Справа № 522/4032/19
Провадження № 2о/522/274/19
13 березня 2019 року
Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Фуцур Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану,- « про встановлення факту, що має юридичне значення»,-
Заявник звернувся до суду із заявою, по якій просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ровеньки Луганської області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: селище - Дзержинський, місто Ровеньки Луганської області, смерть настала внаслідок ОНК, атеросклеротичного кардіосклерозу.
При цьому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 в селище - Дзержинський, місто Ровеньки Луганської області .
Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст.17 Закону України „Про державну реєстрацію актів цивільного стану.
Встановлення факту смерті необхідно для отримання документів про смерть, які матимуть юридичну силу.
Заявник в судове засідання не з'явилась, просила справу розглядати за її відсутності.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином.
З викладених обставин суд вважає за можливе розглянути заявлені вимоги за відсутності учасників у справі на підставі наявних доказів, та в зв'язку з таким висновком вказує наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Вирішуючи дану справу, суд також бере до уваги Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про окремі питання застосування Закону України від 04 лютого 2016 року № 990-VІІІ «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України», в якому містяться роз'яснення стосовно того, що документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 257-1 ЦПК України.
Родинний зв'язок між заявницею та померлим підтверджується наступними документами:
- Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 06.08.1983 року міським відділом РАЦСу Ворошиловградської області, актовий запис № 459.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 194 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , смерть настала внаслідок ОНК, атеросклеротичного кардіосклерозу.
Заявницею, як доказ в обґрунтування своїх вимог, надано до суду копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , серії НОМЕР_3 від 18.09.2018 року.
При наведених обставинах суд вважає заяву підлягаючою задоволенню з таких підстав:
Згідно до ст. 316 ч.1 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Зокрема ч.1 ст. 317 ЦПК України передбачено, справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
У абзаці першому п. 13 постанови від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Пленум Верховного Суду України вказав про те, що заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.
Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Згідно до ст.ст.1,3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Луганська область є тимчасово окупованою територією. Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Статтею 9 цього Закону передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Статтею 17 ч.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Заявниця ОСОБА_1 є громадянкою України, проживає в м. селищі Дзержинський м. Ровеньки Луганської області , її чоловік - ОСОБА_2 перебував на тимчасово окупованій території України - в селищі Дзержинський м. Ровеньки Луганської області, де помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що було видано лікарське свідоцтво про смерть № 194 .
Згідно ч.3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» таке свідоцтво про смерть не є підставою для державної реєстрації смерті. Вказана обставина унеможливлює оформлення необхідних документів для заявника.
Лікарське свідоцтво суд оцінює критично, однак зважаючи на зазначену вище правову позицію Вищого спеціалізованого суду України, вважає за можливе прийняти до уваги та дослідити їх для з'ясування необхідних для правильного вирішення справи обставин, та надати їм належну оцінку у їх сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами та відомими суду обставинами.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.263-265, 315, 317, 319, 354, 355 ЦПК України, суд-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану,- « про встановлення факту, що має юридичне значення»,- задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ровеньки Луганської області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: селище - Дзержинський, місто Ровеньки Луганської області, смерть настала внаслідок ОНК, атеросклеротичного кардіосклерозу.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Р.Д. Абухін
13.03.19