Справа № 296/9002/18
2/296/582/19
"26" лютого 2019 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді - Сингаївського О.П.,
за участю секретаря судового засідання Четвертухи О.О.,
розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про признання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
В вересні 2018 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернулася до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою №8 в будинку №6 по Бульвару Старому у м. Житомирі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що їй на підставі договору обміну квартир від 20 січня 1999 року належить ? частини квартира АДРЕСА_1, в якій також зареєстрований її онук, однак ніколи в ній не проживав та не сплачував комунальні послуги, в зв'язку з чим вона звернулася до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду від 19.09.2018 року відкрито провадження за вказаним позовом. Сторін повідомлено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала повністю та просила його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті Корольовського районного суду м. Житомира. Будь-яких клопотань та заперечень проти позову від відповідача на адресу суду не надійшло.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору обміну квартир від 20.01.1999 року на праві приватної власності належить ? частини квартири АДРЕСА_1 (а.с.15).
З довідки ПП «АММОНН» №458 від 21.05.2018 року встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані позивач та її онук - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Згідно копії акту від 22.05.2018 року, складеного комісією у складі: майстра ОСОБА_3, бухгалтера ОСОБА_4, слюсара-сантехніка ОСОБА_5, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_1 та її онук ОСОБА_2, однак не проживає у вказаній квартирі з 2004 року (а.с.11).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Крім того, права власника житлового будинку, квартири визначені ст. ст.317, 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Конвенцією про захист прав та основоположних свобод, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Згідно ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться у судовому порядку.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає доведеною відсутність відповідача в спірному жилому приміщенні більше шести місяців без поважних причин, що згідно ст. 71 ЖК України є підставою для визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою №8 в будинку №6 по Бульвару Старому у м. Житомирі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. ст.ст.133, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 354, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування квартирою №8 в будинку №6 по Бульвару Старому у м. Житомирі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Корольовським районним судом м. Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира в 30-денний строк з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.
Cуддя О. П. Сингаївський