Справа № 676/846/17
Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк В.В.
Суддя-доповідач: Охрімчук І.Г.
12 березня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Охрімчук І.Г.
суддів: Мацького Є.М. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2018 року (повний текст рішення складено 02.11.2018 року, м. Кам'янець-Подільський ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України про визнання рішення протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним , скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що з 24 березня 1982 року був зарахований учнем ливарника на машинах лиття під тиском цеху №3 на заводі «Кам'янець-Подільськкабель». З 11 червня 1982 року йому присвоєно ІІІ-й розряд ливарника на машинах лиття під тиском. З 07 червня 1984 року присвоєно 4-й розряд ливарника на машинах лиття під тиском. 01 грудня 1987 року був переведений ливарником виробів зі свинцевим сплавом на машинах лиття під тиском цеху №2. 16 лютого 1990 року він був звільнений за власним бажанням, згідно ст.38 КЗпП України. Таким чином відповідно до ст. 46 Конституції України він має право на соціальний захист, право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно зі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» . Оскільки працював на роботах із шкідливими і важкими умовами праці 07 років 08 місяців 05 днів, з 11.06.1982 року по 16.02.1990 року, що підтверджується записами в його трудовій книжці., тобто це той стаж, який дає йому право отримувати пенсію із зменшенням віку на 5 років.
24.09.2015 року він звернувся із заявою до Управління пенсійного Фонду України в м.Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 та надав належним чином завірену копію трудової книжки, в якій є всі відомості, які підтверджують його стаж роботи, в тому числі і відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах. Крім, трудової книжки ним було надано документи, а саме: архівні довідки. Положеннями статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що пенсії призначаються з дня звернення за пенсією.
Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у задоволенні заяви позивачу було відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи, згідно розділу ХІІ «Електротехнічне виробництво» та розділу ХХІ «Загальні професії» Списку №1, розділ ХVІ «Електротехнічне виробництво» та розділ ХХХІІ «Загальні професії», Списку №2, затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року за № 1173, з 11.06.1982 по 16.02.1990 р., оскільки посади ливарника на машинах лиття під тиском та ливарника виробів із свинцевих сплавів не передбачені зазначеними розділами Списків, а також відсутні первинні документи, які б підтверджували зайнятість заявника у ливарному виробництві. Тому, він втратив право отримувати пенсію за віком на пільгових умовах з 24.09.2015 року, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позивач просив визнати дії відповідачів неправомірними і зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 25.04.2017 року та зарахувати до пільгового стажу роботу на посаді ливарника на машинах лиття під тиском, відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 11.06.1982 по 16.02.1990 року.
Управління Пенсійного фонду України позовні вимоги не визнає, заперечує проти заявлених вимог, просить у позові відмовити.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.10.2018 року позов ОСОБА_2 до Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України про визнання рішення протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні пенсії за Списком №1, розділ «Металообробка» по п.1а «Ливарне виробництво» ОСОБА_2.
Визнано неправомірним рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за №20 від 11.11.2015 року у не зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 11.06.1982 року по 16.02.1990 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати пільговий стаж роботи ОСОБА_2 за Списком №1, розділ «Металообробка» по п.1а «Ливарне виробництво» за період з 11.06.1982 року по 07.06.1984 року на посаді ливарника 3 розряду на машинах для лиття під тиском, з 07.06.1984 року по 01.02.1988 року на посаді ливарника 4 розряду на машинах для лиття під тиском, з 01.02.1988 року по 16.02.1990 року на посаді ливарника 4 розряду виробів зі свинцевих сплавів та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 24.09.2015 року.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач по справі подав апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22.10.2018 року та прийняти нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги, що згідно трудової книжки, архівної довідки про стаж, копії особової картки форми Т-2, акту зустрічної перевірки ОСОБА_2 працював з 11.06.1982 року ливарником на машинах лиття під тиском, з 01.02.1988 року встановлений 4-й розряд ливарника виробів із свинцевих сплавів, а документи, які б підтверджували б зайнятість ОСОБА_2 у ливарному виробництві відсутні. Крім того, судом проігноровано, що підстави для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 11.06.1982 року по 16.02.1990 року відсутні, оскільки посади ливарника не передбачені розділами Списків, а також відсутні первинні документи, які б підтверджували зайнятість у ливарному виробництві. Враховуючи зазначене, комісією при прийнятті рішення не порушено жодну норму матеріального та процесульного права, а прийняте рішення є правомірним.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_2 з 24 березня 1982 року був зарахований учнем ливарника на машинах лиття під тиском цеху №3 на заводі «Кам'янець-Подільськкабель». З 11 червня 1982 року йому присвоєно ІІІ-й розряд ливарника на машинах лиття під тиском. З 07 червня 1984 року присвоєно 4-й розряд ливарника на машинах лиття під тиском. 01 грудня 1987 року був переведений ливарником виробів зі свинцевим сплавом на машинах лиття під тиском цеху №2. 16 лютого 1990 року він був звільнений за власним бажанням, згідно ст.38 КЗпП України, таким чином, він працював на заводі «Кам'янець-Подільськкабель» з 11 червня 1982 року по 16 лютого 1990 року ливарником на машинах лиття під тиском, що підтверджується записом в трудовій книжці ОСОБА_2, а також архівними довідками, наданими «Трудовим архівом міста Кам'янця-Подільського».
15.03.1990 року ОСОБА_2 був прийнятий ливарником на машинах лиття під тиском четвертого розряду в порядку переведення до Кам'янець-Подільського електромеханічного заводу, що підтверджується записом в трудовій книжці, а також довідкою про уточнюючий характер роботи від 25.01.2017 року, де вказано, що він працював ливарником на машинах лиття під тиском і виконувана ним робота передбачена пільговим пенсійним забезпеченням за Списком №1, розділу ХІ -металообробка, підрозділу І-ливарне виробництво, пункту А-робочі, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.
Позивач 24 вересня 2015 року звернувся із заявою до Управління Пенсійного Фонду України в м.Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 та надав належним чином завірену копію трудової книжки, в якій є всі відомості, які підтверджують його стаж роботи, в тому числі і відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах. Крім, трудової книжки ним було надано довідку про уточнюючий характер роботи, архівні довідки.
Судова колегія, надаючи оцінку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важливими умовами праці за списком №2 виробництв, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним КМУ, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст.12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Враховуючи вищезазначене положення, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки-після досягнення 50 років, у період з 01.04.2015 року по 31.03.2016 року і при наявності загального стажу роботи не менше 20 років 06 місяців, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Чоловіки, які мають не менше половину стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Положеннями статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі її відсутності чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993, року за № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Відповідно до п. 10 порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент звернення до органів пенсійного Фонду досяг 55 років. Відповідно до записів у трудовій книжці загальний стаж його роботи складає 23 роки 04 місяці 17 днів, пільговий стаж складає 07 років, 08 місяців 05 днів.
Проте, у задоволенні заяви позивача, рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи, згідно розділу ХІІ «Електротехнічне виробництво» та розділу ХХІ «Загальні професії» Списку №1, розділ ХVІ «Електротехнічне виробництво» та розділ ХХХІІ «Загальні професії», Списку №2, затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року за № 1173, з 11.06.1982 по 16.02.1990 р., оскільки посади ливарника на машинах лиття під тиском та ливарника виробів із свинцевих сплавів не передбачені зазначеними розділами Списків, а також відсутні первинні документи, які б підтверджували зайнятість заявника у ливарному виробництві, що підтверджується Повідомленням від 13.11.2015 року за № 10144102 про відмову комісії рішенням від 11.11.2015 року за №20, у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи з 11.06.1982 року по 16.02.1990 року, тому, листом Управління Пенсійного фонду України від 08.12.2015 року за №17552/03 ОСОБА_2 також було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, як ливарнику на машинах лиття під тиском та ливарнику виробів із свинцевих сплавів.
Крім того судова колегія зазначає, що ливарне виробництво - це технологічний процес виготовлення виливків, що полягає в заповненні ливарної форми розплавленим матеріалом і подальшій обробці отриманих після твердіння виробів.
Згідно єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників. Випуск 2, який був чинний на період роботи ОСОБА_2 на посаді ливарника на машинах для лиття під тиском тарифно-кваліфікаційна характеристика професій ливарника на машинах для лиття під тиском міститься в розділі «Ливарні роботи» вищезазначеного Випуску Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника. Згідно характеристики робіт виконуваних на даній посаді ливарник на машинах для лиття під тиском, ливарник 3-го розряду здійснює виливку великих та складних деталей з криволінійними поверхнями, які перетинаються та від'ємними частинами кольорових металів та їх сплавів або з чавуна та сплавів на поршневих та компресорних машинах лиття під тиском різної конструкції. Плавлення металів. Ливарника 4-го розряду здійснює відлив різних відповідальних, тонкостінних та метало ємких деталей складної конфігурації з внутрішніми ребристими пустотами та від'ємними частинами з чавуну, сталі, кольорових металів та сплавів, які мають високу температуру плавлення, на машинах лиття під тиском різних конструкцій.
Судом встановлено, що Кабельний завод дійсно працював з металом, що підтверджується документами, зібраними в Державному архіві Хмельницької області, а саме : паспортом Кам"янець-Подільського кабельного заводу "Кам"янець- Подільськкабель" ім. 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, 1982 року; Архівними витягами з колективного договору Кам"янець-Подільського кабельного заводу "Кам"янець- Подільськкабель" ім. 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції на 1989 рік від 25.09.2018 року; Колективним договором Кам"янець-Подільського кабельного заводу "Кам"янець- Подільськкабель" ім.60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції на 1984 рік. В кожному документі згадується робота заводу з металом, в деяких зазначені цехи, ділянки та види виробництва заводу, де допоміжною складовою з-поміж таких, як метало-ріжуче, зварювальне, значиться і ливарне виробництво, що також свідчить про виготовлення виробів з металу даним заводом. Також в них вказано, що завод підпорядковувався Міністерству електротехнічної промисловості та приладобудування СРСР, що також підтвердили свідки у суді - ОСОБА_4, ОСОБА_5, які також працювали на даному підприємстві і пільговий стаж яких в 80-90 роках їм був зараховний, відповідно до їх пенсійних справ, оглянутих у суді.
Враховуючи зазначене, оскільки професія «ливарник на машинах для лиття під тиском» передбачена Списком №1 розділ ХІ «Металообробка», п.1а «ливарне виробництво» (Списків виробництв, робіт, професій, посад, показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173), враховуючи шкідливість і важкість умов праці на посаді ливарника на машинах для лиття під тиском дана посада, а отже і період роботи на даній посаді за період з 15.03.1982 року по 16.02.1990 року відноситься до Списку №1, вказане рішення відповідачів є помилковим, оскільки протирічить належним і допустимим доказам , прийнятими судом.
У п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, зазначено, що в тих випадках, коли у трудовій книжці немає відомостей, які визначають право на пенсії на пільгових умовах чи за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
З довідки про уточнюючий характер роботи від 25.01.2017 року, виданої ОСОБА_2 встановлено, що він дійсно працював на Кам»янець-Подільському електромеханічному заводі з 15.03.1990 року по 04.07.1990 року на посаді ливарника на машинах лиття під тиском повний робочий день і виконувана робота передбачена пільговим пенсійним забезпеченням за Списком №1 Розділу ХІ-металообробка, піврозділ І-ливарне виробництво, пункту а-робочі, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що також підтверджується записом у трудовій книжці і не заперечується відповідачами, оскільки цей доказ підтверджує пільговий стаж роботи ОСОБА_2 з 11.06.1982 року по 16.02.1990 року на посаді ливарника на машинах лиття під тиском та ливарника виробів із свинцевих сплавів.
Відповідно до п. 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно п. 18 зазначеного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Тому, органи Пенсійного фонду України, з метою підтвердження наявного пільгового трудового стажу за відсутністю первинних документів для призначення пенсій, в тому числі пенсії на пільгових умовах, мають врахувати показання свідків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27.02.2019 року у справі № 607/7630/16-а .
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що свідки знали позивача по спільній роботі на одному підприємстві. Робота позивача, з невеликою перервою на одному підприємстві на посаді ливарника на машинах лиття під тиском з 15.03.1990 року по 04.07.1990 року підтверджується записами в трудовій книжці і уточнюючою довідкою. Проте, відповідач частково визнав наявність пільгового стажу, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах, є необґрунтованим, оскільки позивач працював на роботах із шкідливими і важкими умовами праці 07 років 08 місяців та 05 днів, цей стаж є пільговим, тому він має право отримувати пенсію із зменшенням віку на 5 років з 24.09.2015 року.
Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS V. GERMANY " № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем в порушення ч. 2 ст. 77 КАС не доведено правомірність своїх дій при вирішенні заяви позивача щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, тому позовні вимоги підлягали задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Рішення прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 жовтня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 12 березня 2019 року.
Головуючий Охрімчук І.Г.
Судді Мацький Є.М. Капустинський М.М.