято справу № 922/3328/18 до розгляду, розпочато розгляд справи № 922/3328/18 спочатку, призначено підготовче засідання на 28.01.19 о 11:30.
Позивач 18.01.2019 надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№ 1474), яка судом була прийнята до розгляду. Таким чином, згідно позову позивач просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість по договору про фізичну охорону об'єкта № 2980-ХКБМ/13-51660 від 01.04.2016 в сумі 179369,11 грн.; пеню в сумі 37910,47 грн.; 3229,00 грн. 3% річних та 10374,38 грн. збитків від інфляції.
28.01.2019, без виходу до нарадчої кімнати, судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 12.02.2019 о 11:30.
12.02.2019 судом була постановлена ухвала про відкладення розгляду справи по суті на 05.03.2019 о 10:15.
Присутній представник позивача у судовому засіданні 05.03.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Представник відповідача 04.03.2019 за вх.№ 5541 надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю його явки в призначене судове засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи вищевикладене, та те, що явка представника відповідача у судовому засіданні не була визнана обов'язковою та його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.
При цьому, судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між Управлінням поліції охорони в Харківській області (Охорона) та Державним підприємством "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" (Замовник) було укладено договір про фізичну охорону об'єкта № 2980-ХКБМ/13-51660 від 01.04.2016 (надалі - договір) про фізичну охорону об'єкта за адресою: Харківська область, Чугуївський район, Малинівська селищна рада, комплекс будівель та споруд № 2 (зона № 11).
01 січня 2018 року та 01 квітня 2018 року між сторонами були укладені додаткові угоди до договору № 2980-ХКБМ/13-51660 від 01.04.2016.
Відповідно до пункту 3.3 договору, відповідач був зобов'язаний проводити оплату послуг позивача по договору кожного місяця на умовах попередньої оплати, до 01 числа кожного поточного календарного місяця за попередній місяць.
Пунктом 8.1. договору було передбачено, що у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг за договором, замовник сплачує охоронні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період за який нараховується пеня) від суми простроченої плати за кожний день прострочення платежів.
Згідно п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє з 01.04.2016 до 31.12.2016 включно. Якщо за два місяця до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії договору дія договору вважається продовженою сторонами на тих самих умовах на кожний наступний календарний рік.
Разом з цим, свої грошові зобов'язання по договору перед позивачем відповідач виконував лише частково, в наслідок чого його основна заборгованість по договору станом на 05.12.2018 склала 309821,59 грн.
Листом від 27.11.2018 № 3927/43/40/01-2018 позивач повідомив відповідача про необхідність виконання ним своїх зобов'язань з оплати наданих послуг по договору у повному обсязі до 05.12.2018 та про розірвання ним договору з 14.12.2018 у випадку ненадходження оплати по договору за надані послуги в сумі 309821,59 грн.
Листами відповідача від 04.12.2018 № 7272/4 та від 10.12.2018 № 7409/9 позивача було повідомлено про визнання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем по договору та його намір укласти з позивачем нові договори на 2019 рік.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем 14.12.2018 було сплачено основну заборгованість по договору за червень, липень та вересень 2018 року на загальну суму 185487,12 грн.
Згідно позову позивач зазначає, що враховуючи сплату відповідачем заборгованості по договору за червень, липень та вересень 2018 року, ним було прийнято рішення не припиняти охорону об'єкта відповідача по договору і листом від 17.12.2018 № 3556/43/40/01-2018 відповідачу було запропоновано здійснити оплату послуг за період з серпня по грудень 2018 року в загальній сумі 187522,39 грн. у строк не пізніше 27.12.2018 та попереджено про розірвання позивачем договору з 08:00 години 28.12.2018 у випадку не проведення відповідачем такої оплати. Станом на 27.12.2018 відповідач не провів оплату послуг по договору у вказаному вище розмірі, у зв'язку з чим охорону його об'єкта було припинено позивачем з 28.12.2018 (пост охорони знято з цього об'єкту). Під час зняття поста охорони з об'єкта представники виконавця відмовилися підписувати складений позивачем акт про зняття охорони, у зв'язку з чим цей акт було направлено відповідачу для підписання супроводжувальним листом позивача від 28.12.2018 №772/40/43/20/01-2018. Листом позивача від 04.01.2019 № 34/43/40/03-2019 на адресу відповідача поштою було направлено рахунок за грудень 2018 року на оплату послуг в сумі 55034,64 грн. та складені позивачем акти виконаних робіт за грудень 2018 року та запропоновано провести оплату цих послуг у позасудовому порядку до 08.01.2019. Станом на 15.01.2019 всі ці надіслані позивачем документи залишилися непідписаними відповідачем та неповернутими ним на адресу позивача, а заборгованість по договору за грудень 2018 року в сумі 55034,64 грн. залишилася несплаченою.
Також, позивач зазначає, що оплата послуг по договору за липень 2018 року була проведена відповідачем двічі - 29.08.2018 та 14.12.2018, у зв'язку з чим проведена відповідачем 14.12.2018 оплата послуг в сумі 63187,92 грн. врахована позивачем як оплата послуг за серпень 2018 року.
Таким чином, станом на 15.01.2019 основна заборгованість відповідача перед позивачем по договору становить 179369,11 грн. (заборгованість за жовтень, листопад та грудень 2018 року).
При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи не міститься доказів сплати відповідачем позивачу заборгованість по договору в сумі 179369,11 грн.
У відповідності до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що сума основної заборгованості по договору про фізичну охорону об'єкта № 2980-ХКБМ/13-51660 від 01.04.2016 у розмірі 179369,11 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції у розмірі 10374,38 грн. та 3% річних у розмірі 3229,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
На підставі викладеного, враховуючи умови договору щодо нарахування пені (п.8.1. договору), суд прийшов до висновку, що пеня в сумі 37910,47 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3463,24 грн. покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 165, 178, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, ідентифікаційний код 14310299) на користь Управління поліції охорони в Харківській області (61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 20, ідентифікаційний код 40108955) основну заборгованість по договору про фізичну охорону об'єкта № 2980-ХКБМ/13-51660 від 01.04.2016 в сумі 179369,11 грн.; пеню в сумі 37910,47 грн.; 3229,00 грн. 3% річних; 10374,38 грн. збитків від інфляції та 3463,24 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач: Управління поліції охорони в Харківській області (61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 20, ідентифікаційний код 40108955).
Відповідач: Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, ідентифікаційний код 14310299).
Повне рішення складено 13.03.2019 р.
Суддя ОСОБА_3
справа № 922/3328/18