13 березня 2019 року ЛуцькСправа № 140/325/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - державного підприємства «Волиньвугілля», на стороні відповідача - Головного управління ДФС у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся з позовом до Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Нововолинсько-Іваничівське ОУПФУ) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - державного підприємства «Волиньвугілля» (далі - ДП «Волиньвугілля»), на стороні відповідача - Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання перерахувати пенсію на пільгових умовах на підставі частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19.12.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.12.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак відповідач листом від 20.12.2018 №237/С-01 відмовив позивачу в перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність необхідного страхового стажу, оскільки період роботи з 21.11.2017 по 30.11.2018 у ВП «Шахта №9» ДП «Нововолинська» не підлягає зарахуванню до страхового стажу через відсутність інформації про сплату єдиних соціальних внесків.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки страхувальник (роботодавець) ВП «Шахта №9» ДП «Волиньвугілля» з 21.11.2017 по 30.11.2018 здійснював відрахування страхових внесків із заробітної плати позивача та сплачував страхові внески за нього, а факт наявності у роботодавця несплаченої недоїмки, фінансових санкцій та пені не може бути підставою для відмови у зарахуванні позивачу страхового стажу за вказаний період. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін та залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ДП «Волиньвугілля», на стороні відповідача - ГУ ДФС у Волинській області.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, мотивуючи тим, що відсутні підстави для зарахування до пільгового та страхового стажу позивачу спірного періоду, оскільки за даний період відсутня сплата страхових внесків. Саме лише нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не є достатньою підставою для зарахування стажу особи як страхового за відсутності його сплати. На час розгляду заяви про призначення пенсії позивачу при формуванні відомостей про застраховану особу у системі персоніфікованого обліку встановлено, що ВП Шахта №9 ДП «Волиньвугілля» не сплачено страхові внески за період з 21.11.2017 по даний час. У зв'язку з цим відмова відповідача в частині зарахування позивачу спірного періоду є обґрунтованою та законною.
Представник третьої особи (ГУ ДФС у Волинській області) у письмових поясненнях зазначив, що позивач за період з 21.11.2017 по 30.11.2018 був включений до поданої ВП Шахта №9 «Нововолинська» звітності «Про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Однак відповідно до облікової картки платника єдиного внеску за ВП «Шахта №9» «Нововолинська» за 2017-2018 роки існує недоїмка зі сплати єдиного внеску, що підтверджує правомірність відмови відповідача у перерахунку пенсії позивача. Відновлення прав особи на отримання пенсії та виплату у повному обсязі відбувається після погашення роботодавцем заборгованості з єдиного внеску.
Від третьої особи (ДП «Волиньвугілля») пояснення щодо позову до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є працюючим пенсіонером, з 21.11.2017 виконує підземні роботи в шахті за професією прохідник 5 розряду на ВП Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля», що підтверджується копією трудової книжки АТ-ІІ №7595664, довідкою ВП Шахта №9 від 17.12.2018 №277, та йому за періоди роботи з 21.11.2017 по 31.07.2018 була нарахована та виплачена заробітна плата, що підтверджується довідкою ВП Шахта №9 від 31.10.2018 №374, листом ВП Шахта №9 ДП «Волиньвугілля» від 17.12.2018 №440-10 (а.с.14-18,23-26).
19.12.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» у зв'язку із збільшенням стажу роботи (а.с.19).
Листом від 20.12.2018 №237/С-01 відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку, оскільки ВП Шахта №9 ДП «Волиньвугілля» з 21.11.2017 не сплачено за позивача єдиний соціальний внесок (а.с.20).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі дій, з огляду на наступне.
Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом;
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
працюючий пенсіонер - особа, якій призначено пенсію та яка є застрахованою відповідно до пунктів 1 - 7, 11 - 13 частини першої статті 11 цього Закону;
роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За приписами частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями) за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо відмови відповідача у зарахуванні до страхового стажу для перерахунку пенсії періоду роботи позивача (як працюючого пенсіонера) з 21.11.2017 по 30.11.2018 у зв'язку з не сплатою страхових внесків.
Разом з тим, позивачу у період з листопада 2017 року по липень 2018 року була нарахована та виплачена заробітна плата, що підтверджується довідкою ВП Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» від 31.10.2018 №374, за період з 21.11.2017 по 30.11.2018 був включений до поданої ВП Шахта №9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля» звітності «Про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
При цьому відсутність за даними системи персоніфікованого обліку відомостей про сплату страхових внесків обумовлена тим, що у ДП «Волиньвугілля» була наявна заборгованість по сплаті страхових внесків, тому зарахування поточних платежів відбувалося в рахунок погашення заборгованості.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Таким чином, оскільки з наявних у справі письмових доказів вбачається, що за період з 21.11.2017 по 31.07.2018 позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, протягом періоду з 21.11.2017 по 30.11.2018 ОСОБА_1 був включений до поданої ВП Шахта №9 ДП «Волиньвугілля» звітності «Про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати до страхового стажу позивача період його роботи з 21.11.2017 по 30.11.2018 та не проводити перерахунок призначеної пенсії.
Відтак, враховуючи вищенаведене, вимоги позивача про визнання протиправними дій Нововолинсько-Іваничівського ОУПФУ щодо відмови у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання перерахувати пенсію на пільгових умовах на підставі частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19.12.2018 є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., сплачений відповідно до квитанції №14 від 06.02.2019.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19 грудня 2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, будинок 7, код ЄДРПОУ 40442724) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 80 копійок.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Дмитрук