Справа № 282/310/19
Провадження № 1-кс/282/104/19
про відмову у відкритті провадження
13 березня 2019 рокусмт.Любар
Слідчий суддя Любарського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на службову бездіяльність працівників правоохоронних органів Любарського відділення поліції в Житомирській області, в порядку п.1 ч.1 ст.303, ст.307 КПК України,-
ОСОБА_2 звернулась до слідчого судді Любарського районного суду Житомирської області, зі скаргою, в порядку ст.303-307 КПК України, на службову бездіяльність працівників правоохоронних органів Любарського відділення поліції в Житомирській області.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали скарги, вважає, що слід відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на службову бездіяльність працівників правоохоронних органів Любарського відділення поліції в Житомирській області, з наступних підстав.
У частинах 1, 2 статті 55 Конституції України проголошено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - це суддя, до повноваження якого належить здійснення порядку судового контролю за дотримання прав, свобод, інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Так, згідно з ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той час, право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.
Право на доступ до суду, закріплене у п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути реалізовано тільки у відповідності до вимог національного законодавства, в зв'язку з чим слідчий суддя, вирішуючи питання про право на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора, діє в межах тих повноважень, які встановлені діючим кримінальним процесуальним законом і не приймає до уваги доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки вони можуть бути перевірені судом тільки в результаті розгляду скарги по суті.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст.303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким такі рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені. Встановлений ч.1 ст.303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним.
Так, у відповідності до ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
За приписами ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Як на правову підставу для подання скарги скаржник покликається на п.1 ч.1 ст.303 КПК України.
Слід вказати, що бездіяльність слідчого чи прокурора, яка підлягає оскарженню відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
В слідчого судді відсутні підстави вважати, що скаржником оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягала у нездійсненні процесуальної дії, яку він зобов'язаний вчинити у визначений КПК строк на підставі п.1 ч.1 ст.303 КПК України, виходячи з наступного.
В матеріалах скарги відсутні відомості яку саме бездіяльність вчинив слідчий чи прокурор.
Так, ч.1 ст.1 КПК України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Відповідно до положень п.10 ч.1 ст.3 КПК України кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого Законом України про кримінальну відповідальність.
Положення ст.40 КПК України визначають обсяг повноважень слідчого, який носить невичерпний характер, оскільки слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, про що зазначено в ч.5 ст.40 КПК України.
Враховуючи викладені обставини, слід відмовити у відкритті провадження за скаргою, оскільки скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, яка не передбачена кримінально-процесуальним кодексом і відповідно оскарженню не підлягає.
Згідно з ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Тому, з урахуванням вказаних обставин, слідчий суддя приходить висновку, що слід відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на службову бездіяльність працівників правоохоронних органів Любарського відділення поліції в Житомирській області, в порядку ст.303-307 КПК України.
Керуючись ст. ст. 303, ч.4 ст. 304, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на службову бездіяльність працівників правоохоронних органів Любарського відділення поліції в Житомирській області, в порядку ст.303-307 КПК України.
Копію ухвали невідкладно надіслати скаржнику.
Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду протягом п'яти днів з дня одержання скаржником копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1