Справа № 286/4203/18
05 березня 2019 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Кулініча Я. В.
з секретарем Грищенко Н. А.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Овручі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди , -
12 листопада 2018 року ОСОБА_1, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся із позовом до відповідача ОСОБА_2, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просить стягнути з відповідача на його користь 4000 грн. матеріальної шкоди та понесені судові витрати.
Мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач своїм гужовим засобом вчинив зіткнення з його автомобілем, що стояв на узбіччі. Про дану подію в поліцію не повідомляли, так як вирішили домовитися на місці, відповідач визнав свою вину та оплатив матеріали на суму 2014 грн., крім того останній мав оплатити вартість робіт, однак після того як позивач представив йому вартість робіт відповідач відмовився сплачувати кошти.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, зазначив, що не є власником вказаного автомобіля, має технічний паспорт на підставі якого користується даним транспортним засобом та хоче повернути кошти витрачені на ремонт автомобіля пошкодженого відповідачем.
Відповідач надав відзив в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки відшкодував позивачу кошти в сумі 2000,00 грн.. на підставі оцінки нанесених збитків, яка проводилася в присутності позивача в м. Овруч. В судовому засіданні відповідач зазначив, що йому невідомо які були пошкодження від возу.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що невідомо які саме пошкодження виникли в результаті зіткнення.
Вислухавши пояснення позивача, відповідача та його представника, показання свідків, дослідивши подані письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що 28 травня 2018 року в с. Покалів по вул. Церковній сталося зіткнення гужового транспортного засобу відповідача з автомобілем позивача, у зв'язку з чим автомобіль зазнав ушкоджень. Даний факт сторонами не оспорюється.
Отже, між сторонами виник спір про відшкодування шкоди, завданої в результаті пошкодження майна, який регулюється положеннями ст.1166 ЦК України.
Відповідно до акту від 07 серпня 2018 року №7-8/1 ФОП ОСОБА_4, було проведено кузовні роботи автомобіля на суму 4000,00 грн. (а.с.3).
З відповіді на запит від 28 січня 2019 року, наданої ФОП ОСОБА_4, видно, що згідно акту виконаних робіт від 07 серпня 2018 року, були виконані кузовні роботи на суму 4000,00 грн., які саме неможливо надати точну інформацію, у зв'язку з її відсутністю, так як ФОП ОСОБА_4 не веде деталізацію робіт.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила, що вона бувша невістка відповідача. Візуально бачила знизу невелику подряпину біля заднього колеса, було пошкоджено дверцята, інших пошкоджень автомобіля позивача не бачила.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначав, що він є приватним підприємцем, займається торгівлею лакофарбових матеріалів. Позивачу були потрібні матеріали для проведення ремонту автомобіля в якому було пошкоджено поріг та дві дверці.
Позивач звертався з заявою до правоохоронних органів, як видно з копії відповіді Головного управління Національної поліції в Житомирській області Коростенського ВП Овруцького ВП, Овруцьким ВП Коростеньського ВП ГУНП в Житомирській області було розглянуто звернення ОСОБА_1, проведено перевірку в результаті якої позивачу було рекомендовано для вирішення питання щодо відшкодування коштів за ремонт автомобіля звернутися до суду в порядку цивільного судочинства (а.с.5-12).
Стаття 22 ЦК України, передбачає право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст.12 ч.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до змісту вимог ст.ст.12,13,76-81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, докази повинні подаватись належні, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).
Посилання позивача на те, що він поніс витрати в результаті пошкодження належного йому транспортного засобу, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки останнім не було надано суду належних та допустимих доказів того, який саме обсяг шкоди був йому спричинений саме відповідачем. Обсяг пошкоджень автомобіля сторони не узгоджували.
В основі обґрунтувань позовних вимог є пояснення позивача не підкріплене фактичними доказами.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено обсяг пошкоджень та розмір витрат понесених у зв'язку з виконанням робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля, а тому його вимога не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, вимога позивача, щодо відшкодування судових витрат задоволенню не підлягає, оскільки йому в позові відмовлено.
Керуючись ст.ст. 12,13,81, 141, 259,263-265,268,274 ЦПК України, на підставі ст.ст.1166,1192 ЦК України, суд,-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: ОСОБА_7
Текст повного рішення складено 11 березня 2019 року.