Справа № 296/1026/15-ц
2/296/800/19
про залишення позовної заяви без розгляду
"30" січня 2019 р. м. Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Сингаївського О.П.
за участі секретаря судового засідання Четвертухи О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Житомирської міської ради, третя особа - приватне підприємство «Творчо-виробничий центр «Олеся», про скасування рішення та за позовом приватного підприємства «Творчо-виробничий центр «Олеся» до Житомирської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дійсним рішення,
29 січня 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до Корольовського районного суду м. Житомира із вказаним позовом, в якому зазначають, що п.1 рішення Житомирської міської ради від 3 липня 2008 року за № 676 «Про розгляд звернення приватного підприємства «Творчо-виробничий центр «Олеся» підтверджено право користування земельною ділянкою по вул. Київській, 6 у м. Житомирі ПП «ТВЦ «Олеся», яка була виділена останньому відповідно до рішення Житомирської міської ради народних депутатів від 26 лютого 1993 року, враховуючи виконання усіх соціально-економічних умов перед містом.
У зв'язку з цим позивачі просять визнати незаконним та скасувати п.1 рішення Житомирської міської ради від 3 липня 2008 року за № 676 «Про розгляд звернення приватного підприємства «Творчо-виробничий центр «Олеся».
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 30 січня 2015 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та призначено судовий розгляд справи.
23 листопада 2015 року ПП «ТВЦ «Олеся», відповідно до ст.34 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент подання відповідного позову), подало позов про визнання дійсним п.1 рішення Житомирської міської ради від 3 липня 2008 року за № 676 «Про розгляд звернення приватного підприємства «Творчо-виробничий центр «Олеся». Представник ПП «ТВЦ «Олеся» посилається на те, що у підприємства в постійному користуванні знаходиться земельна ділянка площею 0,40 га, відповідно до державного акту на право користування землею, що виданий на підставі рішення сесії Житомирської міської ради народних депутатів від 26 лютого 1993 року, яке є чинним. Підприємство не надавало згоди на вилучення земельної ділянки на користь позивачів за первісним позовом. У зв'язку з чим, ПП «ТВЦ «Олеся» вважає, що рішення Житомирської міської ради є законним та прийнятим в межах повноважень, якими наділені органи місцевого самоврядування в частині регулювання земельних відносин та вирішення земельних спорів.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 23 листопада 2015 року було прийнято до спільного розгляду разом з первісним позовом позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ПП «ТВЦ «Олеся» до Житомирської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання дійсним рішення Житомирської міської ради за № 676 від 03.07.2008 та об'єднано в одне провадження вимоги третьої особи ПП «ТВЦ «Олеся» з первісним позовом.
31 жовтня 2018 року і 30 січня 2019 року позивачі за первісним позовом та їх представники у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили і не надали заяв про розгляд справи за їх відсутності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначено, позивачі за первісним позовом, які були належним чином повідомлені про розгляд справи шляхом направлення судових повісток за вказаними ними адресами, в судове засідання не з'явились і їх неявка має ознаки повторності, доказів щодо поважності причин неявки суду не надано, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходили.
За нормою ч.5 ст.223; п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За викладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства первісний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає залишенню без розгляду, у зв'язку з повторною їх неявкою в судове засідання, що перешкоджає вирішенню спору, оскільки суд позбавлений можливості з'ясувати позицію позивачів з приводу заявлених ними вимог на час розгляду справи, та відсутністю заяв про розгляд справи за їх відсутності.
Згідно ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст.44, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Житомирської міської ради, третя особа - приватне підприємство «Творчо-виробничий центр «Олеся», про скасування рішення - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Житомирському апеляційному суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя О. П. Сингаївський