Справа № 200/20324/18
Провадження №2/200/2439/19
22 лютого 2019 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Єлісєєва Т.Ю. розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач звернулась в суд з вказаним позовом. В позові посилається на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого має двох неповнолітніх дітей. Відповідач є батьком дітей та ухиляється від добровільного їх утримання, матеріальної допомоги на розвиток дітей не надає. Тому позивач просить стягнути аліменти з відповідача на утримання двох неповнолітніх дітей на свою користь в твердій грошовій сумі в розмірі 6000 грн., щомісячно, починаючи стягнення з моменту подачі позову до суду та до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.01.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження.
Відповідачу було запропоновано надати відзив на позов, але від нього відзиву на позов не надано.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 15.02.2002 року.
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Красногвардійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №540, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №1043, які проживають з позивачем і знаходяться на її утриманні та вихованні.
Сторони по справі припинили сумісне проживання та ведення спільного господарства. Відповідач після припинення сумісного проживання не надає позивачу належної регулярної матеріальної допомоги на утримання дітей.
Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
У ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, посувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2)стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини,
батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2)доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Відповідно до ч.2 ст.3, ст.4, ст.5 Конвенції про права дитини 20.11.1989 року, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних та інших заходів для здійснення прав, визнаних у цій Конвенції. Держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов'язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім'ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Розглядаючи питання про розмір аліментів, суд, враховуючи положення ст.ст.183,184 СК України, відсутність в матеріалах справи даних щодо наявності на утриманні відповідача інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, та інших обставин, що мають істотне значення для визначення розміру аліментів, приходить до висновку, що слід визначити розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 6000 грн. щомісяця.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. Враховуючи, що з відповідача підлягають стягнення аліменти на утримання дитини, слід допустити виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 180 - 182, 184 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 209, 265, 268, 280, 282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, /ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, м. Дніпро, вул.Січових Стрільців, 32/2/ на користь ОСОБА_1, /ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, м. Дніпро, вул.Січових Стрільців, 32/2/ аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі 6000 (шість тисяч) грн. щомісяця, починаючи стягнення з 26 грудня 2018 року до досягнення дітей повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2, /ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, м. Дніпро, вул.Січових Стрільців, 32/2/ на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено сторонами шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Суддя Т.Ю. Єлісєєва