Справа № 344/10538/18
Провадження № 2/344/1364/19
06 березня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Татарінової О.А.,
секретаря Бухвак І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Івано-Франківська Івано-Франківської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та ведення спільного домашнього господарства, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаним позовом до територіальної громади Івано-Франківської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та ведення спільного домашнього господарства, в обґрунтування якого зазначила, що 26.10.2016 року помер ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2. Заявниця займалася організацією та проведенням поховання, що підтверджується свідоцтвом про похованням. Після його смерті залишилося спадкове майно, яке заявник, з чого б воно не складалося і де б не знаходилося, заявник приймає. З жовтня 2006 року заявник проживала однією сім'єю з ОСОБА_2 за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 91/52. З жовтня 2006 року і до дня його смерті заявниця з померлим проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали єдиний сімейний бюджет (пенсія заявниці та заробітна плата ОСОБА_2Г.), разом харчувалися, проводили оплату за користування квартирою та комунальні послуги. Після смерті ОСОБА_2 заявник звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в зв'язку із відкриттям спадщини, але нотаріус їй пояснила, що їй необхідно надати безспірні докази, що ззаявниця із ОСОБА_2 проживали однією сім'єю і за умови, що у нього немає інших спадкоємців за законом, тоді позивач зможе наслідувати спадщину як спадкоємець четвертої черги та встановлення факту місця відкриття спадщини. Оскільки в позивача відсутні такі докази, то вона змушена звернутися з даною заявою до суду.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву (а.с.22-23), в якій зазначено, що даний позов є безпідставним та необґрунтованим, у зв'язку з тим, що позивачем не надано жодних доказів того, що з 03.10.2006 року до дня смерті 26.10.2016 року вона проживала спільно з спадкодавцем однією сім'єю за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 91/52. За цих же підстав нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на власність за законом. Тому Івано-Франківська міська рада має сумніви щодо спільного проживання позивача з спадкодавцем. Окрім того, покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можуть бути правдивими, оскільки вони проживають за іншими адресами. На підставі наведеного просили суд в задоволенні позову відмовити.
В судове засідання 06.03.2019 року позивач та її представник не з'явилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, подала заяву, за змістом якої при вирішенні даного спору покладалася на розсуд суду та просила розгляди справу за відсутності представника.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, свідків, дослідивши докази та оцінивши докази у справі, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.
ОСОБА_2 помер 26.10.2016 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-НМ № 238284, копією актового запису про смерть № 1793 від 02.11.2016 року та свідоцтвом на поховання № 95 від 03.11.2016 року (а.с.6-7), яке видане ОСОБА_1
03.11.2016 року між ОСОБА_1 та КП «Комунальник-Т» було укладено договір-замовлення № 95 на організацію та проведення поховання, та оплачено вартість послуг в розмірі 500грн. (а.с.8-9)
Згідно товарного чека від 02.11.2016 року ОСОБА_1 оплатила ритуальну атрибутику в розмірі 3200грн. (а.с.10).
Здійснення права на спадкування визначено главою 87 ЦК України.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Так за змістом ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно із ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
21.02.2017 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про оформлення спадкової справи після померлого ОСОБА_2, яка зареєстрована в реєстрі за № 298 (а.с.11).
21.02.2017 року ОСОБА_1 надійшла відповідь приватного нотаріуса ОСОБА_5 № 30/01-16 (а.с.12) з рекомендацією звернутися до суду для встановлення факту місця відкриття спадщини.
Згідно довідки № 58 від 23.02.2017 року, виданої виконкомом Устя-Зеленської сільської ради (а.с.13) ОСОБА_2, який помер 26.10.2016 року до дня смерті не був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3.
Як вбачається з заяви КП «МІУК» № 02-02/00048 від 18.10.2018 року (а.с.35), яка підписана ОСОБА_6, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_1 фактично проживала до дня смерті з ОСОБА_2 за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 91/52.
Згідно відповіді на запит суду приватного нотаріуса ОСОБА_5 № 285/01-16 від 23.10.2018 року вбачається, що спадкова справа за заявою ОСОБА_1 не відкривалась, у зв'язку з ненаданням заявником необхідних документів. Інші особи з заявою про прийняття спадщини та відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 не звертались.
Згідно відповіді першої нотаріальної контори № 187/02-14 від 23.01.2019 року в Першій Івано-Франківській державній нотаріальній конторі 13.03.2017 року заведена спадкова справа за № 177/2017 після смерті ОСОБА_2, який помер 26.10.2016 року на підставі заяви про прийняття спадщини за законом ОСОБА_1 Інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини не звертались. Станом на 23.01.2019 року свідоцтво про право на спадщину за законом не видавалось.
З роз'яснень листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вбачається, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності ЦК (п. 21 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7).
Згідно з п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Пунктом 23 цієї постанови передбачено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Свідок ОСОБА_3 дала суду показання, що вона знає позивача з 1990 року. З 2006 році у позивача став жити ОСОБА_2. Вони проживала як сім”я, були пов”язані спільним побутом. Позивач готувала їсти, ОСОБА_2 купував продукти, займався ремонтом телефонів та давав позивачу гроші на оплату за квартиру, разом купили холодильник, телевізор. ОСОБА_2 ставився до позивача, як до матері. Помер 26.10.2016 року вдома, похоронами займалася позивач.
Свідок ОСОБА_4 дав суду показання, що він знає позивача з 2006 року, вона проживала з ОСОБА_2 Свідок приходив, щоб віддати ОСОБА_2 телефон для ремонту, вони подружилися та він став приходити до них в гості. Позивач купляла продукти, жили, як родина. Михайло помер 26.10.2016 року. Позивач його поховала в м. Тисмениці.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Згідно ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, окрім перелічених у ч.1 ст.256 ЦПК України фактів, в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані належні та допустимі докази, на підтвердження факту проживання однією сім'єю та ведення спільного господарства ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який помер 26 жовтня 2016 року, в період з жовтня 2006 року по 21 жовтня 2016 року та факту проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2, який помер 26 жовтня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1, а тому позов підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст. 1217, 1223, 1233, 1258, 1268, 1269, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11, 209, 212, 214, 215, 256 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до територіальної громади м. Івано-Франківська Івано-Франківської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та ведення спільного домашнього господарства - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю та ведення спільного господарства ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який помер 26 жовтня 2016 року, в період з жовтня 2006 року по 21 жовтня 2016 року.
Встановити факт проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2, який помер 26 жовтня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Татарінова О.А.
Повний текст рішення складено 13 березня 2019 року.