Справа №200/20503/18
Провадження №2а/200/800/18
28 лютого 2019 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Єлісєєва Т.Ю. розглянувши адміністративну справу в порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 БПП патрульної поліції в м.Кременчук Полтавської області Буднікова Вадима Всеволодовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся в суд з вказаним позовом. В позові посилається на те, що позивача відповідачем було притягнуто до адміністративної відповідальності, про що останнім винесено постанову за ч.1 ст.122 КУпАП, а саме: водій не виконав вимоги знаку «Обгін заборонено», чим порушив вимоги п.33 ПДР України. Позивач вважає, що відповідач безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності, ніякого правопорушення не було, а процедура притягнення до адміністративної відповідальності порушена, тому позивач вважає винесену відповідачем постанову протиправною та просить її скасувати.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.01.2019 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного провадження.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.
Згідно ч.4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як встановлено з матеріалів справи, постановою серії НК №307101 від 13.12.2018 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні порушення.
З оскаржуваної постанови вбачається, що позивач, керуючи транспортним засобом Тойота Кемрі, д/н НОМЕР_1, 13.12.2018 року о 01:20 год. на автодорозі Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, 125 км. не виконав вимогу дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», чим порушив розділ 35 додаток 3 ПДР України.
Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідност.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В оскаржуваній постанові відповідачем не зазначено доказів та свідків, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач суду не надав, доводи позивача, якими він заперечує правомірність постанови, не спростував.
Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення серії НК №307101 від 13.12.2018 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.293 Кодексу України про адміністративні порушення, ст.ст.11,71,122,159,161-163 КАСУ, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора роти №1 БПП патрульної поліції в м.Кременчук Полтавської області Буднікова Вадима Всеволодовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Постанову серії НК №307101 від 13.12.2018 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП - скасувати, провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська. Копія апеляційної скарги повинна бути одночасно направлена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.Ю. Єлісєєва