Справа № 199/1615/19
(3/199/733/19)
іменем України
12.03.2019 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого водієм у «АТП 11231», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
18.02.2019 о 15:40 годині водій ОСОБА_1 у м. Дніпрі на пр. Слобожанський, біля е/о № 591, керуючи автомобілем «Богдан А-091», н.з. АЕ2688АВ, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу, скоїв зіткнення з автобусом «СПВ 20 Рута СПГ», н.з. АЕ4796АА, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався попереду.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 був сповіщеним про дату, час і місце судового розгляду справи належним чином, а саме судовою смс-повісткою.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «ОСОБА_3 проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з'явилася в судове засідання, при тому, що вона обізнана про розгляд даної справи, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 158744 від 18.02.2019, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис в протоколі;
- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2, який підтвердив факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди;
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди з фото-таблицею до неї від 18.02.2019, відповідно до якої зафіксовано, що у м. Дніпрі на пр. Слобожанський, біля е/о № 591 сталася дорожньо-транспортна пригода;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1, який підтвердив факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
За таких обставин дії ОСОБА_1 повинні бути правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП як такі, що виразилися в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1, ступінь його вини, приймаючи до уваги його письмові пояснення, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 20 (двадцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 340 (триста сорок) гривень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.О.Лисенко