14 лютого 2019 року Справа № 804/4736/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кальника В.В.
за участі:
секретаря судового засідання Молоданова М.Ю.
представника позивача Баркова С.Є.
представників відповідача Коваль В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Южкокс» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -
26.06.2018 року Приватне акціонерне товариство «Южкокс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0002644611 від 02.04.2018 року, форми «В4» № 0002654611 від 02.04.2018 року, форми «Р» № 0002664617 від 02.04.2018 року, форми «П» № 0002674617 від 02.04.2018 року, форми «В1» № 0002704611 від 02.04.2018 року, форми «Р» № 0002744617 від 02.04.2018 року, форми «ПС» № 0002774617 від 02.04.2018 року, форми «Д» № 0002834617 від 02.04.2018 року, форми «ПС» № 0002864617 від 02.04.2018 року.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що зазначені податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, прийняті без достатніх підстав, а також не відповідають вимогам чинного в Україні законодавства. Так, відповідач не повідомив позивача про час і місце розгляду заперечень на Акт перевірки. Крім цього, позивач вважає, що в акті перевірки описані загальні норми податкового законодавства, закону про бухгалтерський облік, нормативних актів, порядків, положень та інструкцій, проте, податковим органом не вказано конкретно, які саме з перелічених норм порушено. Таким чином, прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення, які оспорюються ПрАТ «ЮЖКОКС», не можуть вважатися такими, що прийняті на підставі й у спосіб, що визначені чинним законодавством України, та не ґрунтуються на достовірно встановлених фактах про дійсне порушення підприємством норм податкового й іншого законодавства, про що стверджує податковий орган, удаючись при цьому до безпідставних і необґрунтованих припущень. Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, позивач вважає, що суб'єкт владних повноважень обґрунтовуючи свої рішення, не навів достатніх і беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки та заперечення, як під час складання актів перевірок, так і в процесі адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень. Наведені доводи не були спростовані. Натомість, під час перевірки перевіряючим були надані договори та банківські виписки, які підтверджують оплату за поставлені товари/послуги, крім того у повному обсязі були надані первинні документи та документи, що підтверджують використання товарів у господарській діяльності. В акті перевірки відсутні будь - які докази того, що надані під час перевірки документи оформленні не належним чином, а відомості, вказані в них, є наслідком укладення нікчемних правочинів. Контролюючий орган приходить до протиправного висновку щодо ненадання ПрАТ «Южкокс» первинних документів стосовно підтвердження витрат, що сформували балансову вартість знецінених об'єктів незавершених капітальних інвестицій складених до 30.06.2012 року, незважаючи на те, що строк зберігання таких документів вже сплинув та ці документи були перевірені контролюючим органом під час попередніх перевірок. Зауважив, що дохід, отриманий в межах укладеної угоди транспортної експедиції не є доходом нерезидентів з джерелом їх походження з України та, відповідно, не підлягає оподаткуванню податком на доходи нерезидентів з джерелом їх походження з України.
31.07.2018 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому він зазначає, що фахівцями Офісу ВПП ДФС у акті перевірки досліджено операції та взаємовідносини в розрізі кожного окремого суб'єкта взаємовідносин за період, що був охоплений перевіркою. Данні операції задокументовано, охарактеризовано і здійснено відповідні висновки, з врахуванням всіх обставин, які були встановлені в ході перевірки, в т.ч. досліджено походження товарів, послуг, транспортування, оприбуткування, відображення в бухгалтерському обліку та інше. На думку представника відповідача, перевірка проведена правомірно, виявлені перевіркою порушення податкового законодавства встановлені вірно, з урахуванням усіх обставин, податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні.
Позивачем надано відповідь на відзив, у якій він зазначає про наявність усіх необхідних первинних документів, які підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ «САВ 2007», ТОВ «ЄВРОБУД-2012», ТОВ «ПІРС», ТОВ «ОРІОНРЕМБУД», ПП «РУБІЖ», ТОВ «ПРОЕКТРЕММОНТАЖ», ТОВ «УТБ 2», ТОВ «ІНДУСТРІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ, ТОВ «МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА», ТОВ «ПУЛА», ТОВ «НВО «РЕДУКТОР-КОМПЛЕКТ», ПП «ДНІПРОБУДМЕТАЛ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ХІМПРОМКОМПЛЕКТ». З питання не надання посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документів, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, на підставі чого зроблено висновки про завищення ПрАТ «ЮЖКОКС» витрат, які впливають на формування фінансового результату за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року на загальну суму 10806149,22 грн. (по знеціненню незавершених капітальних інвестицій), позивачем зазначено, що якщо витрати на капітальні інвестиції в необоротні активи були понесені в період, який не припадає на той, що перевіряється у підприємства, немає можливості надати первинні документи, які формують первинну (історичну) собівартість капітальних вкладень. При цьому ПКУ не містить норм стосовно зберігання первинних документів, які можуть бути підтверджуючими для витрат, що сформували первісну історичну вартість об'єктів незавершених капітальних інвестицій, понесених підприємством у період, за який вже було проведено перевірки (період 2008-2009 роки).
Щодо порушення позивачем пункту 46.1 статті 46 та пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України щодо не надання Додатку ПН до податкових декларацій з податку на прибуток, у відповіді на відзив зазначено, що Додаток ПН заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи. Платники податку - резиденти і постійні представництва в Україні, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, зокрема і доходу, звільненого від оподаткування згідно норми міжнародного договору, повинні заповнювати по кожному нерезиденту, якому виплачуються такі доходи, додаток ПН, та подавати його (їх) до контролюючих органів разом із Декларацією. Враховуючи той факт, що ПрАТ «ЮЖКОКС» не здійснювало виплату доходів нерезиденту із джерелом його походження з України, тобто операції (показники) для заповнення відсутні - підприємство не повинно надавати до контролюючого органу Додатки ПН по нерезиденту ТОВ ТК «Євраз Холдінг», Росія.
З питання заниження ПрАТ «ЄВРАЗ ЮЖКОКС» бази оподаткування ПДВ на суму 26140583,43 грн., яка розрахована виходячи з перевищення виробничої собівартості над фактичною ціною реалізації при здійсненні операцій з реалізації продукції, чим порушено абз. г) п. 198.5 ст.198 Податкового Кодексу України у відповіді на відзив зазначено, що під час перевірки були досліджені контракти, рахунки - фактури, сертифікати походження товару, накладні, банківські виписки та інші первинні документи, зведені облікові документи, які мають всі обов'язкові реквізити, визначені законодавством, а відтак є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та відображають фактично здійснені товариством господарські операції. Отже, сформовані підприємством витрати внаслідок здійснення продажу самостійно виготовленого товару на митний території України за ціною, нижчою їх собівартості, є такими, що пов'язані із веденням господарської діяльності. Прибутковість кожної окремої господарської операції не є безумовною умовою здійснення господарської діяльності, а, отже, отримання збитків при здійсненні певної операції не може у всіх випадках свідчити про те, що перевищення витрат над доходами у такій операції не може бути включеним до складу витрат. Збиткова операція може бути визнана такою, що здійснена поза межами господарської діяльності платника податків лише у випадку, якщо контролюючий орган доведе відсутність об'єктивних економічних причин для негативного результату відповідної операції, здійснення останньої з метою штучного завищення валових витрат. Обґрунтування причин реалізації продукції нижче собівартості ПРАТ «Южкокс» в період 2013-2017 року наведено у довідці «Про обґрунтування причин реалізації продукції нижче собівартості ПРАТ «Южкокс» в період 2013-2017 року» .
З питання - заниження ПрАТ «ЄВРАЗ ЮЖКОКС» бази оподаткування ПДВ на суму 2427885,11 грн., яка розрахована виходячи з операцій знецінення незавершеного капітального будівництва, як операції не в межах господарської діяльності, чим порушено абз. г) п. 198.5 ст.198 Податкового Кодексу України, у відповіді на відзив зазначено, що капіталізація закінчується тоді, коли роботи, необхідні для підготовки активу до запланованого використання або продажу в основному завершені. ПрАТ «ЄВРАЗ ЮЖКОКС» здійснює бухгалтерський облік операцій згідно концепцій та принципів міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), в даному випадку застосовувані норми МСФЗ (IAS) 36 «Знецінення активів», які встановлені «Регламентом процесу виявлення випадків вибуття/знецінення/відновлення знецінення основних засобів, капітальних інвестицій та документального оформлення процесу вибуття/ знецінення/ відновлення знецінення активів» затвердженим Наказом по підприємству від 30.12.2015р. № 1142 ). Об'єкти незавершених капітальних інвестицій (модернізація, реконструкція, капіталізація ремонтів та інші поліпшення), які обліковуються на балансовому рахунку 151ХХХ, підприємство проводить тестування на предмет знецінення для визначення їх справедливої вартості на звітну дату балансу та відображає суму знецінення на контрактивному рахунку 151ХХ9 активу балансу. Таким чином, висновки щодо порушення абз. г) п. 198.5 ст.198 Податкового Кодексу України є безпідставними з огляду на те, що збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської.
Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що у період з 30.11.2017 року по 05.02.2018 року посадовими особами Офісу великих платників податків на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1 статті 77, пункту 77.6 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 14.11.2017 року № 2564 проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання приватним акціонерним товариством «ЄВРАЗ ЮЖКОКС» податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2012 року по 30.09.2017 року.
За результатами перевірки складений акт від 12.02.2018 року № 16/28-10-46-17/05393079, у висновку якого зазначено, що встановлені такі порушення:
1) п.44.1 ст.44, п.135.1, п.135.2, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України (в редакції що діяла до 01.01.2015 року), пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, абз. 1,2 п. п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.1 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п.2 ст.3, ст.4, п.1,2 ст.9 Закону України від 16.07.99 №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.1, 2.4, 2.15, 2.16 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2686098 грн., в тому числі: заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 445053 грн., заниження податку на прибуток за 2015 рік на суму 3149942 грн. завищення податок на прибуток за 2016 рік на 908897 грн., крім того, встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 9 місяців 2017 на суму 75342 грн.;
2) п.44.1 ст.44, п. 120-1.1, ст. 120-1, 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п.2 ст. 3, ст. 4, п. 1, 2 ст. 9 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 (із змінами і доповненнями), в результаті чого: занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 18352828 грн. у тому числі по періодам: вересень 2013 року в сумі 48505 грн.; березень 2014 року в сумі 3799508 грн.; квітень 2014 року в сумі 32158 грн.; травень 2014 року в сумі 55287 грн.; серпень 2014 року в сумі 7680 грн.; жовтень 2014 року в сумі 45 666 грн.; листопад 2014 року в сумі 47 457 грн.; грудень 2014 року в сумі 32355 грн.; січень 2015 року в сумі 32158 грн.; лютий 2015 року в сумі 31625 грн.; березень 2015 року в сумі 6266 грн.; квітень 2015 року в сумі 20983 грн.; травень 2015 року в сумі 32153 грн.; жовтень 2016 року в сумі 14115 624 грн.; листопад 2016 року в сумі 45403 грн.; завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на загальну суму 6547120 грн., у тому числі по періодам: лютий 2014 року в сумі 3718452 грн.; липень 2014 року в сумі 90611 грн.; серпень 2017 року в сумі 2738057 грн.; завищено від'ємне значення податку на додану вартість всього у сумі 5629114 грн., у тому числі по періодам: вересень 2017 року - 5629114 грн.;
3) пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213, пп.216.6 ст.216, ст.231 та ст.232 Податкового кодексу України - використання підакцизної продукції (бензолу сирого кам'яновугільного (код УКТЗЕД 2707 10 90 00)) для власного споживання (для виробництва не підакцизній продукції згідно вимог ст. 229 ПКУ) без складання та реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних: за серпень 2017р.- 968 190,06 л. (прив. до 15°С), за вересень 2017р.- 645 480,58 л. (прив. до°С).
4) пп.213.1.2 п.213.1 ст.213, п.216.6 ст.216, ст.231 та ст.232 Податкового кодексу України - не були складені та зареєстровані у Єдиному реєстрі акцизних накладних, акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на обсяги пального, використаного для власного споживання, у т.ч. по періодах:
- за березень 2016р.
дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300) - 37 683,36 (л. прив. до 15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194) - 5 915,50 (л. прив. до t-15°С)
- за квітень 2016р.
дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 35 335,66 (л. прив. до 15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194) - 5 641,56 (л. прив. до 15°С),
- за травень 2016р.
дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 31 499,382 (л. прив. до 15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194) - 6 517,903 (л. прив. до 15°С),
- за червень 2016р.
дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300) - 32 995,678 (л. прив. до 15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194) - 20 275,627 (л. прив. до t-15°С),
- за липень 2016р.
дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300) - 29 603,047 (л. прив. до 15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194) - 5 912,168 (л. прив. до 15°С),
- за серпень 2016р
дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 49 997,384 (л. прив. до 15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194) - 6 344,806 (л. прив. до 15°С),
- за вересень 2016р.
дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300) - 32 121,66 (л. прив. до 15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194) - 5 993,27 (л. прив. до 15°С),
- за жовтень 2016р.
дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300) - 29 633,15 (л. прив. до 15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194) - 6 546,31 (л. прив. до 15°С),
- за листопад 2016р.
дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300) - 28 394.66 (л. прив. до 15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194) - 6 394,35 (л. прив. до 15°С)
- за грудень 2016р.
дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300) - 25 148,98 (л. прив. до 15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194) - 6 484,34 (л. прив. до 15°С),
- за січень 2017р.
дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300) - 24 281,53 (л. прив. до 15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194) - 5 854,06 (л. прив. до 15°С),
- за березень 2017р.
дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300) - 32 238,52 (л. прив. до 15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194) - 5 907,60 (л. прив. до 15°С),
- за квітень 2017р.
дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 22 933,72 (л. прив до t-15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194)- 5 168,10 (л. прив. до t-15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124195)- 20 (л. прив. до 15°С),
- за травень 2017р.
дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 25 440,57 (л. прив. до 15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194)- 5 908,77 (л. прив. до t-15°С),
- за червень 2017р.
дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300) - 23 728,42 (л. прив. до 15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194)- 5 598,64 (л. прив. до t-15°С),
- за липень 2017р.
дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300) - 25 517,06 (л. прив. до 15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194)- 6 948,34 (л. прив. до t-15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124195)- 93,20 (л. прив. до t-15°С),
- за серпень 2017р.
дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300) - 39 776,58 (л. прив. до 15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194) - 6 286,99 (л. прив. до t-15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124195)- 80,0 (л. прив. до t-15°С),
- за вересень 2016р.
дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300) - 29 960,26 (л. прив. до 15°С),
паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194) - 6 074,66 (л. прив. до t-15°С),
5) пп.213.1.2 п.213.1 ст.213, ст. 215, пп.216.6 ст.216, ст. 231 та ст.232 Податкового кодексу України - у березні 2016 року при відвантажені з метою власного споживання (для власних виробничих потреб) виявлені надлишки пального у наступних обсягах :
дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 37 683,36 л. прив. до t-15°С,
палива ( код УКТ ЗЕД 2710124194)- 5 915,50 л. прив. до t-15°С,
отримання яких не підтверджено акцизними накладними, зареєстрованими в ЄРАН та актом інвентаризації підприємства обсягів залишку пального станом на початок дня (на 00 годин) 01.03.2016 р. (від 17.03.2016 № 9037635252), в результаті чого занижено податкове зобов'язання з акцизного податку на суму 120 480,28 грн.
6) пп.46.1 п.46, пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 та ст. 212 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, зі змінами та доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №105/26550, підприємством порушено встановлений законом порядок ведення податкового обліку в частині не надання обов'язкових Додатків 1 прим.1 до наступних податкових декларацій акцизного податку, які є їх невід'ємною частиною:
- за грудень 2016 року від 20.01.2017 року реєстраційний № 9267579997 по строку 20.01.2017 року;
- за січень 2017 року від 16.02.2017 року реєстраційний № 9021596461 по строку 20.02.2017 року;
- за лютий 2017 року від 09.03.2017 року реєстраційний № 9036173818 по строку 20.03.2017 року;
- за березень 2017 року від 06.04.2017 року реєстраційний № 9056816248 по строку 20.04.2017 року;
- за квітень 2017 року від 04.05.2017 року реєстраційний № 9080314291 по строку 22.05.2017 року;
- за травень 2017 року від 02.06.2017 року реєстраційний № 9102893309 по строку 20.06.2017 року;
- за червень 2017 року від 06.07.2017 року реєстраційний № 9127903239 по строку 20.07.2017 року;
- за липень 2017 року від 21.08.2017 року реєстраційний № 9168210133 по строку 21.08.2017 року;
- за серпень 2017 року від 04.09.2017 року реєстраційний № 9177265741 по строку 20.09.2017 року;
- за вересень 2017 року від 04.10.2017 року реєстраційний № 9203154991 по строку 20.10.2017 року;
7) п.п. 46.1 п.46, пп. 49.18.1 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України та Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1233, із змінами та доповненнями, та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 14, зі змінами та доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №105/26550 підприємством порушено встановлений законом порядок ведення податкового обліку в частині:
- не відображення суми пільг (по коду 14020046) у поданих звітах за 1 півр.2016 р. від 28.07.2016 р. № 9131163590, за 9 міс. 2016 р. від 21.10.2016 р. № 9198807269, за 2016 р. від 09.02.2017 р. №9269836837 та 9 міс.2017 р. від 20.10.2017 р. № 9203154991;
- відображення суми пільг у податкових деклараціях акцизного податку за червень 2016р. (від 12.07.2016 р. № 9117660783), за липень 2016р. (від 01.08.2016 р. № 9133434243) за серпень 2016р. (від 03.09.2016 р. № 9159020228), за вересень 2016 р. (від № 9180976169), за листопад 2016 р. (від 05.12.2017 р. №9232646344), за серпень 2017 р. (від 04.09.2017 р. № 9177265741) та за вересень 2017 р. (від 04.10.2017 р. № 9203154991), які не відповідають первинним документам.
8) пп.39.4.2 п.39.4 ст. 39 Податкового кодексу України щодо недекларування у звітах про КО за 2015-2016 роки господарські операції на загальну суму 15016422,86 грн., у тому числі :
- 2015 рік - 13603969,24 грн.;
- 2016 рік - 1412726,62 грн.
9) п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України з доходу отриманого громадянкою ОСОБА_4 у вигляді моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. у лютому 2015 року, який був перерахований на картковий рахунок не утримано військового збору в сумі 300,00 грн. та на порушення п. 177.6 ст.177 Податкового кодексу України з доходу, отриманого приватним підприємцем ОСОБА_5 у жовтні 2015 р. не у межах підприємницької діяльності у розмірі 4660,00 грн. не утримано військового збору в сумі 69,9 грн., в результаті чого занижено всього військового збору у сумі 369,9 грн.
10) п.103.2 ст.103, п.160.1, п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями (у періоді з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р.) та п.103.2 ст.103, п.п. 141.4.1, п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст.141 Податкового Кодексу України, із змінами та доповненнями (у періоді з 01.01.2015 по 30.09.2017) в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента (інші доходи) у розмірі 36473138,19 грн., у тому числі: за 2013 рік на суму 5168907,84 грн., за 2014 рік на суму 3160282,69 грн., за 2016 рік на суму 18196902,77 грн., за 9 місяців 2017 року на суму 9947044,90 грн.
п.46.1 ст.46 та п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, не надано Додатки ПН до рядка 17 Податкових декларацій податку на прибуток підприємств за 2013 - 2014, Додатки ПН до рядка 23 Податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 2016 - 9 місяців 2017 по нерезиденту компанії ТОВ «Євраз Холдінг», Росія, по виду доходу - «інші доходи».
11) п.51.1 ст.51, п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст.164. п. 167.1 ст. 167 . п. 176.2 ст. 176. п.177.6 ст.177, Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями. п. 3 розділ III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», (форма № 1-ДФ), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.01.2014р. №49 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», (форма № 1 ДФ), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) зі змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб на суму 4 090,00 грн.
В подальшому відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.5 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України та у зв'язку з поданням ПрАТ «ЮЖКОКС» заперечень від 19.02.2018 року №354 (вхідн.№13215/10 від 21.02.2018 року) до акту документальної планової виїзної перевірки від 12.02.2018 року №16/28-10-46-17/05393079, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ «ЮЖКОКС» з питань, що стали предметом заперечень до акту планової виїзної перевірки від 12.02.2018 року №16/28-10-46-17/05393079.
За результатми перевірки складено акт від 14.03.2018 року № 29/28-10-46-17/05393079, у висновку якого зазначено, що встановлені такі порушення:
1) з податку на прибуток підприємства 4099840 грн. (у т.ч. за 2014 рік на 497 005 грн., за 2015 рік на 3145548 грн., за 2016 рік на 457287 грн.) внаслідок порушення п.44.1 ст.44, п.135.1, п.135.2, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.150.1 ст.150, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції що діяла після 01.01.2015 р.), ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1,2 ст.9 Закону України від 16.07.99 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.1, 2.4, 2.15, 2.16 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, розділу 4 Концептуальної основи фінансової звітності, що була видана РМСБО у вересні 2010 р., п.7,10 МСБО 18 «Дохід», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування за 9 місяців 2017 року на 1 061 074 грн.;
занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 18585662 грн., у тому числі по періодам:
- вересень 2013 року в сумі 48505 грн.;
- березень 2014 року в сумі 3799508 грн.;
- квітень 2014 року в сумі 32158 грн.;
- травень 2014 року в сумі 55287 грн.;
- серпень 2014 року в сумі 7679 грн.;
- жовтень 2014 року в сумі 45666 грн.;
- листопад 2014 року в сумі 47457 грн.;
- грудень 2014 року в сумі 32355 грн.;
- січень 2015 року в сумі 32158 грн.;
- лютий 2015 року в сумі 31624 грн.;
- березень 2015 року в сумі 6266 грн.;
- квітень 2015 року в сумі 20983 грн.;
- травень 2015 року в сумі 32153 грн.;
- жовтень 2016 року в сумі 14348460 грн.;
- листопад 2016 року в сумі 45403 грн.;
завищено суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню, на 6507119 грн., у тому числі по періодам:
- лютий 2014 року в сумі 3718451 грн.;
- липень 2014 року в сумі 90611 грн.;
- серпень 2017 року в сумі 2698057 грн.;
завищення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 5589114 грн., у тому числі по періодам:
- вересень 2017 року - 5589114 грн.;
порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України сумі ПДВ 0,50 грн., внаслідок порушення п.44.1 ст.44, п.1201-1, ст.120-1, 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст.198, пункутів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.2 ст.3, ст.4, п.1,2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі за текстом - Закон № 996), п.2.1, 2.4, 2.15, 2.16 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 (із змінами і доповненнями);
2) пп.213.1.2 п.213.1 ст.213, пп.216.6 ст.216, ст.231 та ст.232 Податкового кодексу України - використання підакцизної продукції (бензолу сирого кам'яновугільного (код УКТЗЕД 2707 10 90 00) для власного споживання (для виробництва непідакцизної продукції згідно вимог ст. 229 Податкового кодексу України) без складання та реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних:
- за серпень 2017р.- 1 013 410,80 л. (прив. до t-150С),
- за вересень 2017р.- 618 075,13 л. (прив. до t-150С).
3) пп.213.1.2 п.213.1 ст.213, п.216.6 ст.216, ст.231 та ст.232 Податкового кодексу України - не були складені та зареєстровані у Єдиному реєстрі акцизних накладних , акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на обсяги пального, використаного для власного споживання, у т.ч.по періодах:
- за березень 2016р.- дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 32349,20 (л. прив. до t-150С),
- паливо (код УКТ ЗЕД 2710124194)- 5915,50 (л. прив. до t-150С),
- за квітень 2016р. - дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 35402,25 (л. прив. до t-150С),
- паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194)- 5641,56 (л. прив. до t-150С),
- за травень 2016р. - дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 31 281,47 (л. прив. до t-150С),
- паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194)- 6517,90 (л. прив. до t-150С),
- за червень 2016р. - дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 32852,82 (л. прив. до t-150С),
- паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194)- 20275,63 (л. прив. до t-150С),
- за липень 2016р. - дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 29038,88 (л. прив. до t-150С),
- паливо (код УКТ ЗЕД 2710124194)- 5912,17 (л. прив. до t-150С),
- за серпень 2016р. - дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 28377,45 (л. прив. до t-150С),
- паливо (код УКТ ЗЕД 2710124194)- 5665,13 (л. прив. до t-150С),
- за вересень 2016р.- дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 30832,32 (л. прив. до t-150С),
- паливо ( код УКТ ЗЕД 2710124194)- 5993,27 (л. прив. до t-150С),
- за жовтень 2016р. - дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 29 633,15 (л. прив. до t-150С),
- паливо (код УКТ ЗЕД 2710124194)- 6546,31 (л. прив. до t-150С),
- за листопад 2016р.- дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 28394,67 (л. прив. до t-150С),
- паливо (код УКТ ЗЕД 2710124194)- 6394,35 (л. прив. до t-150С),
- за грудень 2016р. - дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 25148,98 (л. прив. до t-150С),
- паливо (код УКТ ЗЕД 2710124194)- 6484,34 (л. прив. до t-150С),
- за січень 2017р. - дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 23932,86 (л. прив. до t-150С),
- паливо (код УКТ ЗЕД 2710124194)- 5854,06 (л. прив. до t-150С),
- за лютий 2017р. - дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 27339,07 (л. прив. до t-150С),
- паливо (код УКТ ЗЕД 2710124194)- 5432,45 (л. прив. до t-150С),
- за березень 2017р.- дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 32238,52 (л. прив. до t-150С),
- паливо (код УКТ ЗЕД 2710124194)- 5 907,60 (л. прив. до t-150С),
- за квітень 2017р. - дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 22 773,92 (л. прив. до t-150С),
- паливо (код УКТ ЗЕД 2710124194)- 5168,10 (л. прив. до t-150С),
- паливо (код УКТ ЗЕД 2710124195)- 20 (л. прив. до t-150С),
- за травень 2017р. - дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 25440,57 (л. прив. до t-150С),
- паливо (код УКТ ЗЕД 2710124194)- 5908,77 (л. прив. до t-150С),
- за червень 2017р. - дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 23728,42 (л. прив. до t-150С),
- паливо (код УКТ ЗЕД 2710124194)- 5598,64 (л. прив. до t-150С),
- за липень 2017р. - дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 25517,06 (л. прив. до t-150С),
- паливо (код УКТ ЗЕД 2710124194)- 5756,81 (л. прив. до t-150С),
- паливо (код УКТ ЗЕД 2710124195)- 93,20 (л. прив. до t-150С),
- за серпень 2017р. - дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 36 660,34 (л. прив. до t-150С),
- паливо (код УКТ ЗЕД 2710124194)- 6286,99 (л. прив. до t-150С),
- паливо (код УКТ ЗЕД 2710124195)- 80,0 (л. прив. до t-150С),
- за вересень 2016р.- дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 29434,84 (л. прив. до t-150С),
- паливо (код УКТ ЗЕД 2710124194)- 6074,65 (л. прив. до t-150С);
4) пп.213.1.2 п.213.1 ст.213, ст.215, пп.216.6 ст.216, ст.231 та ст.232 Податкового кодексу України - у березні 2016 року при відвантажені з метою власного споживання (для власних виробничих потреб) виявлені надлишки пального у наступних обсягах :
- дизельне паливо ( код УКТ ЗЕД 2710194300)- 32349,20 л. прив. до t 15oC,
- палива (код УКТ ЗЕД 2710124194)- 5915,50 л. прив. до t 15oC, отримання яких не підтверджено акцизними накладними, зареєстрованими в ЄРАН та актом інвентаризації підприємства обсягів залишку пального станом на початок дня (на 00 годин) 01.03.2016 р. (від 17.03.2016 № 9037635252), що призвело до заниження податкових зобов'язань з акцизного податку на суму 107 191,83 грн.;
5) пп.46.1 ст.46, пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 та ст.212 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14, зі змінами та доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р. за № 105/26550, підприємством порушено встановлений законом порядок ведення податкового обліку в частині не надання обов'язкових Додатків 1 прим.1 до наступних податкових декларацій акцизного податку, які є їх невід'ємною частиною:
-за грудень 2016 р. від 20.01.2017 р. реєстраційний № 9267579997 по строку 20.01.2017 р.,
-за січень 2017 р. від 16.02.2017 р. реєстраційний № 9021596461 по строку 20.02.2017 р.,
-за лютий 2017 р. від 09.03.2017 р. реєстраційний № 9036173818 по строку 20.03.2017 р.,
-за березень 2017 р. від 06.04.2017 р. реєстраційний № 9056816248 по строку 20.04.2017 р.,
-за квітень 2017 р. від 04.05.2017 р. реєстраційний № 9080314291 по строку 22.05.2017 р.,
-за травень 2017 р. від 02.06.2017 р. реєстраційний № 9102893309 по строку 20.06.2017 р.,
-за червень 2017 р. від 06.07.2017 р. реєстраційний № 9127903239 по строку 20.07.2017 р.,
-за липень 2017 р. від 21.08.2017 р. реєстраційний № 9168210133 по строку 21.08.2017 р.,
-за серпень 2017 р. від 04.09.2017 р. реєстраційний № 9177265741 по строку 20.09.2017 р.,
-за вересень 2017 р. від 04.10.2017 р. реєстраційний № 9203154991 по строку 20.10.2017 р.;
6) пп.46.1 ст.46, пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України та Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1233, із змінами та доповненнями, та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. № 14, зі змінами та доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р. за № 105/26550 підприємством порушено встановлений законом порядок ведення податкового обліку в частині:
- не відображення суми пільг (по коду 14020046) у поданих звітах за 1 півр.2016 р. від 28.07.2016 р. № 9131163590, за 9 міс.2016 р. від 21.10.2016 р. № 9198807269, за 2016 р. від 09.02.2017 р. № 9269836837 та 9 міс.2017 р. від 20.10.2017 р. № 9203154991;
- відображення суми пільг у податкових деклараціях акцизного податку за червень 2016 р. (від 12.07.2016 р. № 9117660783), за липень 2016 р. (від 01.08.2016 р. № 9133434243) за серпень 2016 р. (від 03.09.2016 р. № 9159020228), за вересень 2016 р. (від 01.10.2016 р. № 9180976169), за листопад 2016 р. (від 05.12.2017 р. №9232646344), за серпень 2017 р. (від 04.09.2017 р. №9177265741) та за вересень 2017 р. (від 04.10.2017 р. № 9203154991), які не відповідають первинним документам;
7) пп.39.4.2 п.39.4 ст. 39 Податкового кодексу України щодо недекларування у звітах про КО за 2014-2015 роки господарських операцій на загальну суму 14965022,88 грн., у тому числі:
2014 рік - 13573939,01 грн. ;
2015 рік - 1391083,87 грн.
8) п.п. 164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України - з доходу отриманого громадянкою ОСОБА_4 у вигляді моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. у лютому 2015 року, який був перерахований на картковий рахунок не утримано військового збору в сумі 300,00 грн. та в порушення п.177.6 ст.177 Податкового кодексу України з доходу, отриманого приватним підприємцем ОСОБА_5 у жовтні 2015р. не у межах підприємницької діяльності у розмірі 4660,00 грн. не утримано військового збору в сумі 69,9 грн., в результаті чого занижено всього військового збору у сумі 369,9 грн.
9) п.103.2 ст.103, п.160.1, п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України, та п.103.2 ст.103, п.п 141.4.1, п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового Кодексу України, із змінами та доповненнями (у періоді з 01.01.2015 р. по 30.09.2017 р.) в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента (інші доходи) у розмірі 36473138,19 грн., у тому числі:
за 2013 рік на суму 5168907,84 грн.,
за 2014 рік на суму 3160282,69 грн.,
за 2016 рік на суму 18196902,77 грн.,
за 9 місяців 2017 року на суму 9 947 044,90 грн.
10) п. 46.1 ст.46 та п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, не надало Додатки ПН до рядка 17 Податкових декларацій податку на прибуток підприємств за 2013 р. - 2014 р., Додатки ПН до рядка 23 Податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 2016 - 9 місяців 2017 р. по нерезиденту компанії ТОВ ТК «Євраз Холдинг», Росія, по виду доходу - «інші доходи».
11) п.51.1 ст.51, п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п.176.2 ст.176, п.177.6 ст.177, Податкового кодексу України п.3 розділ ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», (форма № 1-ДФ), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.01.2014 р. №49 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», (форма № 1-ДФ), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ) зі змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб на суму 4090,00 грн.
20.03.2018 року Приватним акціонерним товариством «Южкокс» було надіслано до Офісу ВПП ДФС заперечення на акт перевірки від 14.03.2018 року № 29/28-10-46-17/05393079.
29.03.2018 року Офісом ВПП ДФС прийняте рішення № 14152/10/28-10-46-17-10, яким висновки акта перевірки залишені без змін.
02.04.2018 року на підставі акта перевірки від 14.03.2018 року № 29/28-10-46-17/05393079, Офісом великих платників податків ДФС були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0002644611, згідно якого збільшено суму грошових зобов'язань за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 23 232 077,50 грн., в т. ч. основний платіж в розмірі 18585662,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 4 646 415,50 грн.;
- № 0002654611, згідно якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 5589114,00 грн.;
- № 0002664617, згідно якого збільшено суму грошових зобов'язань за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 4338 412,96 грн., в т.ч. основний платіж 4 099 840,00 грн. та штрафні санкції 238573,00 грн.;
- № 0002674617 від 02.04.2018 р., згідно якого зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 061 074,00 грн.;
- № 0002704611, згідно якого зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 6507119,00 грн. та нараховані штрафні санкції 1626779,75 грн.;
- № 0002714617, згідно якого за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів нарахований штраф у розмірі 0,05 грн.;
- № 0002734618, згідно якого за платежем Адміністративні штрафи та інші санкції застосовано штрафні санкції у розмірі 149650,23 грн.;
- № 0002744617, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем пальне в зальному розмірі 133 989,79 грн., в т.ч. основний платіж 107191,83 грн. та штрафні санкції 26797,96 грн.;
- № 0002754617, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 5137,25 грн., в т.ч. за податковим зобов'язанням 4090,00 грн., за штрафними санкціями 1047,25 грн.;
- № 0002774617, згідно якого за платежем пальне застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5999538,61 грн.;
- № 0002804617, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору у загальному розмірі 479,85 грн., в т.ч. за податковим зобов'язанням 369,90 грн., за штрафними санкціями 109,95 грн.;
- № 0002834617, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у загальному розмірі 36473138,19 грн., в т.ч. за податковим зобов'язанням 36473138,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 26202154,50 грн.
- № 0002864617, згідно якого за платежем податок на прибуток приватних підприємств застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1360,00 грн.;
- № 0002904617, згідно якого за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачено податковими агентами, із доходів платника у вигляді з/п у розмірі 510,00 грн.,
- № 0002854617 про застосування штрафних санкцій та нарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальне обов'язкове державне соціальне страхування, у розмірі 57,64 грн.
ПрАТ «ЮЖКОКС» були сплачені податкові зобов'язання та фінансові санкції на суму 1558358,02 грн., які визначені податковими повідомленнями рішеннями: № 0002714617 від 02.04.2018 р., № 0002734618 від 02.04.2018 р., № 0002754617 від 02.04.2018 р., № 0002804617 від 02.04.2018 р., № 0002904617 від 02.04.2018 р., № 0002854617 від 02.04.2018 р.
12.04.2018 року не погоджуючись із податковими повідомленнями - рішеннями форми «Р» № 0002644611 від 02.04.2018 р., форми «В4» № 0002654611 від 02.04.2018 р., форми «Р» № 0002664617 від 02.04.2018 р., форми «П» № 0002674617 від 02.04.2018 р., форми «В1» № 0002704611 від 02.04.2018 р., форми «Р» № 0002744617 від 02.04.2018 р., форми «ПС» № 0002774617 від 02.04.2018 р., форми «Д» № 0002834617 від 02.04.2018 р., форми «ПС» № 0002864617 від 02.04.2018 р. ПрАТ «ЮЖКОКС» звернулося зі скаргою вих. № 558 до Державної фіскальної служби України .
15.06.2018 року Державною фіскальною службою України прийняте рішення № 20477/6/99 99 11 01 02 25, яким залишено без змін зазначені податкові повідомлення-рішення.
Позивач не погоджується із податковими зобов'язаннями визначеними податковими повідомленнями-рішеннями № 0002644611 від 02.04.2018 р., форми «В4» № 0002654611 від 02.04.2018 р., форми «Р» № 0002664617 від 02.04.2018 р., форми «П» № 0002674617 від 02.04.2018 р., форми «В1» № 0002704611 від 02.04.2018 р., форми «Р» № 0002744617 від 02.04.2018 р., форми «ПС» № 0002774617 від 02.04.2018 р., форми «Д» № 0002834617 від 02.04.2018 р., форми «ПС» № 0002864617 від 02.04.2018 р., у зв'язку із чим звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи спір суд зазначає, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення «Р» № 0002664617 від 02.04.2018 р. став висновок про заниження доходу, завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з контрагентами (постачальниками товарів, робіт (послуг) по сумнівним контрагентам, зокрема: ТОВ «САВ 2007», ТОВ «ЄВРОБУД-2012», ТОВ «ПІРС», ТОВ «ОРІОНРЕМБУД», ПП «РУБІЖ», ТОВ «ПРОЕКТРЕММОНТАЖ», ТОВ «УТБ-2», ТОВ «ІНДУСТРІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ», ТОВ «МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА», ТОВ «ПУЛА», ТОВ «НВО «РЕДУКТОР-КОМПЛЕКТ», ПП «ДНІПРОБУДМЕТАЛ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ХІМПРОМКОМПЛЕКТ».
Такий висновок зроблено за сукупністю обставин, встановлених в ході перевірок, а саме на підставі аналізу наданих до перевірки первинних документів, договорів, баз даних АІС Податковий блок ( АІС "Картка платника", АІС "Зустрічні перевірки", АРМ "Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", Єдиний реєстр податкових накладних; підсистеми ІС «Податковий блок»: «Обробка ПЗ та платежів», «Реєстрація ПП», «Аналітична система», АІС «Інспектор 2006»).
Додатково для здійснення висновків використано отриману податкову інформацію від інших податкових органів, що містить підтвердження нереальності здійснення господарських операцій із врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів та ін.
ПрАТ «ЮЖКОКС» не надано жодного доказу, щодо проведення всіх можливих дій щодо встановлення «податкової сумлінності» при виборі контрагентів-постачальників.
Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено відсутність реально вчиненої господарської операції ПрАТ «ЮЖКОКС» по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та, як наслідок, юридична дефективність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ПК України, що не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.
Фактично ПрАТ «ЮЖКОКС» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання (купівлі) і складено первинні документи, перевіркою не заперечується факт надходження економічних вигід щодо отримання послуг матеріального характеру та товарно-матеріальних цінностей протягом періоду з 01.01.2015 р. по 30.09.2017 р. від невстановлених осіб у загальній сумі 10303180,33 грн. в т.ч.: у 2015 р. - 6701622,78 грн., у 2016 р. - 2540483,28 грн., за 9 міс. 2017 р. - 1061074,27 грн., внаслідок того, що у бухгалтерському обліку товариства збільшено активи за рахунками 20, 91, 15, проте перевіркою не підтверджено джерело їх походження, тому перевіряючими ґрунтовно зроблено висновки щодо порушення ПрАТ «ЮЖКОКС» вимог розділу 4 Концептуальної основи фінансової звітності, що була видана РМСБО у вересні 2010 р., п.7, 10 МСБО 18 «Дохід», п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, ПрАТ «ЮЖКОКС».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України закріплено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями, в редакції що діяла після 01.01.15), об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
За приписами пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу (із змінами і доповненнями, в редакції що діяла після 01.01.15).
У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
В силу пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Нормами пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
При цьому у відповідності до пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Також варто наголосити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.
Крім того, пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р., встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.
Судом встановлено, що між ПрАТ «ЮЖКОКС» та ТОВ «ІНДУСТРІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» було укладено договір № 2015/02-27/15 від 20.02.2015 року на виконання робіт з поточного ремонту на об'єктах замовника, виконувались роботи з ремонту коксової батареї №5. На підтвердження виконання робіт за цим договором позивачем надані: акти приймання-здачі робіт (надання послуг), акти про витрату давальницьких матеріалів, рахунки, платіжні доручення.
23.12.2013 року між ПрАТ «ЮЖКОКС» та ТОВ «ЄВРОБУД-2012» було укладено договір № 2013/12-14/13 на виконання робіт з подрібнення коксової продукції за допомогою мобільної дробарки з операторами. На підтвердження виконання робіт за цим договором позивачем надані: акти здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунки, банківські виписки.
Між ПрАТ «ЮЖКОКС» та ТОВ «ОРІОНРЕМБУД» були укладені договори №№ 2014/09-04/14/1 від 10.09.2014 роки, 2015/05-09/15 від 22.05.2015 роки від 29.01.2016 роки, 2016/01-21/16 на виконання робіт з капітального ремонту на об'єктах замовника, договір № 2015/04-27/15 від 27.04.2015 роки на виконання робіт з поточного ремонту на об'єктах замовника, договір №2015/09-09/15 від 15.09.2015 роки на виконання робіт з демонтажу на об'єктах замовника. На підтвердження виконання робіт за цими договорами позивачем надані: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів, розрахунки загальновиробничих витрат, акти про витрату давальницьких матеріалів, довідки про використану електроенергію, рахунки, банківські виписки.
Між ПрАТ «ЮЖКОКС» та ТОВ «ПIРС» було укладено договір №2015/04-15/15 від 21.04.2015 року на виконання робіт з капітального ремонту на об'єктах замовника, договір № 2013/03-05/13 від 04.03.2013 року на виконання робіт з поточного ремонту на об'єктах замовника. На підтвердження виконання робіт за цими договорами позивачем надані: акти здачі-приймання робіт (надання послуг), накладні-вимоги (типова форма М-11), рахунки, банківські виписки.
20.04.2015 року між ПрАТ «ЮЖКОКС» та ТОВ «ПРОЕКТРЕММОНТАЖ» було укладено договір № 2015/04-18/15 на виконання робіт з розробки технічного завдання на проектування, розробку та узгодження проектної документації по об'єкту "Автоматизована система екологічного моніторингу". На підтвердження виконання робіт за цим договором позивачем надані: акти здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунки, платіжні доручення.
06.02.2014 року між ПрАТ «ЮЖКОКС» та ТОВ «САВ 2007» було укладено договір № 2014/02-32/14 на надання послуг по збору та перевезенню промислових відходів 4 класу небезпеки, які утворилися в процесі здійснення Замовником господарської діяльності, для подальшого їх оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення згідно вимог чинного законодавства України. На підтвердження виконання робіт за цим договором позивачем надані: акти здачі-приймання робіт (надання послуг), накладні-вимоги (типова форма М-11), акти приймання-передачі, звіти про зважування, рахунки, банківські виписки.
Між ПрАТ «ЮЖКОКС» та ТОВ «УТБ-2» були укладені договори №№ 2015/02-14/15 від 13.02.2015 року, 2015/06-09/15 від 15.06.2015 року, 2015/08-11/15 від 20.08.2015 року, 2015/10-14/15 від 22.10.2015 року, 2016/01-24/16 від 29.01.2016 року, 2016/04-03/16 від 11.04.2016 року, 2016/05-53/16 від 31.05.2016 року, 2016/08-07/16 від 10.08.2016 року, 2016/08-19/16 від 22.08.2016 року на виконання робіт з капітального ремонту на об'єктах замовника, договір № 2017/05-14/17 від 29.05.2017 року на виконання робіт з поточного ремонту на об'єктах замовника, договір № 2016/07-12/16 від 21.07.2016 року на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єктах замовника, договір № 2015/07-05/15 від 08.07.2015 року на виконання робіт з будівництва об'єктів замовника, договір № 2015/07-08/15 від 13.07.2015 року на виконання робіт з монтажу системи вентиляції, договір № 2015/02-15/15 від 13.02.2015 року на виконання робіт з демонтажу на об'єктах замовника, договірний лист № 2015/п15-096 від 08.07.2015 року на роботи з ремонту кондиціонера, договірний лист № 2016/п16-056 від 18.04.2016 року на роботи по монтажу системи вентиляції на об'єкті замовника. На підтвердження виконання робіт за цими договорами позивачем надані: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрат, акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів, розрахунки загальновиробничих витрат, акти про витрату давальницьких матеріалів, довідки про використану електроенергію, довідка про об'єкти основних засобів, рахунки, банківські виписки.
Між ПрАТ «ЮЖКОКС» та ТОВ «Пула» були укладені договори постачання №2013/02-20/13 від 01.02.2013 року, №2015/02-09/15 від 03.02.2015 року, 2016/02-31/16 від 17.02.2016 року, на виконання умов яких позивачем були отримані товаро-матеріальні цінності. На підтвердження отримання товарів позивачем надані: рахунки-фактури, видаткові і податкові накладні, прибуткові ордера, акти та відомості на використані матеріали під час проведення ремонтів та технічного обслуговування об'єктів основних засобів підприємства, банківські виписки.
Згідно договору постачання № 2014/01-82/14 від 29.01.2014 року, укладеного між ПрАТ «ЮЖКОКС» та ТОВ «МАСТЕР-КАБЕЛЬ Україна», позивачем отримана кабельно-провідникова продукція. На підтвердження отримання товарів позивачем надані: рахунки-фактури, видаткові і податкові накладні, прибуткові ордера, акти та відомості на використані матеріали під час проведення ремонтів та технічного обслуговування об'єктів основних засобів підприємства, банківські виписки.
Згідно договору постачання № 2014/05-13/14 від 16.05.2014 року між ПрАТ «ЮЖКОКС» та ТОВ «НВО «РЕДУКТОР-КОМПЛЕКТ», позивачем отримані редуктори. На підтвердження отримання товарів позивачем надані: рахунки-фактури, видаткові і податкові накладні, прибуткові ордера, відомості на використані матеріали під час проведення ремонтів об'єктів основних засобів підприємства, банківські виписки.
Згідно договору постачання №2015/08-02/15 від 04.08.2015 року між ПрАТ «ЮЖКОКС» та ПП «ДНIПРОБУДМЕТАЛ», позивачем отримані насоси та домкрати. На підтвердження отримання товарів позивачем надані: рахунки-фактури, видаткові і податкові накладні, прибуткові ордера, акти приймання передачі основних засобів (типова форма ОЗ-1), банківські виписки.
Згідно договору постачання № 2015/02-02/15 від 02.02.2015 між ПрАТ «ЮЖКОКС» та ТОВ «ТД ХIМПРОМКОМПЛЕКТ», позивачем отримані товаро-матеріальні цінності. На підтвердження отримання товарів позивачем надані: рахунки-фактури, видаткові і податкові накладні, прибуткові ордери, відомості на використані матеріали під час проведення ремонтів, банківські виписки.
Згідно договору постачання № 2013/05-03/13 від 14.05.2013 року між ПрАТ «ЮЖКОКС» та ПП «РУБIЖ», позивачем отримані покажчики. На підтвердження отримання товару позивачем надані: рахунки-фактури, видаткові і податкові накладні, - прибуткові ордери, акти приймання-передачі устаткування до монтажу, акти про готовність змонтованого обладнання, акти вводу в експлуатацію, банківські виписки.
В акті перевірки відсутні посилання на те, що отримані активи, роботи, послуги від зазначених контрагентів не спричинили реальних змін майнового стану ПрАТ «ЮЖКОКС».
Отже, відповідачем не заперечується факт надходження економічних вигід щодо отримання послуг матеріального характеру та товарно-матеріальних цінностей протягом періоду з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року у загальній сумі 10303180,33 грн., однак, відповідач наполягає на тому що товарно-матеріальні цінності були отримані від невстановлених осіб, а надані документи є фіктивними.
Суд звертає увагу на те, що, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.
Посилання відповідача, як на підставу для невизнання податкового кредиту на обрив ланцюга постачання, (відсутність інформації про придбання контрагентом товарів, що були поставлені позивачеві) судом до уваги не приймаються.
Окремо варто також зауважити на концептуальних правових позиціях Верховного Суду в питаннях «реальності господарських операцій», зокрема, про те, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності.
Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податків-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та надання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.
Відповідні правові позиції викладено Верховним Судом у своїх постановах: від 11 вересня 2018 року (справа № 2а-3693/12/2170), 31 серпня 2018 року (справа № 1570/4299/12), від 12 червня 2018 року (справа № 802/4132/15-а).
Суд відмічає, що контролюючим органом не доведено факту ухилення контрагентами суб'єкта перевірки від оподаткування та існування змови чи узгодженості дій між позивачем та його контрагентами, що не свідчить про недобросовісність позивача у сфері податкових правовідносин та не доводить необґрунтованості його податкової вигоди за здійсненими господарськими операціями.
Щодо відсутності сертифікатів якості суд погоджується з позицією позивача, що сертифікати якості, за своїм змістом не є первинними документами, натомість сертифікат якості свідчить про якість товару, і жодним чином не може свідчити про господарську операцію її реальність та повноту.
Також чинним законодавством не передбачено переліку чітко визначених первинних документів, які виключно здатні підтвердити господарські операції. Відсутність ТТН при наявності всіх інших первинних документів, відомостей щодо оприбуткування товару, наявності його на складі та на обліку, не свідчить про нереальність господарської операції.
Натомість, спрямованість господарських операцій позивача на реальне настання правових наслідків підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства.
А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Таким чином, досліджені в процесі розгляду справи документи розкривають зміст господарської операції, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та спрямованість його дій на отримання реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.
Отже, є протиправними висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій з ТОВ «САВ 2007», ТОВ «ЄВРОБУД-2012», ТОВ «ПІРС» , ТОВ «ОРІОНРЕМБУД» , ПП «РУБІЖ» , ТОВ «ПРОЕКТРЕММОНТАЖ», ТОВ «УТБ-2» , ТОВ «ІНДУСТРІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ, ТОВ «МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА», ТОВ «ПУЛА», ТОВ «НВО «РЕДУКТОР-КОМПЛЕКТ», ПП «ДНІПРОБУДМЕТАЛ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ХІМПРОМКОМПЛЕКТ» викладені в акті перевірки від 14.03.2018 року № 29/28-10-46-17/05393079, що, у свою чергу, призвело до: - заниження інших доходів на загальну суму 432470 грн., в тому числі: за 2013 рік - 301827 грн., за 2014 рік - 130643 грн.;
- завищення витрати операційної діявльності на загальну суму 2328668 грн., в тому числі: за 2013 рік - 309564 грн., за 2014 рік - 2019104 грн.;
- заниження інших доходів на вартість безоплатно отриманих активів від невстановлених осіб у вигляді ТМЦ (світильників в асортименті, зажимів, стартера, тощо) та послуги матеріального характеру, а саме: подрібнення коксу мобільною дробаркою, поточний ремонт коксової батареї №5( за інв. № 9966/1), послуги капітальних ремонтів, отримання робіт з розробки та проектування АСЕМ., які впливають на формування фінансового результату у періоді з 2015 року по 30.09.2017 року на загальну суму 10684380,36 грн.
Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 02.04.2018 року форми «П» №0002674617 став висновок про завищення витрат, які впливають на формування фінансового результату за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року на загальну суму 10806149,22 грн. (по знеціненню незавершених капітальних інвестицій), у зв'язку із не наданням документів, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності.
В обґрунтування таких висновків контролюючим органом зазначено, що ПрАТ «ЮЖКОКС» у періоді, починаючи з 01.01.2015 року проведено знецінення незавершених капітальних інвестицій (надалі за текстом - НКІ).
В ході проведення перевірки, на ПрАТ «ЮЖКОКС» надано запити від 28.02.2018 року та 02.03.2018 року про підтвердження правомірності віднесених витрат у фінансові результати за 2015 рік за бухгалтерською проводкою Дт 972030 Кт 15ХХХХ та надання розшифрування формування складових балансової вартості знецінених об'єктів капітальних інвестицій.
До перевірки надані бухгалтерські довідки щодо проведеного знецінення капітальних інвестицій на загальну суму 11408 958,9 грн. та 730466,66 грн., що визначили втрати від зменшення корисності об'єктів НКІ.
З метою підтвердження балансової вартості знецінених НКІ, ґрунтовності віднесених витрат, на підприємство наданий запит щодо надання первинних документів.
За отриманими первинними документами сума на яку не надано підтверджень склала - 10773639,91грн., між тим, у формі 2 «Звіту про фінансові результати» перевіркою визнані суми з зазначених затрат у 2015 році - 635318,99 грн., у 2016 році - 730466,66 грн., внаслідок надання та підтвердження первинними документами балансової вартості знецінених НКІ.
Підприємство веде бухгалтерський облік за міжнародними стандартами починаючи з 2010 року. Відповідно, бухгалтерську операцію по знеціненню НКІ за 2008 та 2009 роки підприємству необхідно було провести згідно положень МСБО 36 «Зменшення корисності активів», зокрема, через 12 місяців, що наступають після останнього руху по балансовому обліку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Податкового кодексу України граничного терміну подання такої звітності.
Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті (пункт 44.4 статті 44 Податкового кодексу України).
Тобто, статтею 44 ПКУ встановлено мінімальний термін зберігання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, - 1095 днів з дня подання відповідної податкової звітності із збільшенням цього строку при проведенні процедури оскарження у разі визначення сум зобов'язання контролюючими органами.
Норми Податкового кодексу України не містять норми щодо зберігання первинних документів, які можуть бути підтверджуючими для витрат, що сформували первісну історичну вартість об'єктів НКІ.
Таким чином, суд погоджується, що твердження відповідача про протиправне ненадання ПрАТ «Южкокс» первинних документів стосовно підтвердження витрат, що сформували балансову вартість знецінених об'єктів незавершених капітальних інвестицій, є необґрунтованим, оскільки строк зберігання таких документів вже сплинув.
ПрАТ «ЄВРАЗ ЮЖКОКС» було складено протокол «Заседания экспертной комиссии ПАО «ЕВРАЗ БАГЛЕЙКОКС» від 18.02.2013 року №1 та Акт від 20.02.2013 року №1 «О выделении к уничтожению документов, не подлежащих дальнейшему хранению», згідно якого знищено первинні бухгалтерські документи, складені за період 1987-2009, що підтверджує «Акт на уничтожение документов» від 10.04.2013 року.
Прийняття рішення менеджментом ПрАТ «ЄВРАЗ ЮЖКОКС» про знецінення з метою відображення справедливої вартості активу балансу на дату випуску фінансової звітності підприємства, проводиться згідно з чинним з 01.12.2015 р. Регламентом процесу «Виявлення випадків вибуття / знецінення / відновлення знецінення основних засобів, капітальних інвестицій та документальне оформлення процесу вибуття / знецінення / відновлення знецінення активів», який затверджений наказом №1142 від 30.12.2015 р. (п.4.2).
Документом, для відображення такого рішення у бухгалтерському обліку є бухгалтерська довідка.
Суд погоджується з позицією позивача про те, що твердження контролюючого органу щодо протиправного списання витрат за 2008-2009 роки у періоді 2015 року є необґрунтованим, оскільки у 2015 році сума знецінення є витратами того періоду, в якому проведено господарську операцію, та затверджена первинним документом - Бухгалтерською довідкою.
У період 2008-2009 року підприємством були понесені витрати і станом на кінець перевірки враховуються на балансі підприємства за первісною історичною вартістю, яка складає 10773639,91 грн. за рахунком 151ХХХ, а сума нарахованого знецінення віднесена до складу витрат ф. 2 «звіту про фінансовий результат» в періоді 2015 року, та в балансі підприємства враховується на рахунку 151ХХ9 зі знаком «мінус» - 10773639,91, тобто балансова вартість рівна « 0».
Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 02.04.2018 року форми «Д» № 0002834617 та форми «ПС» № 0002864617 став висновок про порушення пункту 46.1 статті 46 та пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України через не надання Додатку ПН до податкових декларацій з податку на прибуток.
В обгрунтування такого висновку відповідачем зазначено, що у періоді з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року ПрАТ «ЕВРАЗ ЮЖКОКС» занижено податок з доходів нерезидента ТОВ «ТК «Євраз Холдинг», Росія, при виплаті доходів - залізничний тариф (інші доходи) нерезиденту з джерелом їх походження з України за ставкою 15% у джерела виплати у розмірі 36473138,19 грн., у т.ч. за 2013 рік на суму 5168907,84 грн., за 2014 рік на суму 3160282,69 грн., за 2016 рік на суму 18196902,77 грн., за 9 місяців 2017 року на суму 9947044,90 грн. за договором з транспортно-експедиційного обслуговування міжнародних перевезень вантажів №ДГТК7-001362 від 01.12.2012 р.
Виплачені на користь нерезидента доходи з джерелом їх походження з України у Додатках ПН до податкових декларацій за відповідні періоди ПрАТ «ЮЖКОКС» не було задекларовано.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
01.12.2012 між ПрАТ «ЄВРАЗ ЮЖКОКС» (Компанія) та ТОВ Торгова компанія «ЄвразХолдинг», Росія, (Експедитор) було укладено договір №ДГТК7-001362 з транспортно-експедиційного обслуговування (далі - Договір).
Відповідно до умов договору Експедитор здійснює транспортно-експедиційне обслуговування вантажоперевезень Компанії залізничним транспортом в міжнародному сполученні і для здійснення перевезень вантажів залізничним транспортом по території Російської Федерації в вагонах парку ВАТ «РЖД», власних або орендованих вагонах.
Згідно Додатку №1 до договору вартість наданих послуг складається з вартості перевезення та винагороди Експедитора. Вартість перевезення включає в себе суму залізничного тарифу і вартість послуг за надання вагонів.
Абзацом й) підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПКУ (в редакції, чинній з 01.01.2015 р. по 30.09.2017 р.) та абз. й) пункту 160.1 статті 160 ПКУ (в редакції, чинній з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р.) встановлено, що до доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України відносяться, серед іншого, інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Відповідно до укладеного договору послуги транспортно-експедиторського обслуговування надані за межами території України. Таким чином доходи нерезидента в межах укладеної угоди транспортної експедиції не відносяться до доходів від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, а є доходами у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості послуг.
Таким чином дохід, отриманий в межах укладеної угоди транспортної експедиції не є доходом нерезидентів з джерелом їх походження з України та, відповідно, не підлягає оподаткуванню податком на доходи нерезидентів з джерелом їх походження з України.
Пунктом 3.2. статті 3 Податкового кодексу України чітко визначено - якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Статтею 19 Закону України "Про міжнародні договори України" передбачено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до частини 1 статті 7 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків (ратифіковано Законом №369/95-ВР від 06.10.95р.), прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки підприємство не здійснює підприємницької діяльності в іншій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво.
Отже, міжнародним договором визначено, що доходи нерезидента не підлягають оподаткуванню на території України.
Також, згідно з п. 2.1.5 договору № 302-жд від 12.12.2008 року, укладеного між ВАТ «РЖД» та ТОВ «ТК «ЄвразХолдинг» на перевезення вантажів, ТОВ «ТК «ЄвразХолдинг» зобов'язаний забезпечити наявність на єдиному особовому рахунку Експедитора у ВАТ «РЖД» грошових коштів, достатніх для оплати перевезення вантажів, платником за які є Експедитор. За відсутності на єдиному особовому рахунку Експедитора необхідних грошових коштів приймання до перевезення вантажів, які оплачує Експедитор, зупиняється.
Отже, за умовами договору саме ТОВ «ТК «ЄвразХолдинг» сплачує ВАТ «РЖД» плату за перевезення вантажів (ВАТ «РЖД» списує кошти з особового рахунку Експедитора), а ПрАТ «ЄВРАЗ ЮЖКОКС» в подальшому компенсує вартість наданих послуг Експедитором. Тобто саме ТОВ «ТК «ЄвразХолдинг» є фактичним власником доходу і має право вільно розпоряджатися отриманими коштами.
Таким чином, експедитор не визначає подальшу економічну долю доходу, тому що даний дохід перераховувався іншим особам, а отже не є бенефіціарним власником доходу.
Викладена позиція узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду 08.05.2018 року у справі №821/1279/17.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що ПрАТ «ЮЖКОКС» не здійснювало виплату доходів нерезиденту із джерелом його походження з України, тобто операції (показники) для заповнення відсутні - підприємство не повинно надавати до контролюючого органу Додатки ПН по нерезиденту ТОВ ТК «Євраз Холдінг», Росія.
Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 02.04.2018 р. форми «Р» № 0002644611, форми «В1» № 0002704611 та форми «В4» № 0002654611 став висновок про порушення абз. г) п.198.5 ст.198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань в сумі 26140585,43 грн., в тому числі по періодах: 2013 рік - 1464617,75 грн., 2014 рік - 5947325,84 грн., 2016 рік - 10757801,07 грн., 2017 рік - 7970840,77 грн.
В обґрунтування такого висновку відповідачем зазначено, що в ході проведення перевірки ПрАТ «ЮЖКОКС» встановлені факти реалізації продукції власного виробництва за цінами, що є нижчими, ніж виробнича собівартість виготовленої продукції. Проведення такої діяльності призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю виготовлення продукції та ціною її продажу.
Визначення фінансового результату здійснено виходячи з різниці між вартістю реалізації та сумою витрат, що врахована ПрАТ «ЮЖКОКС» у складі собівартості виготовлених та реалізованих товарів за податковим обліком (відображених у податковій звітності за перевіряємий період), а саме: з даних журналів «Головна книга» здійснено співставлення рахунків 701141 «Дохід від реалізації коксохімічної продукції - вітчизняні покупці», 901141 «Собівартість реалізації коксохімічної продукції - вітчизняні покупці» з урахуванням рахунку 905000 «Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати». Таким чином, складова операційних витрат, при придбанні яких нараховувався ПДВ, при перевірці обрахована шляхом визначення у складі Розділу ІІ звіту «Про фінансові результати» (Форма № 2) як відношення елементів матеріальних витрат (рядок 2180), до загальної суми операційних витрат.
Статтею 3 Господарського Кодексу України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
В результаті реалізації продукції за цінами, нижчими за собівартість її виготовлення, відбувається зменшення такої складової власного капіталу, як активи (в розмірі собівартості продукції) та збільшення активів на суму грошових коштів отриманих від продажу продукції власного виробництва. Проведення такої діяльності призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю виготовлення продукції та ціною її продажу.
У зв'язку з тим, що збиток, отриманий як перевищення виробничої собівартості продукції над доходами від її реалізації не є витратами, що пов'язанні із веденням господарської діяльності, то, відповідно, і ПДВ нарахований при їх придбанні, не може бути пов'язаний із веденням господарської діяльності (здійснення збиткової діяльності не передбачає отримання доходу, що не призводить до збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів, та до зростання власного капіталу та відповідно не пов'язане із господарською діяльністю).
Таким чином, у разі якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які в подальшому використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю, такий платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, платником порушено пп. «г» п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань в сумі 26 140 585,43 грн., в тому числі по періодах: 2013 рік - 1464617,75 грн., 2014 рік - 5947325,84 грн., 2016 рік - 10757801,07 грн., 2017 рік - 7970840,77 грн.
Також, ПрАТ «ЮЖКОКС» впродовж перевіряємого періоду здійснювало операції зі знецінення основних засобів та капітальних інвестицій, в результаті чого відбувається зменшення такої складової власного капіталу, як активи. В бухгалтерському обліку ПрАТ «ЮЖКОКС» затрати з будівництва (виготовлення), придбання і поліпшення об'єктів основних засобів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об'єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом) та обліковує на бухгалтерських рахунках 151009, 152009, 152019.
На підтвердження факту відображення вартості товарів (робіт, послуг), придбаних для створення об'єктів капітальних інвестицій у складі податкового кредиту, згідно п.198.3 ст.198 ПК України ПрАТ «ЮЖКОКС» надано підтверджуючі документи лише за перевіряємий період, тобто з 01.07.2012 року по 30.09.2017 року. По операціям знецінення, дата останньої капіталізації по яким припадає до початку перевіряємого періоду, не надані первинні документи, згідно до яких можливо підтвердити формування балансової вартості знеціненого об'єкта станом на 01.01.2015 року.
Таким чином, ПрАТ «ЮЖКОКС» порушено пп.«г» п.198.5 ст.198 ПК України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань в сумі 2374847,75 грн. (з урахуванням наданих до перевірки первинних документів), в тому числі по періодах: грудень 2015 року - 2228754,42 грн.; грудень 2016 року - 146093,33 грн.
Крім цього, в акті перевірки зроблено висновок щодо не підтвердження реальності взаємовідносин ПрАТ «ЮЖКОКС» з контрагентами-постачальниками, а саме: ТОВ «САВ 2007», ТОВ «ЄВРОБУД-2012», ТОВ «ПІРС» , ТОВ «ОРІОНРЕМБУД» , ПП «РУБІЖ» , ТОВ «ПРОЕКТРЕММОНТАЖ», ТОВ «УТБ-2» , ТОВ «ІНДУСТРІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ, ТОВ «МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА», ТОВ «ПУЛА», ТОВ «НВО «РЕДУКТОР-КОМПЛЕКТ», ПП «ДНІПРОБУДМЕТАЛ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ХІМПРОМКОМПЛЕКТ».
ПрАТ «ЮЖКОКС» не надано жодного доказу, щодо проведення всіх можливих дій щодо встановлення «податкової сумлінності» при виборі контрагентів-постачальників.
Первинні документи, які були надані до перевірки та відображені в даному акті, не мають юридичної сили первинних документів, у зв'язку з тим, що не підтверджують факт здійснення господарських операцій, а саме передачу (поставку) товару (робіт, послуг) від вищезазначених контрагентів та не можуть бути підставою для відображення в регістрах бухгалтерського обліку та у податковій звітності ПрАТ «ЮЖКОКС».
Перевіркою встановлено відсутність реального (законного) джерела походження товару, наданих послуг а відтак, неможливість їх руху за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов'язаних нереальних господарських операцій, а їх документальне оформлення застосовано для прикриття фіктивних операцій із залученням контрагентів по ланцюгу постачання.
Таким чином, в порушення п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, ПрАТ «ЮЖКОКС» завищення суму податкового кредиту у загальній сумі 2166461 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг визначається виходячи з договірної вартості (в редакції, чинній до 31.12.2014 року), не може бути нижче їх собівартості (в редакції, чинній протягом 2015 року) або звичайних цін (в редакції, чинній з 01.01.2016 року).
Згідно п. п. 14.1.71 ПКУ звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, визнані контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 14.1.27 пункту 14.4 статті 14 ПКУ витрати - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або зменшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу.
Підпунктом 14.1.136 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до ч. 1 та 2 статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності.
Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).
Збитковість окремої господарської операції, що враховується для цілей оподаткування має визначатись з урахуванням грошових сум, які стосуються саме цієї господарської операції, з урахуванням її економічної мети, змісту та обсягу.
Приписи Податкового кодексу України, не ставлять право платника податків на формування податкового кредиту в залежність від наявності чи відсутності доходу по окремим господарським операціям.
Таким чином, неотримання платником податків прибутку від здійснення господарської діяльності не може слугувати підставою для висновків про безпідставне формування податкового кредиту за такими господарськими операціями. Недосягнення мети, як то отримання прибутку, не може вважатися порушенням вимог чинного законодавства, так як збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.
Зазначена позиція узгоджується висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 822/1579/16 та від 20.03.2018 року у справі № 816/1623/16.
Таким чином, висновки щодо порушення абз. г) п. 198.5 ст.198 Податкового Кодексу України є безпідставними з огляду на те, що збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарською.
Щодо правомірності висновку про не підтвердження по операціям знецінення, дата останньої капіталізації по яким припадає до початку перевіряємого періоду, у зв'язку із ненаданням документів, суд зазначає, що цим діям відповідача вже надано оцінку при вирішенні питання, щодо правомірності завищення витрат, які впливають на формування фінансового результату за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року на загальну суму 10806149,22 грн. (по знеціненню незавершених капітальних інвестицій). Зокрема визнано протиправний такий висновок у зв'язку із закінченням строку зберігання документів, які підтверджують витрати, що сформували балансову вартість знецінених об'єктів незавершених капітальних інвестицій до 01.07.2012 року.
Також судом надано оцінку висновку про фіктивність господарських операцій з контрагентами: ТОВ «САВ 2007», ТОВ «ЄВРОБУД-2012», ТОВ «ПІРС», ТОВ «ОРІОНРЕМБУД» , ПП «РУБІЖ» , ТОВ «ПРОЕКТРЕММОНТАЖ», ТОВ «УТБ-2», ТОВ «ІНДУСТРІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ», ТОВ «МАСТЕР-КАБЕЛЬ УКРАЇНА», ТОВ «ПУЛА», ТОВ «НВО «РЕДУКТОР-КОМПЛЕКТ», ПП «ДНІПРОБУДМЕТАЛ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ХІМПРОМКОМПЛЕКТ».
Зокрема, визнано протиправним такий висновок, у зв'язку із чим, суд дійшов висновку про правомірність включення позивачем витрат з 2015 року по 30.09.2017 року на загальну суму 10684380,36 грн., а отже й висновок про завищення податкового кредиту у сумі 2166461 грн., є протиправним.
Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 02.04.2018 р. форми «ПС» № 0002774617 став висновок про порушення пп.213.1.2 п.213.1 ст.213, пп.216.6 ст.216, ст.231 та ст.232 Податкового кодексу України, а саме, використано підакцизну продукцію для власного споживання (для виробництва непідакцизної продукції згідно вимог ст. 229 ПКУ) без складання та реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних у наступних обсягах: за серпень 2017 рік - 1 013 410,80 л. (приведених до t 15°), за вересень 2017 року - 618075,13 л. (приведених до t 15° C), тобто суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов'язаний скласти акцизні накладні складають за серпень 2017 року - 5886321,64 грн. та за вересень 2017 року - 3590043,66 грн., а також не складення та реєстрацію у Єдиному реєстрі акцизних накладних, акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на обсяги пального, використаного для власного споживання за період з 01.03.2016 року по 30.09.2017 року, загальна сума акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов'язаний скласти акцизні накладні складає 2522711,92 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
15.06.2016 року ПрАТ «ЮЖКОКС» отримало індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України, викладену в листі від 20.05.2016 року № 11105/6/99-99-15-03-03-15, у якій зазначено, що платник податку ( у зазначеному випадку-виробник підакцизної продукції- бензолу сирого кам'яновугільного) не повинен складати акцизну накладну на обсяги власновиробленого пального, що переробляється цим підприємством, так і на обсяги власновиробленого пального, що реалізується підприємством на експорт, оскільки такі операції не відповідають визначенню «реалізація пального на митній території України», наведеному в пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Кодексу (ПКУ), та не облікуються за допомогою системи електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП).
Згідно п. 39 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня 2017 року (включно), звільняє платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31 грудня 2017 року (включно).
Відповідно до п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України встановлено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.
Таким чином, позивач діяв у відповідності до наданої йому податкової консультації, а отже відсутні підстави для притягнення його до відповідальності.
Щодо використання пального (паливно-мастильних матеріалів) у періоді з 01.03.2016 року по 30.09.2017 року з метою власного споживання без складання акцизних накладних на обсяги пального, використаного для власного споживання суд зазначає наступне.
Пунктом 212.1 статті 212 Податкового кодексу України (надалі по тексту - ПКУ) встановлено виключний перелік осіб, які є платниками акцизного податку, поміж іншого це виробники підакцизних товарів (продукції) (підпункт 212.1.1 пункту 212.1 статті 212 ПКУ) та особи, які реалізують пальне (підпункт 212.1.5 пункту 212.1 статті 212 ПКУ).
Для виробників підакцизної продукції, в т. ч. пального, відповідно до підпункту 213.1.2 пункту 213.1 статті 213 ПКУ, об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання.
Згідно абзацу 2 підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.
Підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 ПКУ визначено, що для осіб, які здійснюють реалізацію пального, в т.ч. виробників пального, об'єктом оподаткування акцизним податком є операції реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:
- отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
- ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
- вироблені в Україні, реалізація яких є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Згідно підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПКУ, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Відповідно до пункту 231.1 статті 231 ПКУ платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку, в порядку, передбаченому статтею 212 ПКУ (пункт 231.4 статті 231 ПКУ).
Відповідно до пункту 232.1 статті 232 ПКУ система електронного адміністрування реалізації пального забезпечує автоматичний облік обсягів пального в розрізі платників податку за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, зокрема обсягів пального, що містяться у виданих та отриманих акцизних накладних, а також виробленого або ввезеного на митну територію України, з яких сплачено акцизний податок.
Обумовленість складання та реєстрації акцизних накладних викликана необхідністю організації обліку пального з метою виявлення об'єкта оподаткування акцизним податком у вигляді обсягів реалізації пального понад отримані обсяги (ввезені, вироблені).
Порядок складання акцизної накладної регламентований статтею 231 ПКУ та Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального» від 25.02.2016 р. № 218, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 березня 2016 року за № 405/28535 (надалі по тексту - Наказ №218).
Таким чином, у разі якщо підприємство придбає пальне і використовує його виключно у власній господарській діяльності для заправки власних транспортних засобів, обов'язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального згідно з підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПКУ не виникатиме, оскільки така операція не є реалізацією пального у розумінні абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, а отже, у позивача відсутній обов'язок складати акцизні накладні на витрачені у власній господарській діяльності обсяги пального.
Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 02.04.2018 р. форми «Р» № 0002744617 став висновок про порушення пп.213.1.2 п.213.1 ст.213, ст. 215, пп. 216.6 ст.216, ст. 231 та ст.232 Податкового кодексу України, а саме, у березні 2016 року виявлені надлишків пального, в т.ч.: дизельне паливо (код УКТ ЗЕД 2710194300) - 32349,20 л. прив. до t 15° C, палива (код УКТ ЗЕД 2710124194) - 5915,50 л. прив. до t 15° C, отримання яких не підтверджено акцизними накладними, зареєстрованими в ЄРАН та актом інвентаризації підприємства обсягів залишку пального станом на початок дня (на 00 годин) 01.03.2016 р. (від 17.03.2016 р. № 9037635252), що призвело до заниження податкових зобов'язань з акцизного податку на суму 107191,83 грн., а також пп.46.1 п.46, пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 та ст. 212 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. № 14, зі змінами та доповненнями, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р. за № 105/26550, ПрАТ «ЮЖКОКС» не надані обов'язкові Додатки 1 прим.1 до податкових декларацій акцизного податку за період: грудень 2016 р., січень - вересень 2017 р., чим порушено встановлений законом порядок ведення податкового обліку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно акту інвентаризації обсягів залишку пального від 17.03.2016 р. № 9037635252 на початок дня 01.03.2016 р. були зазначені обсяги пального бензолу (код УКТ ЗЕД 2707109000) - 299413,0 кг або 336941,16 в літрах, приведених до t 15°С, які станом на 00 годин 01 березня 2016 року зберігалися у платника податку (в структурному підрозділі платника податку).
Дані акту інвентаризації обсягів залишку пального від 17.03.2016 року № 9037635252 були перевірені фахівцями СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ ДФС у ході проведення фактичної перевірки підприємства, яка була проведена в термін з 30.08.2016 року по 08.09.2016 року, про що складена довідка від 08.09.2016 року № 0022/28/01/14/05393079, у якій зазначено, що за результатами перевірки невідповідності обсягів пального, зазначених у акті інвентаризації від 17.03.2016 року № 9037635252, фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства не встановлено.
Таким чином, коректність зазначення залишків пального (в частині бензолу) була підтверджена фахівцями контролюючого органу.
Згідно п. 44.1 ст. 44 ПКУ платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.44.1 ст. 44 ПКУ.
Вимоги до первинних документів містить Закон України від 16.07.99 р № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і розроблене відповідно до цього закону Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р № 88.
Зазначені нормативні акти не містять вимог до необхідності ведення обліку пального у літрах, приведених до t 15°С.
Згідно відомості 5.1 Аналітичного обліку за рахунками 20 та 22, залишок пального (в частині дизпалива та бензину) за даними бухгалтерського обліку підприємства станом на 01.03.2016 року складає:
Дизпаливо - 21,429590 тн.
Бензин А-92 - 4,786275 тн.
Бензин А-95 - 1116,0 л
Підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 ст. 213 ПКУ передбачено, що об'єктом оподаткування акцизним податком, є реалізація будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:
- отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
- ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
- вироблені в Україні, реалізація яких є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Систему електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) запроваджено з 1 березня 2016 року, а до березня 2016 року акцизні накладні не складалися та в СЕАРП не враховувалися.
Пунктом 11 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу передбачено, що норми ст. 1202 Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування в ЄРАН, складених у період з 1 березня 2016 року до 1 квітня 2016 року (вказаний період є перехідним періодом, протягом якого реєстрація акцизних накладних / розрахунків корегування в ЄРАН здійснюється без обмеження обсягів, обчислених за формулою, визначеною у п. 232.3 ст. 232 Кодексу.
Враховуючи зазначене, висновок про відвантаження ПрАТ «ЮЖКОКС» у березні 2016 року з метою власного споживання (для власних виробничих потреб) надлишків пального, отримання яких не підтверджено акцизними накладними, зареєстрованими в ЄРАН, та актом інвентаризації підприємства обсягів залишку пального станом на початок дня (на 00 годин) 01.03.2016 року (від 17.03.2016 року № 9037635252) спростовується наявністю на ПрАТ «ЮЖКОКС» станом на 01.03.2016 року залишків пального (в частині дизпалива та бензину) що підтверджується даними бухгалтерського обліку підприємства та первинними документами,
Також відсутність необхідності відображення залишків пального (в частині дизпалива та бензину) в акті інвентаризації підтверджено фахівцями контролюючого органу при перевірці акту від 17.03.2016 року № 9037635252 інвентаризації підприємства обсягів залишку пального станом на початок дня (на 00 годин) 01.03.2016 року, за результатами якої складено довідку від 08.09.2016 року № 0022/28/01/14/05393079.
Щодо ненадання Додатку 1 прим.1 до податкових декларацій акцизного податку за період: грудень 2016 року, січень - вересень 2017 року суд зазначає таке.
відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, об'єктом оподаткування акцизним податком, є реалізація будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:
- отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
- ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;
- вироблені в Україні, реалізація яких є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Як було встановлено під час судового розгляду, ПрАТ «ЮЖКОКС» не здійснювало операцій з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що вироблені, отримані від інших платників податків або ввезені (імпортовані) на митну територію України, тобто не здійснювало операцій відповідно до пп. 213.1 .12 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.
Пунктом 2 розділу І наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та надання декларації акцизного податку», визначено, що декларацію складають та подають особи, визначені статтею 212 розділу VI Кодексу як платники акцизного податку (далі - платник). Платники заповнюють та подають розділи та додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов'язання зі сплати акцизного податку, про що робиться відповідна відмітка у графі "Ознака подання" на останньому аркуші Декларації.
При цьому, у пункті 2 розділу V Наказу №14 зазначено, що Додаток 11 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу» обов'язково заповнюється всіма платниками акцизного податку з реалізації пального (в тому числі виробниками) незалежно від того, чи був у звітному періоді об'єкт оподаткування.
Вищевикладене свідчить про правову колізію та неоднозначність у тлумаченні прав та обов'язків платника акцизного податку.
В підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПКУ одним із головних принципів податкового законодавства визначено презумпцію правомірності рішень платника податку, відповідно до якого встановлено пріоритет правомірності рішення платника податків, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, унаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Зазначений принцип розкривається і в пункті 56.21 статті 56 ПКУ: в разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Також, суд зазначає, що обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV визнана джерелом права.
На необхідності дотримання судами правила вирішення колізій у податковому законодавстві на користь платника податків наголошено також у рішеннях Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. у справі "Щокін проти України" та від 07.07.2011 р. у справі "Сєрков проти України".
В обох справах Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення прав заявників, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
Відповідно, на думку Європейського Суду з прав людини, відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства, яка призводила до його суперечливого тлумачення, порушує вимоги Конвенції щодо якості закону.
Таким чином, враховуючи що позивач не здійснює операцій з реалізації пального відповідно до пп.213.1.12 п.213.1 ст.213 ПКУ, ПрАТ «ЮЖКОКС», керуючись нормами пункту 2 розділу І Наказу №14, підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПКУ, та з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини у позивача відсутній обов'язок подавати до контролюючого органу Додатки 11 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до пп.213.1.12 п.213.1 ст.213 ПКУ» у складі звітності з акцизного податку.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач у ході судового розгляду справи не довів, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За викладених обставин, адміністративний Приватного акціонерного товариства «Южкокс» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Южкокс» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби форми «Р» № 0002644611 від 02.04.2018 р., форми «В4» № 0002654611 від 02.04.2018 р., форми «Р» № 0002664617 від 02.04.2018 р., форми «П» № 0002674617 від 02.04.2018 р., форми «В1» № 0002704611 від 02.04.2018 р., форми «Р» № 0002744617 від 02.04.2018 р., форми «ПС» № 0002774617 від 02.04.2018 р., форми «Д» № 0002834617 від 02.04.2018 р., форми «ПС» № 0002864617 від 02.04.2018 р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Приватного акціонерного товариства «Южкокс» (код ЄДРПОУ 05393079) судові витрати у розмірі 616700,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 25.02.2019 року.
Головуючий суддя В.В. Кальник