11 березня 2019 року
Київ
справа №0940/1241/18
касаційне провадження №К/9901/5519/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув матеріали касаційної скарги Державної фіскальної служби України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019 у справі №0940/1241/18 за позовом Приватного підприємства «Деол Трейд» до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Приватне підприємство «Деол Трейд» у липні 2018 року звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області № 686454/37278249 від 07.05.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати ПН № 1 від 16.06.2017 у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 17.09.2018 позовні вимоги залишив без задоволення.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 21.01.2019 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 скасував та ухвалив нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, Державна фіскальна служба України 22.02.2019 звернулися до суду касаційної інстанції із спільною касаційною скаргою, в якій просили скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019 та залишити в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2018.
Касаційну скаргу у справі №0940/1241/18 від імені Головного управління ДФС у в Івано-Франківській області та Державної фіскальної служби України підписала представник - ОСОБА_2.
Утім до касаційної скарги не додано документу, що посвідчує повноваження ОСОБА_2 на представництво Головного управління ДФС у в Івано-Франківській області, натомість долучена довіреність на іншого представника (ОСОБА_3.).
У зв'язку з викладеним, в межах даного касаційного провадження розглядається касаційна скарга Державної фіскальної служби України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 201 Податкового кодексу України, статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що предметом позову у справі №0940/1241/18 є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області № 686454/37278249 від 07.05.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати ПН № 1 від 16.06.2017 у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що Державною фіскальною службою України не було дотримано норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового Кодексу України, оскільки у квитанції № 9146483101 не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації ПН від 16.06.2017 № 1, на підставі яких було здійснено зупинення її реєстрації.
Також судом зазначено, що належне визначення Державною фіскальною службою України чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації ПН, прямо впливало на можливість надання у подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких містився у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 567 від 13.06.2017 та обмежило можливості позивача щодо подання належного переліку документів, який необхідний для реєстрації його ПН.
Скаржник у касаційній скарзі не наводить обґрунтованих доводів, які б спростовували правильність висновків суду апеляційної інстанцій.
Дана справа, призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
За таких обставин суд касаційної інстанції вважає касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 у справі щодо скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, необґрунтованою.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити Державній фіскальній службі України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019 у справі №0940/1241/18 за позовом Приватного підприємства «Деол Трейд» до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк