Провадження №2/522/1652/19
Справа №522/18845/18
28 лютого 2019 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді: Бондар В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Грищук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
Позивач 25.10.2018 року звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 та просила розірвати шлюб укладений між сторонами та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі ј заробітку відповідача та стягнути судові витрати.
В обґрунтування позову відзначено, що позивач з відповідачем перебуває у шлюбних відносинах з 19.11.2016 року. Під час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 року а сторін народилася донька - ОСОБА_4 . Вказує, що відповідач втратив інтерес до сімейного життя, сторони мають різні погляди на права та обов'язки подружжя. Сторони домовилися про проживання дитини разом з матір'ю, спору щодо майна не мають.
Ухвалою суду віл 29.10.2018 року позов було залишено без руху, у зв'язку з відсутністю оригіналу свідоцтва про шлюб.
Після усунення недоліків, ухвалою від 07.11.2018 року провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 03.12.2018 року.
Ухвалою від 03.12.2018 року було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 28.02.2019 року.
Від відповідача ОСОБА_2 12.12.2018 року надійшла заява, згідно якої він визнав позовні вимоги.
У судове засідання сторони не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, зважаючи на визнання позову відповідачем, прийшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 19 листопада 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, зареєстрований Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №2287, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1.
Сторони припинили шлюбні стосунки, спільне господарство між ними не ведеться. Основною причиною припинення сімейних відносин є те, що сторони втратили почуття любові і поваги один до одного, у сторін різні погляди на подружнє життя, та сім'ю.
Відповідно до ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб може бути розірваний за заявою одного з подружжя на підставі рішення суду. Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Прізвища сторін після розірвання шлюбу залишити без змін.
Сторони припинили подружні стосунки, проживають за різними адресами, спільного господарства не ведуть, дитина проживає з позивачем, враховуючи наведені обставини та зважаючи на визнання позову відповідачем, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині розірвання шлюбу.
Що стосується позовних вимог про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, суд зазначає наступне
.В період шлюбу, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 року у сторін народилася донька - ОСОБА_4 , що вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. В контексті даної статті батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Матеріальне утримання дітей це обов'язок батьків.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дітей; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 Х11(78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає правом кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
17 травня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон № 2037-У111 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів».
Закон набрав чинності 08.07.2017 року. Відповідно до частини 3 ст. 181 СК України (у редакції зі змінами від 08.07.2017 року), за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частини 2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Позивач просить стягнути з відповідача аліменти у частці від доходу батька, відповідач визнає такі вимоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За таких обставин, враховуючи норми ст. 182 СК України, визнання позову про стягнення аліментів, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог про стягнення аліментів.
Згідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Враховуючи, що позовна заява про стягнення аліментів була подана 25.10.2018 року, тому аліменти підлягають сплаті саме з цієї дати.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від судового збору позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За вимогу про розірвання шлюбу позивач оплатила судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача, у зв'язку з задоволенням позовних вимог.
Враховуючи, звільнення позивача від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 грн. на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 181, 182, 184, 191, 192 СК України, ст.ст. 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 89, 241, 247, 258, 263-265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №2287 від 19.11.2016 року.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.
Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Шевченківським ВМ Приморського РВУМВС України в Одеській обл., зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку та будь-яких доходів відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду, а саме з 25.10.2018 року, та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Шевченківським ВМ Приморського РВУМВС України в Одеській обл., зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3) витрати по сплату судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Шевченківським ВМ Приморського РВУМВС України в Одеській обл., зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду складено 11.03.2019 року.
Суддя: В.Я. Бондар