Справа № 522/21361/18
Провадження № 2/522/37/19
11 березня 2019 року м.Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Шкамерди К.С.
за участю секретаря судового засідання - Довгань Ж.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 , третя особа: товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 61 165,43 грн. та судових витрат.
Позивач, будучи сповіщеним належним чином до суду не з'явився, від представника позивача надійшла письмова заява, по якій позивач просить суд справу розглянути за відсутності представника позивача, просить позов задовольнити проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач про час, дату та місце судового засідання сповіщався належним чином, однак до суду повторно не з'явився без поважних причин, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності суду не надавав та не заявляв.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.
Судом встановлено, що 21 листопада 2017 року близько 21 год. 55 хв. в м. Одесі по вул. Академіка Корольова, 21/1 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «MAZDA 3», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , власник - ОСОБА_3 , та транспортного засобу «RENAULT KANGOO», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , власник - ОСОБА_4 .
Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №3017328615403627.
В результаті ДТП було пошкоджено транспортний засіб «MAZDA 3», державний номерний знак НОМЕР_1 , який на той момент був застрахований у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» відповідно до договору добровільного страхування №28-1509-17-00243 від 21 серпня 2017 року.
25 листопада 2017 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» отримало заяву про настання страхового випадку відшкодування.
06 грудня 2017 року ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на підставі акту огляду транспортного засобу від 25.11.2017 року, Рахунку №630 від 24.11.2017 року, ремонтної калькуляції №ПСКА-7620 від 07.12.2017 року було складено страховий акт №ПСКА-7620 та розрахунок до нього.
Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» на вимогу виконання умов договору добровільного страхування №28-1509-17-00243 від 21 серпня 2017 року та страхового акту №ПСКА-7620 було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 61 165 (шістдесят одна тисяча сто шістдесят п'ять) грн. 43 коп., що підтверджується платіжним дорученням №33956 від 12 грудня 2017 року.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси №521/20619/17 від 19 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення міститься в ст. 27 Закону України «Про страхування».
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як водія транспортного засобу «RENAULT KANGOO», д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована у ТДВ «СТ «Домінанта» відповідно до полісу №АМ/147477.
Таким чином, позивач як страховик потерпілої особи, має право звернутися із позовом про відшкодування шкоди внаслідок ДТП до винної особи, у разі, якщо страховик винної особи відмовився здійснювати виплату.
ПрАТ «СК «Українська страхова група» претензією №ДККА-59160 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП до ТДВ «Страхове товариство «Домінанта».
Відповідно до вказаної вище претензії ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» не здійснила виплату страхового відшкодування.
Попри це, на разі ТДВ «СТ «Домінанта» вилучено зі списку членів МТСБУ через заборгованість до фондів МТСБУ.
Згідно з п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року, володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, «шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою».
Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦКУ, «шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі (права власності, інше речове право, договорів підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку».
Відповідно ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993, ст. 1191 ЦК України, до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно ст. 999 ЦК України, «Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).».
Відповідно ст. 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.».
Так згідно ст. 3 Закону № 1961-IV «Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.».
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно частини другої ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).
Нормами статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин містить Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Як зазначено в ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У той же час, ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлює, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про набуття позивачем права регресної вимоги після виплати страхового відшкодування та задоволення вимог позивача в повному обсязі.
Також, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті суми судового збору у розмірі 1762,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, 206, 258, 259, 263-265, 267, 274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 , третя особа: товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (р/р ПАТ «СК «УСГ» №2650684603 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 30859524, адреса: м.Київ, вул. Івана Федорова, 32-а) суму страхового відшкодування у розмірі 61 165,43 грн. (шістдесят одну тисячу сто шістдесят п'ять грн. 43 коп.), та понесені позивачем судові витрати в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний суддею 13 березня 2019 року.
Суддя К.С. Шкамерда