12 березня 2019 року ЛуцькСправа № 140/167/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луцької міської ради до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
Луцька міська рада звернулася з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу №3422/7 від 24.09.2018 року та зобов'язання повторно розглянути скаргу Луцької міської ради №1.1-2/6830 від 23.08.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.08.2018 Луцька міська рада звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргою №1.1-2/6830 на дії приватного нотаріуса ОСОБА_3, як державного реєстратора. 26.10.2018 на адресу Луцької міської ради надійшов наказ Міністерства юстиції України №3422/7 від 24.09.2018, яким відмовлено у задоволенні скарги №1.1-2/6830 у зв'язку з тим, що скарга не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.
Позивач вважає, що розгляд даної скарги відбувся з порушенням Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 №1128, оскільки позивача своєчасно не було повідомлено про дату, час і місце розгляду скарги. Крім того, вважає, що Порядком визначено виключний перелік підстав для відмови у задоволенні скарги, серед якого відсутня підстава для відмови у задоволенні скарги, зокрема те, що вона не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги, що, на їх думку, є підставою для скасування наказу Міністерства юстиції України №3422/7 від 24.09.2018.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 про відкриття провадження в адміністративній справі, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 11:30 12.03.2019 за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву від 28.02.2019 року представник відповідача зазначила, що відповідно до пункту 3 Порядку №1128 розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
Оскільки позивачем у скарзі не було вказано про спосіб отримання Луцькою міською радою відповідного повідомлення про дату, час, місце розгляду скарги по суті, засідання Комісії з розгляду скарг було призначено на 13.09.2018, а інформація про дату, час і місце проведення засідання, відповідно до Порядку, знаходилася на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
При цьому, звертає увагу на те, що лист Міністерства юстиції України від 07.09.2018 №17180-26-18/19 К, яким відповідачем було додатково повідомлено Луцьку міську раду про порядок розміщення інформації про дату, час та місце розгляду скарги міг і не надсилатися, оскільки цей спосіб повідомлення осіб про розгляд скарги встановлений Порядком №1128.
Наказ Міністерства юстиції України №3422/7 від 24.09.2018 про відмову у задоволенні скарги представник відповідача вважає правомірним, оскільки скарга не містила обставин, якими скаржник підтверджує знаходження спірного об'єкту нерухомого майна саме на земельній ділянці, яка належить скаржнику.
З врахуванням викладеного, просила у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги позивача повністю.
Представник відповідача позову не визнала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила суд у задоволенні позову відмовити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася.
Заслухавши вступне слово сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 25.06.2018 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 здійснено державну реєстрацію права власності на торговий павільйон «Волиняночка» (літера Д-1) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером №41831354 від 27.06.2018.
23.08.2018 Луцька міська рада звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргою №1.1-2/6830 на дії приватного нотаріуса ОСОБА_3 щодо державної реєстрації права власності на торговий павільйон«Волиняночка» (літера Д-1) згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером №41831354 від 27.06.2018, на підставі балансової довідки Волинської обласної спілки споживчих товариств від 01.06.2018 №184/1.
13.09.2018 року Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації скарга Луцької міської ради №1.1-2/6830 від 23.08.2018 року була розглянута та складено висновок про відмову в задоволенні скарги у зв'язку з тим, що скарга не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.
24.09.2018 Міністерством юстиції України, на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 13.09.2018 року, прийнято наказ №3422/7 «Про відмову у задоволенні скарги Луцької міської ради від 23.08.2018 року №1.1-2/6830 без розгляду її по суті», яким відмовлено у задоволенні скарги Луцької міської ради від 23.08.2018 року №1.1-2/6830, у зв'язку з тим, що скарга не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі - Закон) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 37 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Згідно з частиною 5 статті 37 Закону скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру
прав;
д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації;
е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (частина 6 статті 37 Закону).
Відповідно до ч.8 ст.37 Закону Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:
1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті;
2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
5) є рішення цього органу з того самого питання;
6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.
Суд вважає, що наказ Міністерства юстиції України №3422/7 від 24.09.2018 про відмову у задоволенні скарги є передчасним з огляду на таке.
Відповідно до статей 80, 83 Земельного кодексу України, органи місцевого самоврядування є суб'єктами права власності на землі територіальних громад та до їх повноважень згідно з статтею 12 цього Кодексу належить розпорядження землями територіальних громад. Отже реєстрація права власності на нерухоме майно, яке розташоване на землях територіальної громади порушує права територіальної громади, а відповідно права Луцької міської ради, яка є розпорядником земель територіальної громади, на що в своїй скарзі вказує Луцька міська рада. Крім цього в скарзі Луцька міська рада вказує на те, що в порушення пункту 40 Порядку «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 27 цього Закону, для проведення державної реєстрації на нерухоме майно не передбачено такого документу як балансова вартість. Вище викладене є обставинами, якими скаржник - Луцька міська рада обґрунтовує свої вимоги. А тому висновок комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України за результатами розгляду скарги Луцької міської ради від 13.09.2018, який був відображений в оскарженому наказі про відмову у задоволенні скарги Луцької міської ради від 23.08.2018 у зв'язку з тим, що скарга не містить обставини, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги не відповідає дійсності, відповідно наказ є протиправним. Крім цього з назви наказу від 24.09.2018 №3422/7 вбачається про відмову у задоволенні скарги Луцької міської ради від 23.08.2018 №1.1-2/6830 без розгляду її по суті, що може свідчити проте, що розгляд скарги не проводився.
У своїй скарзі Луцька міська рада просила розгляд скарги проводити за участю представника скаржника. Щодо повідомлення Луцької міської ради про час, дату та місце розгляду скарги судом встановлено наступне.
Згідно ч.9 ст.37 Закону порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок), який визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закони) скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту (далі - суб'єкт оскарження), що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами (далі - суб'єкт розгляду скарги).
Згідно пункту 3 Порядку, розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Пунктом 10 Порядку визначено, що суб'єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);
2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;
3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).
Таким чином, положеннями п.3 Порядку чітко визначено, що у скарзі мають бути зазначені відомості, зокрема, про бажання, якщо таке мало місце, скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
З наявної в матеріалах справи скарги Луцької міської ради №1.1-2/6830 від 23.08.2018 року на дії приватного нотаріуса ОСОБА_3 вбачається, що скаржник у прохальній частині скарги просив Міністерство юстиції України проводити розгляд скарги за участі представника скаржника.
Як встановлено судом, засідання Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації щодо розгляду по суті скарги Луцької міської ради №1.1-2/6830 від 23.08.2018 було призначено на 13.09.2018.
Про те відповідно до відтиску штемпеля на конверті вбачається, що повідомлення Міністерством юстиції України про розгляд по суті скарги було відправлене 14.09.2018.
Не заслуговує на увагу і інформація державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України, яка була надана в судове засідання про те, що оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України про засідання Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яке відбулося 13.09.2018, було розміщене 11.09.2018, оскільки таке повідомлення ( якщо воно було) було розміщене менш ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті.
З врахуванням викладеного суд дійшов висновку що скаржник - Луцька міська рада не був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду його скарги.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятого наказу, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №3422/7 від 24.09.2018 «Про відмову у задоволенні скарги Луцької міської ради від 23.08.2018 №1.1-2/6830 без розгляду її по суті».
Зобов'язати Міністерство юстиції України повторно розглянути скаргу Луцької міської ради від 23.08.2018 №1.1-2/6830.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення буде складено 15.03.2019.
Позивач: Луцька міська рада, адреса: 43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19 , код ЄДРПОУ 04051327.
Відповідач: Міністерство юстиції України, адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3, адреса: 43005, Волинська область, м. Луцьк, вул. Генерала Шухевича, 6/33.
Суддя В.Д. Ковальчук