Справа № 0640/4672/18
Головуючий у 1-й інстанції: Лавренчук Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
11 березня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року (суддя Лавренчук О.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов"язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою,
ОСОБА_2 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, оформлену наказом №170 від 13 вересня 2018 року, у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 18,0876га на території Ружинського району Житомирської області, для сінокосіння за клопотанням від 03.05.2018. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 03.05.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 18,0876га, яка розташована на території Ружинського району Житомирської області, для сінокосіння. В задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення проекту землеустрою - відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 у справі №0640/3437/18 визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, оформлену листом № Г-5710/0-3493/0/22-18 від 18 червня 2018 року, у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 18,0876 га, яка розташована на території Ружинського району Житомирської області, для сінокосіння за клопотанням від 03.05.2018. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 03.05.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 18,0876 га, яка розташована на території Ружинського району Житомирської області, для сінокосіння, та прийняти рішення із врахуванням встановлених обставин справи та у відповідності до норм Земельного кодексу України.
На виконання рішення суду відповідачем винесено наказ від 13.09.2018 №170, яким позивачу відмовлено у задоволенні клопотання від 03.05.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 18,0876 га, яка розташована на території Ружинського району Житомирської області, у зв'язку порушенням ним вимог ст. 123, 134 Земельного кодексу України.
Вважаючи таку відмову необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, відмовляючи ОСОБА_3 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння з послідуючою орендою строком на 49 років, кадастровий номер НОМЕР_1 площею 18,0876 га, яка розташована на території Ружинського району Житомирської області, для сінокосіння діяло не у межах і не у спосіб, визначений Земельним кодексом України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Згідно ч.2 ст. 123 Земельного Кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Приписами частини 3 наведеної статті визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в наданні такого дозволу мотивувати причини цієї відмови.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду у справі №0640/3437/18, за результатами розгляду заяви позивача, Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із посиланням на статті 123,134 ЗК України, однак відповідачем не було вказано конкретних підстав відмови у наказі №170 від 13.09.2018.
Так, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідачем не зазначено підстав такої відмови, а саме, посилання про невідповідність місця розташування земельної ділянки, зазначеної позивачем: вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів; вимогам генерального плану населених пунктів; вимогам іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць; вимогам проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області, відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з посиланням на статті 123, 134 Земельного кодексу України, без зазначення конкретних підстав відмови у наданні такого дозволу, діяв не у спосіб та не у порядку, визначених Земельним кодексом України.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14 та Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17 та від 19 червня 2018 року в справі № 806/2982/17.
Враховуючи зазначене, колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції, щодо необхідності визнати протиправним наказ Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області №170 від 13 вересня 2018 року, у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована на території Ружинського району Житомирської області, за клопотанням від 03.05.2018.
Щодо вимог позивача в частині зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати йому дозвіл на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована на території Ружинського району Житомирської області з послідуючою передачею в оренду на 49 років, колегія суддів зазначає наступне.
Повноваження щодо вирішення питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою в даному випадку належать до дискреційних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем, а тому у задоволенні позову в частині зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою слід відмовити.
Відтак, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 та за результатами розгляду надати обґрунтовану відповідь із врахуванням норм Земельного кодексу України та встановлених обставин справи.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується, тому його правомірність в цій частині судовою колегією не переглядається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Ватаманюк Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.